Ухвала суду № 53866266, 25.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" листопада 2015 р. м. Київ К/800/26238/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бившевої Л.І.,

Шипуліної Т.М.,

за участю секретаря Титенко М.П.

представників сторін:

позивача Соколова О.В., Медведєва О.Ю.

відповідача Шипілова С.-Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуДочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Сантрейд»на постановуОкружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2014 рокута ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2014 рокуу справі№826/543/14за позовомДочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Сантрейд»доМіжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників провизнання дій протиправними та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями «Сантрейд» (далі по тексту - позивач, ДПзІІ «Сантрейд») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників, правонаступником якої є Міжрегіональне головне управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників (далі по тексту - відповідач, Центральний офіс з ОВП), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» від 13 вересня 2013 року;

- визнати неправомірними дії відповідача з проведення перевірки позивача, за результатами якої складено акт від 27 вересня 2013 року №1170/40-50/37-20/25394566;

- визнати неправомірними дії зі складання акта від 27 вересня 2013 року №1170/40-50/37-20/25394566.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

Вважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року і постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу від 13 вересня 2013 року та підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України відповідачем у період з 24 по 26 вересня 2013 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку правомірності нарахування ДПзІІ «Сантрейд» від ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість за 2013 рік.

За результатами зазначеної перевірки 27 вересня 2013 року складено акт №1170/40-50/37-20/25394566.

Також судами встановлено, що 27 червня 2013 року відповідачем вже проводилася перевірка, за наслідками якої було складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за 2010-2013 роки № 760/40-50/37-20/25394566.

Крім того, 19 серпня 2013 року за результатами перевірки позивача був складений акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за травень 2013 року № 980/40-50/37-20/25394566.

19 липня 2013 року за результатами перевірки позивача було складено довідку про результати документальної позапланової виїзної перевірки Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2013 року №865/40-50/37-20/25394566.

18 червня 2013 року за результатами перевірки Позивача було складено довідку про результати документальної позапланової виїзної перевірки Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2013 року №709/40-50/37-20/25394566.

18 травня 2013 року за результатами перевірки позивача було складено довідку про результати документальної позапланової виїзної перевірки Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2013 року №559/40-50/23-20/25394566.

19 квітня 2013 року за результатами перевірки Позивача було складено довідку про результати документальної позапланової виїзної перевірки Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд»з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2013 року № 411/40-50/23-20/25394566.

Тобто, усі розглядувані в акті перевірки місяці (січень, лютий, березень, квітень, травень 2013 року) вже були перевірені раніше відповідачем, за результатами чого були складені (за винятком травня 2013 року) довідки про результати перевірки.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що визначені відповідачем підстави для проведення перевірки, та матеріали (дані), на підставі яких проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача не суперечать положенням Податкового кодексу України.

Щодо повторного проведення перевірки за період, який вже був предметом перевірки податкового органу, судами прийнято пояснення відповідача що при складанні актів та довідок за результатами проведених перевірок, підприємству було роз'яснено, що висновки щодо достовірності заявленого бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок будуть зроблені після проведення заходів, передбачених чинним законодавством. При отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, що перевіряється, керівником контролюючого органу може бути вжито заходів щодо проведення позапланової виїзної перевірки.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, позивач посилається на їх прийняття без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

У пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України) визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. (підпункт 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 ПК України).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України закріплено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений приписами статті 78 ПК України.

Так, відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності подання платником декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Однак, як встановлено судами та не заперечується відповідачем, на підставі наведеної правової норми ним вже були проведені відповідні перевірки.

На обґрунтування правомірності проведення оскаржуваної позивачем перевірки, податковий орган зауважує на отримання ним актів результатів перевірок по контрагентах - постачальниках ДП «Сантрейд» за 2013 рік: Бориспільська ОДПІ- акт від 24.07.2013 №30/22-2/30523272 щодо ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Мілан»; Східно-Дніпровська ОДПІ Петропавлівське В.) - акт від 26.07.2013 №392/22/30927211 щодо ТОВ «Чугуєво»; Чугуївська ОДПІ (Харківська обл.) - акт від 30.07.2013 №38/20-29-22/33181112 щодо ПрАТ «Аспект»; ДПІ У Ленінському районі м. Миколаїва - акт від 14.08.2013 №49/22-200/23619147 щодо ТОВ «Судносервіс»; Східно-Дніпровська ОДПІ (Покровське В-ня) - акт від 19.08.2013 №63/22/38081573 щодо ФГ «Родомир-Агро»; ДПІ у Шевченківському районі (м. Київ) - акти від 13.09.2013 №952/22-01, від 16.08.2013 №643/2240, від 16.09.2013 №962/22.8-15/31681342 щодо ТОВ «Ферко».

Тим часом, наведені обставини є підставою для проведення позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Однак, відповідним обставинам судами не було надано належної правової оцінки.

Так само поза увагою судів залишилося питання правомірності проведення відповідачем невиїзної перевірки позивача, у той час, як на обґрунтування правомірності оскаржуваних дій, податковий орган посилається на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1238, якою затверджено Перелік підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку.

Також в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження дотримання відповідачем вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України в частині надіслання платнику податків копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що суди під час розгляду справи не надали правової оцінки вимогам позивача про визнання неправомірними дій податкового органу зі складання акта від 27 вересня 2013 року №1170/40-50/37-20/25394566 в розрізі положень Кодексу адміністративного судочинства України та Податкового кодексу України.

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Таким чином, судами попередніх інстанцій не були досліджені докази, які мають суттєве значення для розгляду адміністративної справи, що унеможливлює правильне вирішення спірних правовідносин.

Згідно частин 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 210, 214, 215, 220, 222, 223, 227, 231, 236 частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Сантрейд» задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року у справі №826/543/14 скасувати.

3. Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна