Ухвала суду № 53856598, 25.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/2504/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Старової Н.Е., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області (далі - позивач) звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 8 266,55 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2015 та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Злагода» зареєстроване в УПФУ в Бахмацькому районі Чернігівської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальних підставах з 09 березня 2000 року.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача працювали особи, яким призначено пільгові пенсії відповідно до п. «в» і «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до розрахунку УПФУ в Бахмацькому районі сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з червня 2015 року складає 8 266 грн. 55 коп.

Відповідачу направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які були отримані 16 червня 2015 року уповноваженою особою. Однак в добровільному порядку заборгованість відповідачем не була сплачена.

Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до абзацу "в" ст. 13 «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Згідно абзацу "д" ст. 13 «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція), яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663

П. 6 Інструкції визначено розміри витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, які підлягають відшкодуванню та призначені на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно пункту 6.8 вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З наведеного вбачається, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам.

При цьому, колегія суддів зазначає, що оскільки з 01 січня 2015 року фіксований сільськогосподарський податок скасований, то висновок органів пенсійного фонду про те, що усі сільськогосподарські виробники надалі є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на загальних підставах є обґрунтованим.

За правилами абзацу 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці 5 цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Таким чином, витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списками № 1 і № 2, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу 5 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

З положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у контексті статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вбачається, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 17.09.2013 р. по справі № 21-246а13.

Таким чином, доводи апелянта про те, що відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій повинні відшкодовуватися з Державного бюджету України, а не підприємством, колегія суддів вважає необґрунтованими.

З огляду на викладене, та беручи до уваги підтверджену матеріалами справи заборгованість відповідача, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо задоволення заявлених УПФ України в Бахмацькому районі Чернігівської області позовних вимог до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода», та звернення стягнення суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсії у сумі 8 266 грн. 55 коп.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Чернігова від 03 вересня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Старова Н.Е.

Мєзєнцев Є.І.