Рішення № 53844530, 20.11.2015, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/1193/15-ц

2/694/492/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

(заочне)

20.11.2015 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої - судді Кравченко Т.М.,

при секретарі Некречій Н.Я.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 понесені ним збитки, а саме матеріальну шкоду в сумі 10 000 грн., та моральну шкоду в сумі 1500 грн. Свої вимоги мотивує тим, що о 17 год. 00 хв. 30 травня 2015 року на автодорозі Почапинці-Звенигородка відповідач ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Деу Ланос», державний номер НОМЕР_1, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та здійснив зіткнення з великою рогатою худобою (коровою), яку він випасав, в результаті чого автомобіль та корова отримали пошкодження, чим порушив п.12.1 Правил дорожнього руху України.

30 червня 2015 року ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності Тальнівським районним судом Черкаської області за ст. 124 КпАП України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. Внаслідок наїзду корова отримала численні травми та її було рекомендовано здати на забій. При розтині корови було встановлено розрив печінки, відірвана одна нирка, зламані три ребра, внутрішній крововилив, пошкодження хребта.Здавши корову на забій приватним особам, позивач отримав лише 8048 грн., хоча жива вага тварини була 515 кг та вихід м'яса становив приблизно 206 кг, а тому за ціною 40 грн. за 1 кг він мав би отримати 20600 грн.

Враховуючи те, що частину збитків позивач відшкодував сам, здавши корову на забій, він вважає, що відповідач зобов'язаний відшкодувати йому хоча б 10000грн., щоб він мав можливість придбати іншу корову, яка на даний час коштує 15000-20000 грн.

Крім того позивачу завдано моральної шкоди, оскільки порушений його звичайний спосіб життя, він втратив сон, душевний спокій, став нервовим, та вимушений доводити свою правоту через суд. Моральну шкоду оцінює в сумі 1500 грн.

Також просить стягнути з відповідача понесеним ним судові витрати на оплату судового збору в сумі 243 грн. 60 коп. та 400 грн. на правову допомогу.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позов пітримали та просили його задвольнити. Позивач пояснив, що загальна сума завданих йому збитків становить 26 816 грн. та складається із вартості живої ваги корови, з вартості молока, яке вона давала за день, та вартості теляти, оскільки на момент дорожньо-транспорної пригоди корова була тільна на 8 місяці. Однак він просить стягнути лише 10000 грн., щоб мати змогу купити нову корову.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, який ухвалою суду від 20 листопада 2015 року залишений без розгляду в звязку з повторною неявкою позивача.

Зі згоди позивача ОСОБА_1, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що о 17 годині 30 травня 2015 року на автодорозі Почапинці-Звенигородка відповідач ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Деу Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та здійснив зіткнення з великою рогатою худобою (коровою), яку випасав ОСОБА_1, в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження, чим порушив п.12.1 Правил дорожнього руху України.

По даному факту 30 червня 2015 року ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності Тальнівським районним судом Черкаської області за ст. 124 КпАП України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. В судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення визнав повністю (а.с. 11).

З постанови Апеляційного суду Черкаської області від 04 вересня 2015 року вбачається, що апеляційну скаргу ОСОБА_3 повернуто апелянту в зв'язку з тим, що вона подана після закінчення строку на оскарження та підстави для поновлення строку не підтверджують жодними даними.

Згідно довідки № 361 від 10.07.2015 року виданої виконавчим комітетом Хлипнівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області та паспорту великої рогатої худоби позивач ОСОБА_1 у своєму домогосподарстві утримуває велику рогату худобу в кількості дві голови, в тому числі одну корову з ідентифікаційним номером UA 5600581513 (а.с. 5, 6).

З акту завідуючого епізоотичним відділом Звенигородської ветеринарної лікарні ОСОБА_4 від 30.05.2015 року вбачається, що внаслідок наїзду корова позивача ОСОБА_1 отримала травми в ділянці ребр та поперекового відділу з можливими переломами та внутрішніми кровотечами, та рекомендовано дану тварину здати на забій, оскільки дане утримання не доцільне (а.с. 10).

Згідно довідки від 10.06.2015 року, виданої Управлінням агропромислового розвитку Звенигородської РДА ринкова вартість 1 кг живої ваги молодняка ВРХ станом на 10.06.2015 року становить 40 грн. в т.ч. 20% ПДВ (а.с. 9).

З довідки № 294 від 19.06.2015 року виданої виконавчим комітетом Хлипнівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області вбачається, що в адмінмежах сільської ради встановлені дорожні знаки «Прогін худоби» на автошляху Звенигородка-Майданівка, в межах населеного пункту с. Хлипнівка (а.с. 17).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_3, будучи власником джерела підвищеної небезпеки - автомобіля «Деу Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1, завдав шкоди позивачу ОСОБА_1, яка полягає у пошкодженні великої рогатої худоби. Враховуючи те, що вина ОСОБА_3 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, під час якої постраждала тварина, встановлена постановою суду про притягнення його до адміністративної відповідальності, що набрала законної сили, суд вважає, що відповідач має відшкодувати завдану шкоду в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 був змушений здати травмовану корову на забій та отримав за неї лише 8048 грн. при живій вазі 515 кг та ціні 40 грн. за один кг та просить стягнути з відповідача лише 10000 грн. на придбання нової корови, а тому такі його вимоги суд вважає обгрунтованими та такими, що підляга.ть до задоволення.

Крім того, враховуючи ступінь психічних страждань та переживань позивача ОСОБА_1 з приводу завдання йому шкоди, порушенні його нормального способу життя, суд вважає за необхідне також задовольнити позов в частині стягнення моральної шкоди в розмірі, який просить позивач. Заявлена вума в 1500 грн., на думку суду, є співмірною із завданими стражданнями та відповідає принципу розумності та справедливості.

На підставі ст. 88 ЦК України з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача понесені ним судові витрати на оплату судового збору в сумі 243 грн. 60 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 400 грн.

На підставі ст.ст. 16, 1166, 1167, 1187 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 84, 88, 209, 212-215, 218, 224, 226-228 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Хильки Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Хлипнівка Звенигородського району Черкаської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, матеріальну шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки в сумі 10000 (десять тисяч) грн. та моральну шкоду в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн., а всього 11 500 (одинадцять тисяч п'ятсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на оплату судового збору в сумі 243 грн. 60 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 400 грн.

Повний текст рішення складено 25 листопада 2015 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області через Звенигородський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Т.М. Кравченко