Рішення № 5385047, 26.06.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.09 Справа № 27/136/09-5/70/09

Суддя

За позовом Приватне підприємство “Віва Вікторія” (69002, АДРЕСА_1)

до відповідача суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа підприємець ОСОБА_1 (69096, АДРЕСА_2)

про стягнення 7 702 грн. 53 коп.

                                                                                          Суддя Проскуряков К.В.

У судовому засіданні брали участь представники:

Від позивача –ОСОБА_2, довіреність № 1556 від 12.05.2009 р.

Від відповідача –не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

18.03.2009 р. Приватне підприємство “Віва Вікторія” звернулось до господарського суду Запорізької області із позовною заявою про стягнення з суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи підприємця ОСОБА_1 заборгованість за договором поставки продукції від 22.10.2007 р. № 10.

Ухвалою суду від 19.03.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 13.05.2009 р.

Розпорядженням виконуючого обов’язки голови господарського суду Запорізької області від 13.05.2009 р. справу № 27/136/09 передано на розгляд судді Проскурякову К.В., справі привласнено № 27/136/09 - 5/70/09, судове засідання призначено на 15.06.2009 р. Розгляд справи відкладався. У судовому засіданні від 26.06.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи відбувся без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

          Позивач підтримав заявлені позовні вимоги, зазначивши, що 22.10.2007 р. між Приватним підприємством “Віва Вікторія” та суб’єктом підприємницької діяльності - фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір поставки № 10 та додаток № 1 до договору. У зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань, виникла заборгованість у сумі 7 702,53 грн., з яких 5 700,00 грн. –загальна сума боргу, 1 533,30 –інфляції, 217,12 грн. –3 % річних, 252,11 грн. –неустойка. Заборгованість позивач підтверджує видатковою накладною від 25.10.2007 р. № В-0205 та умовами договору від 22.10.2007 р. № 10.

          Позивач вказує, що 19.01.2009 р. направив лист відповідачу з вимогою упродовж 10 днів з моменту повідомлення оплатити суму заборгованості у розмірі 5 700 грн. 00 коп. № 1509. Листом від 27.12.2009 р. відповідач повідомляє, що поставлений товар за договором від 22.10.2009 р. № 10 був оплачений повністю та посилається на те, що претензія ПП “Віва Вікторія” є необґрунтованою.

          В обґрунтування позову посилається на ст.ст. 15, 16, 599, 610, 625, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 175, 193 ГК України. Просить позов задовольнити.

          26.06.2009 р. до господарського суду Запорізької області надійшло пояснення позивача щодо розрахунків за договором поставки продукції від 22.10.2009 р. № 10, у якому останній роз’яснює, що заборгованість відповідача складає основну суму боргу –5 700,00 грн.

Відповідач у судові засідання двічі не з’являвся, відзив та документи, витребувані ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.03.2009 р. не надав. Про дату, час і місце призначеного судового засідання було повідомлено своєчасно та належним чином, шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд          

ВСТАНОВИВ:

          22.10.2007 р. між Приватним підприємством “Віва Вікторія” та суб’єктом підприємницької діяльності - фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір поставки № 10 та додаток № 1 до договору.

          Відповідно до п.1.1. Постачальник зобов’язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити пластикові ємності, які іменуються далі Товар.

          Згідно з п. 2.2 договору, ціна на Товар, загальна вартість Товару, загальна сума договору указується в Додатках до даного договору.

Пунктом 3.3 передбачено, що Покупець оплачує товар на наступних умовах і у наступні строки: передоплата вартості товару у розмірі 25 000,00 грн. (п.3.3.1), оплата по факту доставки упродовж 30 календарних днів у розмірі 5 700, 00 грн. (п.3.3.2.).

Вказаним договором п. 7.2. закріплено, що за прострочку оплати Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 0,2 % від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем зобов’язання за договором були виконані, а саме, на підставі рахунку-фактури від 22.10.2007 р. № В-233 та видаткової накладної від 25.10.2007 р. № В-0205 був поставлений товар на загальну суму 30 700,00 грн.

Відповідач провів передоплату поставленого товару у розмірі 25 000,00 грн. відповідно до п. 3.3.1. договору.

          У зв’язку з нездійсненням відповідачем часткової оплати за поставлений товар, позивач надіслав до суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи підприємця ОСОБА_1 лист від 19.01.2009 р. із вимогою упродовж десяти днів з моменту повідомлення оплатити заборгованість у розмірі 5 700, 00 грн.

