Ухвала суду № 53865695, 13.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/1595/15

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Димерлія О.О.,

за участю: секретар судового засідання - Курманова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Одеської області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року по справі за адміністративним позовом Київської районної державної адміністрації Одеської міської ради до Державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Антоненко Оксани Сергіївни, Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, за участю третіх осіб - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, за участю Прокуратури Київського району м. Одеси, про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Київська районна державна адміністрація Одеської міської ради звернулась до суду із позовом до Державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Антоненко Оксани Сергіївни, Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, за участю третіх осіб - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, за участю Прокуратури Київського району м. Одеси, в якому просила суд скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3, на підставі якого було видане свідоцтво про право власності від 27.07.2014 року № 26047550.

16.06.2015 року представником Прокуратури Київського району м. Одеси було заявлено клопотання про забезпечення даного адміністративного позову шляхом заборони Реєстраційній службі Одеського міського управління юстиції реєструвати право власності на об'єкт нерухомого майна, вчиняти будь-які інші дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1

В обґрунтування заявленого клопотання заявник зазначив, що в разі вчинення заходів щодо переходу права власності на спірний об'єкт нерухомості будуть порушені інтереси Одеської міської ради, відновлення яких потребуватиме значних зусиль та витрат. При цьому, як зазначає заявник, намір щодо відчуження нерухомого майна підтверджений інформацією з мережі Інтернет, де розміщені оголошення про продаж майна.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року в задоволенні заявленого клопотання про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Перший заступник прокурора Одеської області подав апеляційну скаргу, в якій просить вищезазначену ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, згідно з якою вжити заходи забезпечення заявленого адміністративного позову.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволенні заявленого клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що такий вид забезпечення, як заборона Реєстраційній службі Одеського міського управління юстиції реєструвати право власності на весь об'єкт нерухомого майна, вчиняти будь-які інші дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності всього нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, є неспівмірним із заявленими позивачем вимогами, у зв'язку із чим забезпечення позову в такий спосіб не відповідатиме підставам, які визначені статтею 117 КАС України.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на викладене.

Відповідно до частини 1 статті 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з частиною 3 статті 117 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії (ч. 4 ст. 117 КАС України).

Однак, заявником в поданому клопотанні про вжиття заходів забезпечення заявленого позову не визначені конкретні підстави для вжиття заходів забезпечення позову, які викладені у ст. 117 КАС України (очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або неможливість захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів, або необхідність докладання значних зусиль та витрат для їх відновлення, а також наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень), а також не наведено обґрунтування необхідності забезпечення позову будь-якими фактичними обставинами справи.

Також, заявником не вказано, які саме права та інтереси позивача порушені суб'єктом владних повноважень, не зазначено, в чому існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або з яких причин захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як вбачається зі змісту заявленого адміністративного позову, між сторонами існує спір щодо правомірності прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 саме за ОСОБА_3

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявною в матеріалах справи інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на момент подання даного позову об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 належить на правах приватної власності третім особам у даній справі.

Проте, у даній справі позивачем оскаржується лише рішення щодо реєстрації права власності за ОСОБА_3

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що такий вид забезпечення, як заборона Реєстраційній службі Одеського міського управління юстиції реєструвати право власності на весь об'єкт нерухомого майна, вчиняти будь-які інші дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності всього нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, є неспівмірним із заявленими позивачем вимогами, у зв'язку із чим забезпечення позову в такий спосіб не відповідатиме підставам, які визначені статтею 117 КАС України.

Колегія суддів наголошує, що фактично розглядаєме клопотання Прокуратуру Київського району м. Одеси заявлено останнім з тих самих підстав, що і клопотання від 16.06.2015 року, за результатами розгляду якого Одеським апеляційним адміністративним судом прийнято ухвалу від 15.06.2015 року, якою зазначене клопотання залишено без задоволення.

Будь-яких інших доводів в обґрунтування підстав для забезпечення даного позову в заявленому клопотанні, крім тих, що були наведені у клопотанні від 16.06.2015 року, в задоволенні якого відмовлено рішенням суду, що набрало законної сили, заявником не наведено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення заявленого клопотання про забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому ухвала суду першої інстанції підлягає, в порядку ст. 200 КАС України, залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Одеської області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року по справі за адміністративним позовом Київської районної державної адміністрації Одеської міської ради до Державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Антоненко Оксани Сергіївни, Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, за участю третіх осіб - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, за участю Прокуратури Київського району м. Одеси, про скасування рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Димерлій