Ухвала суду № 53863447, 23.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2015 р. Справа № 876/5052/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Глушко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної податкової інспекції Головного Управління ДФС в Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.03.2015 року у справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до Тернопільської об'єднаної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в Тернопільській області про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 23.02.2015 року звернувся до суду з позовом до Тернопільської ОДПІ Головного Управління Міндоходів у Тернопільській області про скасування рішення №16/19-18-17-04 від 31.12.2014 року.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.03.2015 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Тернопільська об'єднана податкова інспекція Головного Управління ДФС в Тернопільській області подала апеляційну скаргу. В якій просить постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права.

В судове засідання учасники процесу не з'явились, будучи належними чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч.4 ст.196 КАС України.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 31.12.2014 року Тернопільською ОДПІ Головного Управління Міндоходів у Тернопільській області, прийнято рішення № 16/19-18-7-04 про анулювання реєстрації платником єдиного податку ФОП ОСОБА_1 .

Як вбачається зі змісту рішення підставою для його прийняття був акт № 6670/19-18-17- 01-23/НОМЕР_1 від 10.09.2014 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2014 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2011 року по 30.06.2014 року.

Зокрема в акті перевірки зазначено, що в період з 01.01.2011 року по 30.06.2014 року ФОП ОСОБА_1 надавав послуги з організації будівництва об'єктів нерухомості, купівлі та продажу власного нерухомого майна. Послуги надавалися громадянам згідно укладених угод про передачу майнових прав продавцем - приватним підприємцем ОСОБА_1 у власність покупців - громадян квартир у 44-квартирному житловому будинку за адресою Тернопільська область м. Бучач, вул. Коновальця, 7.

Згідно пред'явлених для перевірки світлокопій угод про передачу майнових прав на квартири, встановлено, що всього ФОП ОСОБА_1 уклав 32 угоди про передачу майнових. З них по 29-тьох видано акти прийому-передачі майнових прав на квартири. Послуги надавались за готівкові кошти громадянам із застосуванням спрощеної системи оподаткування з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року. За період перевірки підприємцем сплачено 118 347,60 грн. єдиного податку. Декларації платника єдиного податку подавав своєчасно.

Відповідно до вимог пп. 2 п. 291.4 п 291.4 п. 291.4 ст.291 Закону України від 04.11.2011 року № 4014-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України у 2012-2014рр.» приватний підприємець здійснював діяльність і був платником єдиного податку другої, а з 01.07.2013 року - третьої групи. Згідно поданих звітів суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку, приватним підприємцем одержував дохід, що підтверджено даними книги обліку доходів та витрат у 2012-2014 років.

Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Тернопільській області надіслано інформаційного листа № 4349 / 09-02 від 03.09.2014 року «Про надання інформації, що стосується проведення перевірки» і надано відповідно завірені світлокопії прибуткових касових ордерів, які надавав приватний підприємець ОСОБА_1 громадянам на підтвердження оплати за придбання майнових прав на квартири. Згідно інформації отриманої в ході оперативної роботи встановлено, що згідно Договорів про передачу майнових прав, укладених з громадянами - приватним підприємцем ОСОБА_1 було отримано 210 085,00 грн. готівкових коштів, згідно прибуткових касових ордерів, в тому числі: № 58 від 03.07.2012 року на суму 47000,00 грн. (договір № 19 від 01.06.2010р.) № 60 від 01.08.2012р. на суму 40610,00 грн. (договір № 19 від 01.06.2010р.) № 62 від 09.08.2012р. на суму 60000,00 грн. (договір № 17 від 19.02.2010р.,) № 63 від 25.08.2012р. на суму 70085,00 грн. (договір № 17 від 19.02.2010р.,).

Дана перевірка проводилась у відповідності до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.75.1.2 п75.1 ст. 75. пп.78.1.11 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі ПК України), відповідно до направлення від 22.08.2014р. № 012800, наказу № 2290 від 22.08.2014р., виданого відповідачем, та постанови старшого слідчого ВКР слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Тернопільській області в рамках кримінального провадження № 32014210000000023 внесеному в ЄРДР 26.03.2014 року.

Підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 ПК України, пункту 7 розділу IV наказу Державної податкової адміністрації України № 984 від 22 грудня 2010 року «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 (в редакції, чинній на момент прийняття податкового повідомлення-рішення) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку.

Пунктом 58.4 статті 58 ПК України, встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, прийнято обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або прийнято рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Таким чином, на момент прийняття рішення, матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, при цьому орган державної податкової служби визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили обвинувальним вироком, прийнятим судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Оскільки, пунктом 86.9 статті 86 та підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, на момент виникнення спірних правовідносин не конкретизовано коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства, відповідну документальну перевірку за постановою слідчого, прокурора, органу дізнання чи суду може бути проведено щодо будь-яких осіб, відтак п. 86.9 статті 86 ПК України на момент прийняття податкового повідомлення-рішення врегульовував порядок оформлення результатів документальних позапланових перевірок щодо будь-яких осіб, якщо такі перевірки були проведені на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.11 статті 78 ПК України, тобто в межах кримінально-процесуального законодавства чи законодавства про оперативно-розшукову діяльність.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення від 31.12.2014р. № 16/19-18-17-04 відповідачем було прийнято на підставі акта перевірки, призначеної відповідно на виконання постанови старшого слідчого ВКР слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Тернопільській області лейтенанта податкової міліції Білика О.Я., в рамках кримінального провадження № 32014210000000023 внесеному в ЄРДР 26.03.2014 року та відповідно до положень Кримінально-процесуального кодексу.

Матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації свідоцтва платника єдиного податку.

Як вбачається з представленого позивачем аудиторського висновку, аудиторську перевірку виконано щодо обсягу доходу ФОП ОСОБА_1 отриманого у 2012 року.

Для перевірки надано копію Книги обліку доходів та витрат ОСОБА_1 згідно з даними якої обсяг його доходу за 2012 рік склав 700 805 грн. При цьому, перший запис у Книзі обліку доходів та витрат зроблено 20.04.2012 року. Обсяг доходів за період з 01.01.2012 року по 19.04.2012 року встановлено на підставі Акту ревізії, який складає 286 409 грн. Разом із документами переданими для перевірки надано чотири квитанції до прибуткових касових ордерів на загальну суму 227 695 грн.: № 58 від 03.07.2012 р. на 47 000 грн.; № 60 від 01.08.2012 р. на 40 610 грн.; № 62 від 09.08.2012 р. на 70 000 грн.; № 63 від 25.08.2012 р. на 70 085 грн. Проте, квитанції до прибуткових касових ордерів, видані фізичною особою-підприємцем, не є належним доказом сплати продавцю вартості придбаних ТМЦ, оскільки Положенням про ведення касових операцій у національній валюти в Україні не передбачена можливість складання прибуткових касових ордерів підприємцями.

Отже, суми зазначені у квитанціях до прибуткових касових ордерів не були відображені у Книзі обліку доходів та витрат, не являються доходом ФОП ОСОБА_1, що включається до складу доходу платника єдиного податку другої групи, а відтак відсутні підстави для виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2013 року за порушення умов застосування спрощеної системи оподаткування на підставі па.1 п.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України, оскільки факту перевищення ним обсягу доходу за календарний рік не виявлено. Суд не приймає доводи відповідача, щодо встановленого факту перевищення задекларованого обсягу доходу суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 у 2012 році на 197 299 грн., на підставі висновку №01/01 судово-економічної експертизи по кримінальному провадженню від 26.01.2015 року, оскільки даний висновок складений після прийняття відповідачем рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку ФОП ОСОБА_1

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають до задоволення

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної податкової інспекції Головного Управління ДФС в Тернопільській області - залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.03.2015 року у справі №819/371/15-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення такої в порядку ч.3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

І.В. Глушко

Повний текст ухвали виготовлено 25.11.2015 року