Ухвала суду № 53849474, 15.10.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/8543/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Гончаренко В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.10.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Гончаренко В.М.

суддів: Короткова В.Д., Калараш А.А.,

з участю секретаря Абалдової О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, заінтересована особа ПАТ «ПроКредитБанк» за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2014 року,-

встановила:

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2014 року за поданням державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції встановлено тимчасову заборону на виїзд за межі території України ОСОБА_2

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 ОСОБА_3, вважаючи, що вищезазначену ухвалу суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить про її скасування.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість рішення суду першої iнстанцiї та доводiв апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.

Задовольняючи подання державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання зобов»язань, покладених на нього судовим рішенням, суд виходив з того, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання забов»язань.

З таким висновком погодитись неможна, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Законом України від 21.01.1994 р. "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулюється порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначаються випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлюється порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Так, п. 2 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" передбачено як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Згідно з п. 18ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язання за рішенням.

З матеріалів справи вбачається, що на примусовому виконанні у Першому Приморському відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції перебуває наказ №25/140-10-4285, виданий Господарським судом Одеської області 06.01.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів розмірі 386 748, 00 грн.

30.01.2013 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №36376436.

Звертаючись з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, державний виконавець не надав доказів того, що ним вчинено всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», спрямовані на погашення боргу.

Також не надано доказів того, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, що боржник за час виконання рішення виїжджав за межі України, що призвело до виникнення заборгованості, або боржник безпідставно не з'являвся на виклики державного виконавця та умисно та свідомо ухилявся від виконання своїх забов»язань по погашенню боргу.

З урахуванням вимог ст. 377-1 ЦПК України, п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України», п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» саме старший державний виконавець зобов'язаний довести навмисне або інше свідоме невиконання боржником ОСОБА_2 рішення суду.

Задовольняючи подання державного виконавця, суд не навів в ухвалі доказів ухилення ОСОБА_2 від виконання забов»язань перед кредитором, а посилання суду на неявку ОСОБА_2 на виклики державного виконавця не підтверджено матеріалами справи.

Окрім того, колегія суддів звертає свою увагу на те, що розгляд подання Приморського ВДВС про обмеження у праві виїзду ОСОБА_2 проведено в судовому засіданні без державного виконавця, хоча, за змістом ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України, вирішення питання про тимчасове обмеження конституційного права за поданням державного виконавця за відсутності останнього не є виправданим, оскільки саме він зобов'язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.

Відповідно до ч.2 ст.312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції, якщо питання було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

При таких обставинах колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_2 у виїзді за межі України, оскільки такий висновок не ґрунтується на вимогах вищенаведених норм матеріального та процесуального права, в зв»язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні подання державного виконавця.

Керуючисьп.2 ч.2 ст.307, п.2 ч. 1 ст. 312, п. 6 ч.1 ст.314, 377-1 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2014 року скасувати.

Відмовити державному виконавцю Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.М.Гончаренко

Судді В.Д.Коротков

ОСОБА_4