Ухвала суду № 53842519, 23.11.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1457/15 Справа № б/н Слідчий суддя - Суддя-доповідач - Чернусь К.П.

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2015 року

м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді - доповідача Чернусь К.П.

суддів: Алькової С.М., Мудрецького Р.В.

при секретарі - Пиріч Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську матеріали за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката Сойнікова О.В. на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2015 року про задоволення клопотання слідчого та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_2, який народився у ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369-2 ч. 3 КК України по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420150400000000726 від 15 вересня 2015 року

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Дорошенка А.В., захисників підозрюваного ОСОБА_2 - адвокатів Сойнікова О.В. та Волошина К.В., -

В С Т А Н О В И Л А:

На ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2015 року адвокат подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що підозра, про яку повідомлено ОСОБА_2 не є обґрунтованою, надані стороною обвинувачення докази не доводять обставин, про які йдеться у повідомленні про підозру, в самому повідомленні про підозру конкретно не вказуються обов'язкові ознаки складу злочину, в якому обвинувачується особа, а саме: не вказано яким чином був можливий, здійснювався або передбачався вплив з боку підозрюваного, чи пов'язаний був такий вплив з виконанням службових повноважень та обов'язків підозрюваним, не вказано особу, на яку здійснювався вплив або передбачалося його здійснення; наданий як додаток до клопотання слідчого протокол огляду від 17 вересня 2015 року як доказ обґрунтованості висунутої підозри не можна розглядати як належний та допустимий доказ, оскільки не є зрозумілим яким чином було отримано вказаний запис та хто і про що говорить на ньому; в наданих суду матеріалах відсутні будь-які докази наявності складу злочину, передбаченого ст. 369-2 ч.3 КК України, тобто докази того, що зловживання впливом було поєднано з вимаганням неправомірної вигоди, більше того, з заяви ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення та протоколу його допиту чітко видно відсутність ознак вимагання в діях ОСОБА_2, у вказаному кримінальному провадженні відсутній потерпілий, ОСОБА_5 є свідком. З приводу наявності ризиків, передбачений ст. 177 КПК України зазначає, що слідчий при складанні клопотання застосував стандартні формулювання щодо наявності ризиків, не розкриваючи те, які вони мають відношення до вказаного злочину та конкретно підозрюваного ОСОБА_2, не зрозуміло які саме речі та документи може знищити або підробити підозрюваний, як він може незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального процесу, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, схилити ОСОБА_5 до дачі неправдивих показань, враховуючи що свідок ОСОБА_5 на даний час вже допитаний слідчим. Також вказує, що при обранні запобіжного заходу підозрюваному, слідчим суддею не в повній мірі взяті до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме його вік, стан здоров'я, який не є задовільним, міцність соціальних зв'язків, наявність родини, неповнолітніх дітей, наявність постійного місця проживання, відсутність судимостей та відсутність завданої майнової шкоди. Що стосується встановленої в ухвалі слідчого судді суми застави, при внесенні якої підозрюваний підлягає звільненню з-під варти у сумі 7 256 розмірів мінімальної заробітної плати, зазначає, що ця сума є завідомо непомірною для ОСОБА_2, який за останні півроку отримав заробітну плату у розмірі 23 074 гривні 95 копійок та нічим не обґрунтованою.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2015 року було задоволено клопотання слідчого в ОВС СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області Деркача М.А. та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Датою закінчення дії ухвали щодо тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 встановлено 22 грудня 2015 року.

Встановлено, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_2 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок №37312022006709, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ОКПО 26239738 в ГУДКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, застави у розмірі 9 998 768 гривень, ОСОБА_2 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_2 з-під варти зобов'язано його прибувати за кожною вимогою суду та покладено на нього обов'язки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, які проводять досудове розслідування, не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора, повідомляти слідчого чи прокурора про зміну свого місця проживання.

Роз'яснено підозрюваному ОСОБА_2, що у разі нез'явлення його за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин, або неповідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього ухвалою суду, застава звертається в дохід держави.

Своє рішення слідчий суддя обґрунтував наступним.

15 вересня 2015 року відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369-2 ч.3 КК України було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420150400000000726.

23 жовтня 2015 року ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

23 жовтня 2015 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369-2 ч. 3 КК України.

Враховуючи, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 ч.1 п.п.1, 3-5 КПК України, а саме те, що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також оцінивши обставини, передбачені ст. 178 КПК України, у томі числі, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру, суд прийшов до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_2 ніж тримання під вартою є недоцільним.

