Ухвала суду № 53835736, 25.11.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 299/1322/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

25 листопада 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

судді-доповідача - Ігнатюка Б.Ю.

суддів - Куштана Б.П., Панька В.Ф.

при секретарі - Дашковській С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ «Приватбанк» на заочне рішення Виноградівського районного суду від 26 червня 2015 року по справі за позовною заявою ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а :

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з вищевказаним позовом.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до укладеного договору №б/н від 13.06.2013 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 4400 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті, складає договір, що підтверджується підписом відповідача у заяві.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором в повному обсязі, чого не зроблено відповідачем. Станом на 31.01.2015 року він має заборгованість в 12687,96 грн., яка складається з: 4396,95 грн. - заборгованість за кредитом; 5560,63 грн. - проценти; 1650,00 грн. - пеня та комісія; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 580,38 грн. - штраф (процентна складова). Просив суд стягнути з відповідача вищевказану заборгованість.

Заочним рішенням суду у задоволенні позову відмовлено.

Позивач не погодився з цим рішенням, порушив питання про його скасування та ухвалити нове, яким задоволити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник банку скаргу з наведених підстав підтримав та пояснив, що самостійного договору кредиту немає.

Відповідач в судове засідання не явився, хоча повідомлявся по двом адресам його проживання. Натомість з пошти повідомлення повернулись з відміткою про не проживання його по зазначеним адресам. Тому суд розглянув справу у відсутності відповідача, який вважався повідомленим відповідно до ст.77 ЦПК України.

Заслухавши представника апелянта та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги в частині укладення кредитного договору не доведені шляхом аналізу письмових доказів, які надані позивачем у підтвердження позовних вимог. Зокрема зазначено, що в анкеті-заяві відповідача не зазначено, яку кредитну картку він бажав отримати, витяг з Умов і правил надання банківських послуг відповідачем не підписано.

Доводи апеляційної скарги: кредитний договір підписаний відповідачем і тому він є чинним.

Цей довід є безпідставним.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач свої вимоги обґрунтовував наявністю заяви-анкети відповідача, Умовами та Правилами надання банківських послуг. Цим доказам дано належну оцінку судом першої інстанції при розгляді справи, оскільки представник позивача в судові засідання не являвся і від нього надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності /а.с.38/. Такі дії суді відповідають вимогам ч.2 ст.169 ЦПК України - неявка представник в судове засідання без поважних причин або не повідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи - та ч.1 ст.212 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із чч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Анкета-заява дійсно підписана відповідачем, однак сам по собі цей документ не свідчить про отримання відповідачем якої-небудь грошової суми: грошової суми в цьому документі не зазначено, як і не зазначено її отримання.

Щодо Умов та правил надання банківських послуг слід зазначити, що висновок суду першої інстанції про відсутність підпису відповідача на цьому документі відповідає дійсності: вони ним не підписані і тому не можуть братись до уваги при вирішенні даної справи. Це відповідає правовій позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року № 6-16цс15, яка згідно зі ст.ст. 214, 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Не може бути прийнято до уваги і виписка з особового рахунку відповідача, яка додана до апеляційної скарги, оскільки відповідно до змісту ст.131 ЦПК України сторони повинні подати всі докази до початку розгляду справи, а докази, які подані після цього, до уваги не приймаються, якщо сторона не доведе, що вони не подані по поважній причині. Такої причини апелянтом не зазначено.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Керуючись ст.ст.307,308,315 ЦПК України, судова колегія,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» відхилити.

Рішення Виноградівського районного суду від 26 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді :