Ухвала суду № 53863602, 18.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року м. Львів № 876/13684/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Коцур В.К.

представника апелянта: Середяка Б.В.

представника позивача: Тибінки В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Бориславський завод "Рема" до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

10.09.2013 року позивач Публічне акціонерне товариство "Бориславський завод "Рема" звернувся в суд із позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.06.2013 року № 0000992230, № 0001002230.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із даною постановою, апелянт Дрогобицька об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Львівській області подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2013 року скасувати та прийняти нову, якою відмовити в позові.

Представник апелянта Середяк Б.В. в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу задовольнити з підстав в ній зазначених.

Представник позивача Тибінка В.Я. в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Як видно із матеріалів справи, податковий орган провів позапланову виїзну документальну перевірки ПАТ "Бориславський завод "Рема" з питань дотримання вимог податкового законодавства по операціях щодо придбання у ТзОВ "НВФ "Базальтові технології" за березень 2012 року, ТзОВ "Мегаполіс Техбуд" за липень, вересень 2012 року та ТзОВ "Шоковіта" за жовтень 2012 року товарів (робіт, послуг) та використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності вказаного платника податків.

За результатами перевірки складено акт № 194/2230/14310460 від 18.05.2013 року, яким встановлено порушення:

- . 138.2, пп. 138.8.5. п. 138.8. ст.138, пп. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 21182,00 грн. в тому числі за 2 квартал 2012 року у сумі 4677,00 грн., за 3 квартал 2012 року у сумі 15816,00 грн., за 4 квартал у сумі 689,00 грн.;

- п. 198.1., п. 198.3. п. 198.6. ст. 198, п. 201.4. п. 201.4., п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 15720,00 грн., у тому числі за липень 2012 року в сумі 3935,00 грн., за серпень 2012 року в сумі 3308,00 грн., за вересень 2012 року в сумі 7820,00 грн., за жовтень 2012 року в сумі 657,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки податковий орган прийняв податкові повідомлення-рішення № 0000992230, яким позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 31773,00 грн., з яких 21182,00 грн. - за основним платежем та 10591,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0001002230, яким позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 23580,00 грн., з яких 15720,00 грн. - за основним платежем та 7860,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Підставою для винесення вказаних повідомлень-рішень є висновки податкового органу по результатам проведеної перевірки про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем ПАТ "Бориславський завод "Рема" та контрагентами ТзОВ "НВФ "Базальтові технології", ТзОВ "Мегаполіс Техбуд", ТзОВ "Шоковіта".

10.01.2012 року між ПАТ "Бориславський завод "Рема" та ТзОВ "НВФ "Базальтові технології" укладено договір поставки № 1, згідно якого Постачальник (ТзОВ "НВФ "Базальтові технології") зобов'язувався поставити, а Покупець (ПАТ "Бориславський завод "Рема") отримати та оплатити продукцію: мати звукопоглинаючі БЗМ 120 на загальну суму 147000,00 грн. з ПДВ. Поставка продукції франко-склад, що згідно правил Інкотермс 2010 за рахунок Покупця.

На проплату товару постачальником виписано Рахунок-фактуру № 6 від 12.03.2012 року, а саме мати звукопоглинаючі БМЗ 120 715*525*120 та 120*800*120 на загальну суму 26724,60 грн. з ПДВ.

Вартість товару була оплачена згідно платіжних доручень № 591 від 13.03.2012 року в сумі 13362,30 грн.; № 681 від 21.03.2012 року в сумі 8362,30 грн. та № 748 від 28.03.2012 року в сумі 5000, 00 грн.

Для отримання товару виписано довіреність № 246 від 16.03.2013 року на водія ОСОБА_4, крім того, на нього видано наказ про відрядження № 29-В від 16.03.2012 року та посвідчення про відрядження № 74.

Факт транспортування ТМЦ власним автотранспортом позивача підтверджується подорожнім листом № 000215 з 18.03 - 23.03.2013 року.

Товар отримано позивачем згідно видаткової накладної № 6 від 22.03.2012 року. Постачальником виписано 3 (три) податкові накладні від 13.03.2012 року № 2, від 21.03.2012 року № 3 та від 28.03.2012 року № 5.

Згідно прибуткового ордеру № 148 від 22.03.2012 року товар поміщено на склад № 73. В березні по лімітно-забірній карті придбаний товар переміщено зі складу № 73 на 03 цех для здійснення виробництва. У квітні 2012 року товар списано по Виробничому звіту і здано на склад готової продукції згідно приймально-здавального акту № 12.03.52 пристрій, як Пристрій ПОП-10М в кількості 1 шт., який в подальшому був реалізований 18.04.2012 року згідно накладної № 76 на МПП "Галсервіс" (довіреність № 01 від 18 квітня 201 року, податкова накладна від 18.04.2012 року № 14).