Також судом було визначено заставу, яка перевищує розмір встановлений ст. 182 ч.5 п.2 КПК України, а саме в сумі 7 256 розмірів мінімальних заробітних плат, що дорівнює 9 998 768 гривень, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, захисників підозрюваного ОСОБА_2 - адвокатів Волошина К.В. та Сойнікова О.В., які підтримали апеляційну скаргу адвоката Сойнікова О.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 та просили скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо останнього запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням свободи, обґрунтовуючи свою позицію тим, що у ОСОБА_2 є ряд захворювань серця та гіпертонічна хвороба, у зв'язку з чим після затримання перебуває на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні та потребує кваліфікованого лікування в спеціалізованих медичних закладах; думку прокурора Дорошенка А.В., який заперечував проти апеляційної скарги захисника підозрюваного - адвоката Сойнікова О.В. та вважав обґрунтованою ухвалу слідчого судді і просив залишити її без зміни; перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги захисника, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката Сойнікова О.В. підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 194 ч. 1 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів провадження, в провадженні слідчого відділу в особливо важливих справах прокуратури Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження, внесене 15 вересня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420150400000000726, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 369 - 2 ч. 3 КК України, що полягає в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

23 жовтня 2015 року ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369-2 ч. 3 КК України.

Апеляційним переглядом встановлено, що рішення про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_2 слідчий суддя обґрунтував тим, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369-2 ч. 3 КК України та наявністю ризиків, передбачених ст. 177 ч.1 п. п.1, 3-5 КПК України, а саме те, що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також оцінивши обставини, передбачені ст. 178 КПК України, у томі числі, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру, прийшов до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_2 ніж тримання під вартою є недоцільним. Однак, зазначені вимоги закону при прийнятті оскаржуваної ухвали не дотриманні.

Колегія суддів, вважає, що слідчим суддею правильно встановлено, що підозра щодо ОСОБА_2 є обґрунтованою.

Зазначені висновки слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення передбаченого ст. 369-2 ч. 3 КК України об'єктивно підтверджуються наданими слідчому судді матеріалами.

У відповідності до чинного законодавства та практики ЄСПЛ наданих доказів на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу достатньо.

Доводи захисника підозрюваного - адвоката Сойнікова О.В. про те, що в самому повідомленні про підозру конкретно не вказуються обов'язкові ознаки складу злочину, в якому обвинувачується особа, а саме: не вказано яким чином був можливий, здійснювався або передбачався вплив з боку підозрюваного, чи пов'язаний був такий вплив з виконанням службових повноважень та обов'язків підозрюваним, не вказано особу, на яку здійснювався вплив або передбачалося його здійснення є безпідставними.

Статтею 177 ч. 2 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу передбачено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а питання встановлення наявності складу злочину в діях зазначеної особи та юридична оцінка його дій є завданнями досудового розслідування, за результатами якого, у разі надходження кримінального провадження до суду з обвинувальним актом, саме суд при розгляді матеріалів по суті встановлює наявність чи відсутність складу злочину в діях особи, тобто ті питання, на які посилається в апеляційній скарзі захисник Сойніков О.В.

Є доведеними і ризики того, що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Отже для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу слідчим суддею були встановлені і наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 369-2 ч. 3 КПК України і наявність ризиків, передбачених ст. 177 ч. 1 п. п. 1, 3-5 КПК України.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Однак, зазначені вимоги закону при прийнятті оскаржуваної ухвали дотримані не були.

Як убачається з наданих матеріалів, у клопотанні не було зазначено даних про стан здоров'я ОСОБА_2 та про наявність у нього ряду хронічних захворювань.

Розглядаючи зазначене клопотання та вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, який би зміг забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_2, слідчий суддя не в повній мірі врахував дані про особу ОСОБА_2 та, як того вимагає ст. 178 КПК України не врахував стану його здоров'я, не з'ясував у зв'язку з чим ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні з 23 по 26 жовтня 2015 року, який діагноз був йому встановлений та можливість отримувати ОСОБА_2 належну медичну допомогу в умовах позбавлення свободи за наявності у нього захворювання зазначеного у медичних документах: у період з 23 по 26 жовтня 2015 року ОСОБА_2 перебував на лікуванні в КЗ «ДКОШМД» ДОР» з діагнозом ІХС: нестабільна стенокардія.

При тому, що у клопотанні слідчого не обґрунтовано, і прокурором у судовому засіданні не доведено неможливість запобігання існуючим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчим суддею при розгляді клопотання також не було розглянуто можливість застосування інших (альтеративних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Виходячи з викладеного, колегія суддів, вважає, що, у зв'язку з невідповідністю висновків слідчого судді фактичним обставинам справи, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, у зв'язку з чим апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до положень ст. 407 ч. 3 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді апеляційна інстанція має право залишити ухвалу без зміни або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу

За таких обставин, керуючись ст.ст. 407 ч. 3, 409 КПК України, колегія суддів, вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням ухвали апеляційним судом.