Відповідач надіслав лист від 27.01.2009 р. у якому зазначається, що товар за договором від 22.10.2007 р. № 10 ним був оплачений повністю, оскільки ПП “Віва Вікторія” поставила ємності в обумовлені строки, після закінчення 30 днів з дня поставки не витребувала в нього заборгованість, що залишилася і в подальшому, більш ніж 1 рік та 2 місяця не виставляло до нього ніяких претензій по оплаті. У зв’язку з тим, що строк договору від 22.10.2007 р. № 10 сплив 21.12.2007 р. відповідач вважає претензію ПП “Віва Вікторія” від 19.01.2009 р. № 1509 про оплату 5 700,00 грн. необґрунтованою.

Відповідач доказів здійснення оплати за поставлений позивачем товар за договором від 22.10.2007 р. суду не надав.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності вважаю, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов’язкову силу для сторін. Будучи пов’язаними взаємними правами та обов’язками (зобов’язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов’язання.

Згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з наведеного, 22.10.2007 р. між Приватним підприємством “Віва Вікторія” та суб’єктом підприємницької діяльності - фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір поставки № 10 та додаток № 1 до договору. За цим договором позивачем було поставлено відповідачу товар на суму у розмірі 30 700,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 25.10.2007 р. №В-0205 та рахунком-фактурою від 22.10.2007 р. № В-233.

26.06.2009 р. позивач надав суду пояснення щодо розрахунків за договором поставки продукції № 10 від 22.10.2009 р., а також як додатки до пояснення виписки з банку про оплату грошових коштів відповідачем у розмірі 25 000,00 грн.:

1. Виписка по особовому рахунку від 22.10.2007 р. –10 000,00 грн.

          2. Виписка по особовому рахунку від 23.10.2007 р. –10 000,00 грн.

          3. Виписка по особовому рахунку від 26.10.2007 р. –5 000,00 грн.

У зв’язку з несплатою відповідачем коштів у розмірі 5 700, 00 грн. відповідно до п. 3.3.2. договору, позивач направив йому лист від 19.01.2009 р. № 1509 з вимогою упродовж десяти днів з моменту повідомлення оплатити суму заборгованості у розмірі 5 700,00 грн.

Листом від 27.01.2009 р. №12/03 відповідач пояснює, що всі грошові зобов’язання по договору поставки № 10 виконав.

Однак, доказів перерахування усієї суми боргу відповідачем не представлено.

Станом на 26.06.2009 р. загальна сума заборгованості відповідача складає 7 702,53 грн.:

- сума боргу за договором –5 700, 00 грн.;

          - втрати від інфляції за період грудень 2007 р. –лютий 2009 р. включно –1 533, 30 грн. (згідно з розрахунком втрат від інфляції від 12.03.2009 р., який міститься в матеріалах справи);

          - 3 % річних з простроченої суми за період 25.11.2007 р. –10.03.2009 р. включно –217, 12 грн. (відповідно до розрахунку 3 % річних від 12.03.2009 р., який міститься в матеріалах справи);

          - неустойка за період 11.03.2008 р. –25.05.2008 р. –252, 11 грн. (згідно з розрахунком неустойки від 12.03.2009 р., який міститься в матеріалах справи).

Доказів виконання взятих на себе зобов’язань за договором від 22.10.2007 р. № 10, а саме документального підтвердження оплати за поставлений товар відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведений до суду з його вини.

          Керуючись ст. ст. 49, 66, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (69096, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код № НОМЕР_1, п/р 26058091841601 у ВАТ “Фінанси та кредит”, м. Запоріжжя, МФО 313731) на користь приватного підприємства “Віва Вікторія” (69002, АДРЕСА_1; п/р26002315326501 в ЗОФ АКБ “Укрсоцбанк” м. Запоріжжя, МФО 313010, ЄДРПОУ 33921207) заборгованість за основною сумою боргу в сумі 5 700 (п’ять тисяч сімсот) грн. 00 коп., втрат від інфляції –1 533 (одна тисяча п’ятсот тридцять три) грн. 30 (тридцять) коп., 3 % річних з простроченої суми –217 (двісті сімнадцять) грн. 12 (дванадцять) коп. та неустойку у розмірі 252 (двісті п’ятдесят дві) грн. 11 (одинадцять) коп. Видати наказ.

3.          Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (69096, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код № НОМЕР_1, п/р 26058091841601 у ВАТ “Фінанси та кредит”, м. Запоріжжя, МФО 313731) на користь приватного підприємства “Віва Вікторія” (69002, АДРЕСА_1; п/р26002315326501 в ЗОФ АКБ “Укрсоцбанк” м. Запоріжжя, МФО 313010, ЄДРПОУ 33921207) 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя К.В.Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

          Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 12.08.2009 р.