04.04.2012 року між ПАТ "Бориславський завод "Рема" та ТОВ "Мегаполіс Техбуд" укладено договір поставки № 77, згідно якого Постачальник (ТОВ "Мегаполіс Техбуд") зобов'язувався поставити, а Покупець (ПАТ "Бориславський завод "Рема") отримати та оплатити продукцію: мати звукопоглинаючі БЗМ 120 на загальну суму 294000,00 грн. з ПДВ. Поставка продукції франко-склад, що згідно правил Інкотермс 2010 за рахунок Покупця.

Від ТОВ "Мегаполіс Техбуд" відбулося 2 (дві) поставки товару.

На проплату товару по першій поставці постачальником виписано рахунок-фактуру № 100 від 18.07.2012 року, а саме: мати звукопоглинаючі БМЗ-120 800*120*120 та 715*525*120 на суму 23 608, 20 грн. з ПДВ, оплату якого було здійснено платіжними дорученнями № 1786 від 27.07.2012 року в сумі 11804,10 грн. та № 1932 від 13.08.2012 року в сумі 11804,10 грн.

Для отримання товару виписано довіреність № 661 від 23.07.2012 року ОСОБА_5 та видано на нього наказ про відрядження № 88-В від 09.08.2012 року, крім того, видано наказ про відрядження № 89-В від 10.08.2012 року на водія ОСОБА_4, посвідчення про відрядження № 206.

Факт доставки товару власним автотранспортом позивача підтверджено копією подорожнього листа № 000236 з 12.08. - 17.08.2012 року.

Товар отримано позивачем згідно видаткової накладної № 106 від 26.07.2012 року, а постачальником виписано податкову накладну від 26.07.2012 року № 243.

Згідно прибуткового ордеру № 378 від 26.07.2012 року товар поміщено на склад № 37, у серпні 2012 року товар по лімітно-забірні карті переміщено з складу № 37 в 03 цех, де товар у серпні 2012 року було списано по Виробничому звіту, і здано на склад готової продукції, як Пристрій ПОП-10М в кількості 1 шт. згідно приймально-здавального акту № 12.03.104. та реалізовано 18.09.2012 року згідно накладної № 195 ТОВ "Капромбуд" (довіреність № 9 від 18 вересня 2012 року, виписано податкову накладну від 18.09.2012 року № 12).

По другій поставці постачальником виписано рахунок-фактуру № 110 від 21.08.2012 року, а саме: мати звукопоглинаючі БМЗ-120 750*425*120, 725*476*120, 800*120*120 та 600*450*120 на суму 39690,00 грн. з ПДВ, який оплачено згідно платіжних доручень № 2025 від 23.08.2012 року в сумі 19845,00 грн., № 2133 від 06.09.2013 року в сумі 13538,70 грн. та № 2323 від 02.10.2012 року в сумі 13538,70 грн.

Для отримання товару виписано довіреність № 803 від 07.09.2012 року на водія ОСОБА_4, видано наказ про його відрядження № 100-В від 07.09.2012 року, посвідчення про відрядження № 224. Факт доставки товару власним автотранспортом позивача підтверджується копією подорожнього листа № 000343 з 09.09 - 15.09.2012 року, наявного в матеріалах справи.

Товар позивачем отримано згідно видаткової накладної № 115 від 07.09.2012 року, а постачальником виписано податкові накладні від 06.09.2012 року № 276 та від 07.09.2012 року № 278.

Згідно прибуткового ордеру № 447 від 07.09.2012 року товар поміщено на склад № 37, у вересні 2012 року товар по лімітно-забірні карті переміщено з складу № 37 в 03 цех, де його було списано по Виробничому звіту, і здано на склад готової продукції, як Пристрій ПОП-10М в кількості 1 шт. згідно приймально-здавального акту № 12.03.104. та реалізовано 18.09.2012 року згідно накладної № 195 ТОВ "Капромбуд" (довіреність № 9 від 18 вересня 2012 року, виписано податкову накладну від 18.09.2012 року № 12).

17.09.2012 року між ПАТ "Бориславський завод "Рема" та ТзОВ "Шоковіта" укладено договір поставки № 17019 згідно якого Постачальник (ТзОВ "Шоковіта") передав, а Покупець (ПАТ "Бориславський завод "Рема") прийняв бронзу браж д. 40 мм в кількості 26 кг. та фторопласт д. 20 мм в кількості 5 кг.

На проплату поставки бронзи браж д. 40 мм в кількості 26 кг. постачальником рахунок-фактуру № 170901 від 17.09.2012 року на загальну суму 2 691, 00 грн. з ПДВ, який було оплачено платіжним дорученням № 2366 від 05.10.2012 року на суму 2691,00 грн.

Товар отримано згідно видаткової накладної № 408 від 08.10.2012 року і постачальником виписано податкову накладну № 408 від 08.10.2012 року.

Доставка товару здійснювалася експрес доставкою ТОВ "Ін-Тайм" 17.09.2012 року.

Згідно прибуткового ордеру 270 від 08.10.2012 року товар поміщено на склад № 71 та у жовтні 2012 року згідно лімітно-забірної карти переміщено зі складу у 03 цех. Товар списаний по виробничому звіті і зданий на склад готової продукції, як втулка 610-330202 в кількості 9 шт. згідно приймально-здавального акту № 12.03.122 та реалізовано 31.10.2012 року по накладній № 220 ПАТ Укрнафта, довіреність АХ № 3642 від 30.10.2012 року, податкова накладна від 31.10.2012 року № 16.

На проплату поставки фторопласт д. 20мм в кількості 5 кг постачальником виписано рахунок-фактуру № 111001 від 11.10.2012 року на загальну суму 1249, 98 грн. з ПДВ, який оплачено згідно платіжного доручення № 2434 від 12.10.2012 року в сумі 1249, 98 грн.

Товар отримано згідно видаткової накладної № 805 від 15.10.2012 року. Постачальником виписано податкову накладну № 805 від 15.10.2012 року.

Доставка товару здійснювалася експрес доставкою ТОВ "Ін-Тайм" 15.10.2012 року.

Згідно прибуткового ордеру № 504 від 15.10.2012 року товар поміщено на склад № 73 та у жовтні 2012 року згідно лімітно-забірної карти переміщено зі складу у 03 цех. Товар списаний по виробничому звіті і зданий на склад готової продукції, як наконечник свічки СН 424 в кількості 360 шт. згідно приймально-здавального акту № 12.03.121 та реалізовано 26.10.2012 року згідно накладної № 215 ПАТ Укрнафта (довіреність АХ № 3592 від 25 жовтня 2012 року, податкова накладна від 26.10.2012 року № 14).

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності.

Згідно п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 цього ж Кодексу, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України, передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

п.138.4 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

В силу приписів пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду,а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п. п. 201.1, 201.4, 201.8 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. При цьому, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 Податкового кодексу.

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач ПАТ "Бориславський завод "Рема" та контрагенти були юридичними особами, зареєстрованими у встановленому законом порядку як платники податку.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи судом визнані недійсними не були, судових спорів щодо правильності їх складання немає, відсутні докази, які свідчать про те, що наведені в податкових накладних відомості не відповідають дійсності та свідчать про фіктивність господарської операції.

Аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що валові витрати та податковий кредит формуються за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується первинними документами в рамках господарської діяльності платника податків.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" підтверджуючим документом на вантаж є товарно-транспортна накладна або інший документ.

Однак, відповідно до наказу Мінтрансу від 14.10.1997 р. № 363 "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні", на який посилається відповідач, наявність товарно-транспортної накладної є обов'язковою тільки для особи, що здійснює перевезення на договірних умовах, тобто, надає послуги з перевезення вантажів.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, факт відсутності товарно-транспортної накладної, за наявності інших необхідних документів, які підтверджують факт надання транспортних послуг, не може бути доказом нездійснення господарських зобов'язань.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що представлені позивачем первинні документи відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підтверджують реальність (товарність) здійснення господарських операцій між ПАТ "Бориславський завод "Рема" та контрагентами ТзОВ "НВФ "Базальтові технології", ТзОВ "Мегаполіс Техбуд", ТзОВ "Шоковіта", спростовують висновки податкового органу про протиправність віднесення позивачем сум податку на додану вартість за господарськими операціями до складу податкового кредиту та завищення валових витрат.

Позивач не може нести відповідальність за допущені порушення своїх контрагентів при укладенні ними інших договорів, а також формуванні своїх податкових зобов'язань. У разі невиконання контрагентами платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для них.

Крім того, твердження відповідача про відсутність у ТзОВ "НВФ "Базальтові технології", ТзОВ "Мегаполіс Техбуд", ТзОВ "Шоковіта" необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих потужностей, складських приміщень, транспортних засобів колегія суддів не приймає до уваги, оскільки, згідно положень ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2013 року у справі за № 813/6883/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Н.В. Бруновська

Судді: М.В. Костів

Р.М. Шавель