Обговоривши клопотання слідчого в особливо важливих справах прокуратури Дніпропетровської області Деркача М.А., колегія суддів вважає, що підстави для його задоволення та для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні, оскільки прокурор не надав суду відомостей про наявність в останнього захворювань та даних про можливість перебування ОСОБА_2 в умовах позбавлення свободи за станом його здоров'я та не довів неможливість запобігання існуючим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

02 листопада 2015 року під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 за скаргами на незадовільний стан здоров'я була викликана карета ШМД.

На час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді, ОСОБА_2, як убачається з наданих медичних документів перебував на стаціонарному лікуванні в період з 06 листопада до 16 листопада 2015 року в КЗ «ДКОШМД» ДОР» з діагнозом: ІХС, нестабільна стенокардія, кардіосклероз очаговий діафрагмальної області лівого шлуночка, гіпертонічна хвороба 11 ст, синдром WРW СН 11 ст.; а 16 листопада по 20 листопада 2015 року перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні інтервенційної кардіології з блоком інтенсивної терапії КЗ «ДОКЦКК» ДОР», де йому встановили остаточний діагноз: «ІХС. Дифузнийкардіосклероз. Коронографія 19 листопада 2015 року: інтактні коронарні артерії. Синдром сполучнотканинної дисплазії серця: Аневризма мембранної частини між шлункової перетинки. Субаортальний стеноз, фіброзно - м'язів валік без обструкції (ГД = 6 мм. рт. ст.) Синдром WРW (локалізація ДШП - зона RРS). Не виключена: Параксизмальна реципрокна ортодромна АВ - тахікардія. Гіпертонічна хвороба 11 ступеня, 2ст. Гіперплазивне серце. СН 1 ст. із збереженою систолічною функцією лівого шлуночка. Ризик високий.

Станом на 23 листопада 2015 року ОСОБА_2 перебуває на стаціонарному лікуванні в КЗ «ДКОШМД» ДОР»

Відповідно до повідомлення ДСІЗО в штатному розписі медичної частини відсутня посада лікаря - кардіолога, на підставі Наказу МЮ України та МОЗ України від 10 грудня 2012 року №239/104 «Про порядок взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально - виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту» ОСОБА_2 профільна високоспеціалізована медична допомога надається в закладах МОЗ.

Разом з тим, виходячи з наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення передбаченого ст. 369 - 2 ч. 3 КК України, яка підтверджена наданими доказами, у тому числі заявою ОСОБА_5, протоколом обшуку від 23 жовтня 2015 року в приміщенні, розташованому на першому поверсі будівлі АДРЕСА_2 на столі за яким знаходився ОСОБА_2 було виявлено грошові кошти у валюті США упаковані в пачки, з рук ОСОБА_2 зроблено змиви, його долоні та грошові кошти при освітленні ультрафіолетовою лампою мають світіння жовто - зеленого кольору; протоколом допиту свідка ОСОБА_7, копіями рішень господарського суду Запорізької області, з яких вбачається які саме дії вчинив ОСОБА_2 для отримання вилучених у нього грошових коштів а також виходячи з наявності ризиків, передбачених ст. 177 ч. 1 п. п. 1, 3-5 КПК України: в розпорядженні ОСОБА_2 залишилися документи, які мають значення по кримінальному, були допитані свідки, які дали показання протилежні позиції ОСОБА_2, що свідчить про наявність ризиків переховуватися останнього від органів досудового розслідування або суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, з урахуванням даних про особу підозрюваного ОСОБА_2, який має міцні соціальні зв'язки, сім'ю, постійне місце проживання, а також з урахування стану його здоров'я за наявності у ОСОБА_2 захворювання серця: ІХС з наявністю високого ризику та судинної системи, колегія суддів, приходить до висновку, що найбільш доцільною мірою запобіжного заходу, яка зможе забезпечити виконання процесуальних обов'язків підозрюваним ОСОБА_2 є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у вигляді заборони залишати житло у певний час з покладенням на нього обов'язків, передбачених статтею 194 ч. 5 КПК України.

Керуючись ст. ст. 178, 181, 194 405, 407, 418. 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката Сойнікова О.В. - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2015 року про задоволення клопотання слідчого та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 - скасувати.

Постановити нову ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області, якою клопотання слідчого з ОВС СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області Деркача М.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369-2 ч. 3 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 строком до 21 грудня 2015 року включно.

Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_2:

-не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 19.00 годин до 07.00 годин наступного дня без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-з'являтися до слідчого, прокурора, суду за їх викликом;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України.

Ухвалу про обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_2 передати для виконати органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.

Підозрюваного ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: