Рішення № 53832637, 26.11.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2394/15 Справа № 201/8672/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Антонюк О. А. Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Єлізаренко І.А.

суддів - Калиновського А.Б., Свистунової О.В.,

за участі секретаря - Гулієва М.І.о

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» та апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 січня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, стягнення витрат,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з позовом до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, стягнення витрат.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» посилався на те, що 09 серпня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №DNUOGL00000232, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 69 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 11,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 09 серпня 2037 року. В якості забезпечення виконання зобов'язань між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки б/н від 09 серпня 2007 року, згідно якого ОСОБА_4 передав в іпотеку банку квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 53,50 кв.м., житловою площею 28,90 кв.м., що належить йому на праві власності. Банк повністю виконав взяті на себе зобов'язання. У порушення умов договору, відповідач зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим, станом на 16 квітня 2014 року утворилася заборгованість в розмірі 165 166, 45 доларів США, що еквівалентно 2 044 760 грн. 65 коп., яка складається із: заборгованість за кредитом - 71 840,06 доларів США, що еквівалентно 889 379 грн. 94 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 48 826,30 доларів США, що еквівалентно 604 469 грн. 60 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом - 1 103,55 доларів США, що еквівалентно 13 661 грн.95 коп., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором -537 249 грн. 16 коп., тому просили в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед банком в розмірі 165 166, 45 доларів США, що еквівалентно 2 044 760 грн. 65 коп. за кредитним договором №DNUOGL00000232 від 09 серпня 2007 року звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ? що належить на праві власності ОСОБА_4, та виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та проживають у зазначеній квартирі.

У листопаді 2014 року ОСОБА_3 - представник ОСОБА_4 звернувся з зустрічним позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача та стягнення пені (т.1 а.с.58, 59).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2014 року ОСОБА_3 - представнику ОСОБА_4 відмовлено в задоволенні клопотання про об'єднання в одне провадження позову про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення і зустрічного позову про стягнення пені для їх спільного розгляду (т.1 а.с.61).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 січня 2015 року в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 січня 2015 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення норм матеріального та процессуального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 - представник ОСОБА_4 просить рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 січня 2015 року змінити в частині встановлених обставин справи стосовно виконання банком зобов'язання щодо надання позичальнику кредиту та отримання відповідачем кредитних коштів, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Також, в апеляційній скарзі ОСОБА_3 - представник ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2014 року про відмову у прийнятті зустрічного позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2015 року вирішено питання стосовно апеляційної скарги ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2014 року (а.с.196).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити частково, апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи 09 серпня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № DNUOGL00000232, відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у розмірі 69 000 доларів США, зі сплатою відсотків у розмірі 11,04% річних строком до 09 серпня 2037 року ( т.1 а.с. 14-16).

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №DNUOGL00000232 від 09 серпня 2007 року, укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки б/н від 09 серпня 2007 року, згідно якого ОСОБА_4 передав в іпотеку банку квартиру яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 53,50 кв.м., житловою площею 28,90 кв.м., яка належить йому на праві власності (т.1 а.с.17-19).

Через порушення зобов'язань за кредитним договором, відповідач, станом на 16 квітня 2014 року, має заборгованість в розмірі 165 166, 45 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 2 044 760 грн. 65 коп., яка складається із: заборгованість за кредитом - 71 840,06 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 889 379 грн. 94 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 48 826,30 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 604 469 грн. 60 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом - 1103,55 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 13 661 грн.95 коп., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором -537 249 грн. 16 коп. ( т.1 а.с.8-10).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів про те, що нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці банку, не використовується як місце постійного проживання відповідача та що у іпотекодавця у власності знаходиться інше нерухоме майно, однак, погодитися з такими висновками суду неможливо оскільки суд дійшов них через неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи 09 серпня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № DNUOGL00000232, відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у розмірі у сумі 69 000 доларів США, зі сплатою відсотків у розмірі 11,04% річних строком до 09 серпня 2037 року (т.1 а.с.14-16).

09 серпня 2007 року у забезпечення виконання зобов'язань по вказаному кредитному договору, між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки б/н, про передачу у іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 53,50 кв.м., житловою площею 28,90 кв.м. (т.1 а.с.17-19).

Через неналежне виконання умов кредитного договору у відповідача ОСОБА_4 станом на 16 квітня 2014 року утворилася заборгованість у розмірі 165 166, 45 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 2 044 760 грн. 65 коп., яка складається із: заборгованість за кредитом - 71 840,06 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 889 379 грн. 94 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 48 826,30 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 604 469 грн. 60 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом - 1 103,55 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 13 661 грн.95 коп., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором -537 249 грн. 16 коп. (т.1 а.с.8-10).

31 жовтня 2013 року позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» було направлено лист-письмову вимогу на адресу відповідача ОСОБА_4 про виконання зобов'язання (т.1 а.с.12).

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

В силу положень ч.ч. 1, 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Також, відповідно до роз'яснень, наданих у п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» та роз'яснення надані у п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» (далі - Постанова) в резолютивній частині рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3 червня 2014 року N1304-VII, не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Вказаний закон прийнято з метою підтримки громадян України, які мають невиконані зобов'язання за договорами споживчого кредиту в іноземній валюті валютних кредитів укладеними з фінансовими установами та банками України шляхом встановлення порядку і умов конвертації зобов'язань за кредитними договорами в іноземній валюті в національну валюту України.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач, ОСОБА_4, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.20, 39, 58, 185).

Тобто, предмет іпотеки, розташований за адресою: АДРЕСА_1, а саме, нерухоме майно за цією адресою, не використовується відповідачем як єдине і постійне місце проживання.

Будь-яких належних доказів на підтвердження того, що предмет іпотеки - квартира за адресою: АДРЕСА_1, використовується відповідачем як єдине і постійне місце його проживання, матеріали справи не містять.

Стосовно позовних вимог, ПАТ КБ «ПриватБанк» про виселення з квартири, що є предметом іпотеки, відповідача ОСОБА_4 та інших осіб, які у ній зареєстровані, слід зазначити, такі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки банком не встановлено та не зазначено хто саме проживає та зареєстрований у спірній квартирі та не надано доказів щодо порушення такими особами прав банку. Докази стосовно того, що є особи, які проживають або зареєстровані у вказаній квартирі матеріали справи не містять.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 щодо ненадання банком взагалі кредитних коштів за кредитним договором ОСОБА_4 є безпідставними, оскільки, як вбачається з наданого банком розрахунку заборгованості, ОСОБА_4 періодично здійснював проплату коштів за вищевказаним кредитним договором і, як було з'ясовано в судовому засіданні в апеляційній інстанції, така проплата здійснювалася шляхом списання банком на протязі тривалого часу коштів з банківської картки відповідача ОСОБА_4 (т.1 а.с.8-10).

З матеріалів справи вбачається ОСОБА_4 звертався до суду з позовними вимогами до ПАТ «КБ «ПриватБанк» про розірвання кредитного договору №NUOGL00000232 від 09 серпня 2007 року та рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 22 липня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 було відмовлено (т.2 а.с.27, 28).

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2015 року зазначене рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 22 липня 2015 року було залишено без змін (т.2 а.с.30).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 підлягає відхиленню, а рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 січня 2015 року скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 січня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, стягнення витрат - скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, стягнення витрат задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» за кредитним договором №DNUOGL00000232 від 09 серпня 2007 року, яка складається із: заборгованість за кредитом - 71 840,06 доларів США, що еквівалентно 889 379 грн. 94 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 48 826,30 доларів США, що еквівалентно 604 469 грн. 60 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом - 1 103,55 доларів США, що еквівалентно 13 661 грн.95 коп., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором -537 249 грн. 16 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки б/н від 09 серпня 2007 року, а саме: квартиру, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, бульвар Слави, буд. 7, кв.№ 106, загальною площею 53,5 кв.м., житловою площею 28,9 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_4, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 3 654 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді