Ухвала суду № 53846507, 13.08.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 212/996/2012 Провадження № 22-ц/0290/1639/2012Головуючий в суді першої інстанції:ОСОБА_1Категорія: 20 Доповідач: Медяний В. М.

У Х В А Л А

Апеляційного суду Вінницької області

від 13 серпня 2012 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого судді : Медяного В.М.,

Суддів : Сопруна В.В., Шемети Т.М.,

При секретарі : Чернати В.С.,

За участю сторін у справі: позивача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору, повернення автомобіля з чужого незаконного володіння,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 квітня 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

В січні 2012 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_4, про визнання недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки "VOLKSWAGEN PASSAT 1.8", про стягнення з ОСОБА_5 на її користь моральної шкоди в сумі 4 000 гривень, а також просила стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на її користь всі судові витрати. Посилається на те, що 28.02.2001 року нею було придбано автомобіль марки VOLKSWAGEN PASSAT 1.8", кузов (коляска) №WWWZZZ31ZJE007794, 1988 року випуску, білого кольору, тип ТЗ легковий седан В, реєстраційний №73402 ВІ. Та поставлений на облік на її імя як власника автомобіля у Вінницькому МРЕВ.

07.08.2008 року на вимогу своєї доньки ОСОБА_6, ОСОБА_2 у приватного нотаріуса ОСОБА_7 підписала дві довіреності на право керування та розпорядження спірним автомобілем на імя ОСОБА_6 та її чоловіка ОСОБА_5

У 2011 році ОСОБА_5, покинувши її доньку з онукою, пішов з дому.

На неодноразові звернення ОСОБА_2 до ОСОБА_5 повернути автомобіль, останній не реагував. У звязку з цим 18.10.2011 року ОСОБА_2 була вимушена звернутись до приватного нотаріуса ОСОБА_7 із заявою про скасування вказаної довіреності. Звернувшись до Вінницького МРЕВ ОСОБА_2 повідомили, що спірний автомобіль ОСОБА_5 30.08.2011 року зняв з обліку та 16.09.2011 року продав його ОСОБА_4

В ході розгляду справи позивач ОСОБА_2 уточнила свої позовні вимоги та просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки "VOLKSWAGEN PASSAT 1.8", укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4; зобовязати ОСОБА_4 повернути їй спірний автомобіль, а також просила стягнути з ОСОБА_5 на її користь моральну шкоду в сумі 4 000 гривень, та з ОСОБА_5 і ОСОБА_4 на її користь всі судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 квітня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції від 18 квітня 2012 року та ухвалити нове, яким її позов задовольнити в повному обсязі. Посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення сторін у справі, що зявилися до суду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.ст.10, 57, 60, 213 ЦПК України суд вирішує цивільно-правовий спір на засадах змагальності, кожна сторона зобовязана доказами довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_2 відповідно копії до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого 28.02.2001 року Вінницьким МРЕВ, серія ВІС №304648 (а.с.40) являлась власником спірного автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель Passat 1.8, рік випуску 1988 (V-1781), колір білий, кузов(коляска)№ WWWZZZ31ZJE007794, тип ТЗ легковий седан-В, реєстраційний №73402 ВІ.

07 серпня 2008 року позивач ОСОБА_2 своєю довіреністю, строком дії на пять років до 07.08.2013 р., посвідченої приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованої в реєстрі №2272, за попередньо досягнутою домовленістю на виконання договору доручення укладеного в усній формі, уповноважила ОСОБА_6 та ОСОБА_5, кожен з яких має право самостійно розпоряджатися (продати, обміняти, передавати в заставу та оренду) зазначеним спірним транспортним засобом (а.с.39).

Встановлено, що 26.08.2011 року по дорученню відповідачем по справі ОСОБА_5 було знято з обліку вказаний автомобіль для реалізації в межах України, та який відповідно до довідки-рахунок від 13.09.2011 року серія КІМ №972434, виданої ПП Учбово-виробничий комбінат «ОСОБА_8 Плюс»було продано і видано відповідачеві по справі ОСОБА_4А.(а.с.53). З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу виданого Хмільницьким ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області вбачається, що власником спірного автомобіля з 16.09.2011 року є ОСОБА_4

Згідно витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей, 18.10.2011 року ОСОБА_2 було припинено дію довіреності, виданої нею 07.08.2008 року на імя ОСОБА_6 та ОСОБА_5 щодо самостійного ними розпорядження (продати, обміняти, передавати в заставу та оренду) спірним транспортним засобом.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що ніяких погоджень на продаж автомобіля законом від ОСОБА_2 не вимагалось, так як надана нею довіреність ОСОБА_5 сама по собі уже передбачає і дозволяє йому діяти самостійно на вчинення таких дій. Про що також було звернуто увагу і в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5 Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5 в частині стягнення з нього моральної шкоди на її користь місцевий суд виходив з того, що порушення закону при продажі спірного автомобіля з боку ОСОБА_5, відсутні.

Щодо відмови в задоволенні позову позивача в частині повернення їй відповідачем ОСОБА_4 спірного автомобіля, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_4 є добросовісним набувачем, а так як ОСОБА_5 розпоряджався автомобілем на законних підставах і мав право продати його іншій особі, тому автомобіль не може бути витребуваний у ОСОБА_4 як у добросовісного набувача.

Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки судом першої інстанції повно зясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, їх обєктивний склад, права та обовязки сторін, вірно застосовані норми матеріального права та не порушені норми процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для скасування рішення суду.

Згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Частиною 3 статті 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушенні, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Судом вірно звернуто увагу крім вищевикладеного також і на те, що дію зазначеної нотаріально посвідченої довіреності ОСОБА_2 виданої ОСОБА_5 та ОСОБА_6 07.08.2008 року було припинено лише 18.10.2011 року.

Частиною 3 статті 249 ЦК України визначено, що права та обовязки третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників.

Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними твердження апелянта, що зазначене рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Дані твердження повністю спростовуються вимогами як зібраними та дослідженими доказами у справі, так і вимогами матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки судом першої інстанції повно зясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, їх обєктивний склад, права та обовязки сторін, вірно застосовані норми матеріального права та не порушені норми процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для скасування рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 303, 307, 308, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :підпис.ОСОБА_9

Судді :підписи.ОСОБА_10

ОСОБА_11

З оригіналом вірно.

Суддя: