Рішення № 53832351, 26.11.2015, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.11.2015 Справа № 920/1598/15

за позовом: Комунального обласного підприємства Сумської обласної ради

Навчально-виробничий центр, м. Суми;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Сумський експертний

будівельно-технічний центр, м. Суми;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління майном Сумської обласної ради, м. Суми;

про стягнення 12 989 грн. 36 коп.

СУДДЯ ДЖЕПА Ю.А.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 482 від 07.10.2015);

від відповідача: не з'явився;

від 3-ї особи: не з'явився;

При секретарі судового засідання Куриленко О.В.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 12 989 грн. 36 коп. заборгованості, яка виникла на підставі укладених між сторонами договорів оренди нерухомого майна, а також судові витрати, повязані з розглядом справи.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги.

В судове засідання від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача надійшли письмові пояснення по справі. Крім цього, подав заяву, в якій просить суд розглядати справу без участі їхнього представника, позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі.

17.11.2015 судом здійснено Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.11.2015 за № 2143125, згідно якого, відповідач зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Судом направлялися ухвали на дану адресу, поштові відправлення повернуті на адресу суду із зазначенням «за закінченням терміну зберігання», про що свідчить відстеження пересилання поштових відправлень, зроблених господарським судом з офіційного сайту Укрпошти (http://services.ukrposhta.ua).

Відповідач в дане судове засідання не прибув, письмового відзиву на позовну заяву не подав, правом подати заперечення проти вимог позивача або докази сплати суми заборгованості відповідач не скористався, повноважного представника в судове засідання не направив, про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судових засідань в даній справі та для подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку та встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи, суд вважає, що сторонам створені всі належні умови та є підстави для розгляду справи по суті за наявними матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, суд встановив:

Між Управлінням майном Сумської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумський експертний будівельно-технічний центр» укладено договір від 17.09.2012 № 110, яким передбачено передачу в оренду нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області - частини нежитлового приміщення площею 23,7 кв. м, розміщеного за адресою: м. Суми, вул. Шишкарівська, 9, на першому поверсі адміністративної будівлі, що перебуває на балансі комунального обласного підприємства Сумської обласної ради «Навчально-виробничий центр» з метою розташування офісу (далі -Договір від 17.09.2012 № 110).

На виконання пункту 5.11 Договору від 17.09.2012 № 110 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумський експертний будівельно-технічний центр» та комунальним обласним підприємством Сумської обласної ради «Навчально-виробничий центр» укладено договір про компенсацію витрат за надання комунальних послуг від 09.10.2012 № 10.

Як вбачається з матеріалів справи, додатковою угодою від 31.03.2015 № 2, що укладена між Управлінням майном Сумської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумський експертний будівельно-технічний центр» договір від 17.09.2012 № 110 розірвано достроково 15.03.2015 за угодою сторін. При цьому, сторони підтверджують, що на момент розірвання Договору від 17.09.2012 № 110 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумський експертний будівельно-технічний центр» має фінансові зобов'язання перед балансоутримувачем - комунальним обласним підприємством Сумської обласної ради «Навчально-виробничий центр» на загальну суму 8 029 грн. 44 коп. (заборгованість по орендній платі, з ПДВ - 5 807 грн. 34 коп., заборгованість по відшкодуванню комунальних послуг - 2 222 грн. 10 коп.).

Позивач в позовній заяві зазначає, що орендар зобов'язується після розірвання Договору від 17.09.2012 № 110 у термін до 20.04.2015 перерахувати КОПСОР «Навчально-виробничий центр» заборгованість у загальній сумі 8 029 грн. 44 коп. у повному обсязі.

У зв'язку із вказаним, додатковою угодою від 31.03.2015 № 4, що укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумський експертний будівельно-технічний центр» та комунальним обласним підприємством Сумської обласної ради «Навчально-виробничий центр», договір від 09.10.2012 № 10 розірвано достроково 15.03.2015 за угодою сторін. При цьому, сторони підтверджують, що на момент розірвання Договору від 09.10.2012 № 10 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумський експертний будівельно-технічний центр» має фінансові зобов'язання перед балансоутримувачем - комунальним обласним підприємством Сумської обласної ради «Навчально-виробничий центр» на загальну суму 8 029 грн. 44 коп. (заборгованість по орендній платі, з ПДВ - 5 807 грн. 34 коп., заборгованість по відшкодуванню комунальних послуг - 2 222 грн. 10 коп.).

Також, між Управлінням майном Сумської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумський експертний будівельно-технічний центр» укладено договір від 04.01.2013 № 3, яким передбачено передачу в оренду нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області - частину нежитлового приміщення площею 33,4 кв.м, розміщеного за адресою: м. Суми, вул. Шишкарівська, 9, на першому поверсі адміністративної будівлі, що перебуває на балансі комунального обласного підприємства Сумської обласної ради «Навчально-виробничий центр» з метою розташування офісу, із змінами (далі - Договір від 04.01.2013 № 3).

На виконання пункту 5.11 Договору від 04.01.2013 № 3 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумський експертний будівельно-технічний центр» та комунальним обласним підприємством Сумської обласної ради «Навчально-виробничий центр» укладено договір про компенсацію витрат за надання комунальних послуг від 22.01.2013 № 11 та від 27.01.2014 № 11.

Додатковою угодою від 31.03.2015 № 4, що укладена між Управлінням майном Сумської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумський експертний будівельно-технічний центр» договір від 04.01.2013 № 3 розірвано достроково 15.03.2015 за угодою сторін. При цьому, сторони підтверджують, що на момент розірвання Договору від 04.01.2013 № 3 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумський експертний будівельно-технічний центр» має фінансові зобов'язання перед балансоутримувачем - комунальним обласним підприємством Сумської обласної ради «Навчально-виробничий центр» на загальну суму 13 959 грн. 92 коп. (заборгованість по орендній платі, з ПДВ 11 482 грн. 98 коп., заборгованість по відшкодуванню комунальних послуг 2 476 грн. 94 коп.).

Позивач в позовній заяві зазначає, що орендар зобов'язується після розірвання Договору від 04.01.2013 № 3 у термін до 20.04.2015 перерахувати КОПСОР «Навчально-виробничий центр» заборгованість у загальній сумі 13 959 грн. 92 коп. у повному обсязі.

У зв'язку із вказаним, додатковою угодою від 31.03.2015 № 1, що укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумський експертний будівельно-технічний центр» та комунальним обласним підприємством Сумської обласної ради «Навчально-виробничий центр», договір від 27.01.2014 № 11 розірвано достроково 15.03.2015 за угодою сторін. При цьому, сторони підтверджують, що на момент розірвання Договору від 27.01.2014 № 11 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумський експертний будівельно-технічний центр» має фінансові зобов'язання перед балансоутримувачем - комунальним обласним підприємством Сумської обласної ради «Навчально-виробничий центр» на загальну суму 13 959 грн. 92 коп. (заборгованість по орендній платі, з ПДВ 11 482 грн. 98 коп., заборгованість по відшкодуванню комунальних послуг 2 476 грн. 94 коп.).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав свої зобов'язання у повному обсязі, та на теперішній час, з урахуванням часткової сплати коштів у сумі 9 000 грн. 00 коп., заборгованість товариства перед балансоутримувачем - комунальним обласним підприємством Сумської обласної ради «Навчально-виробничий центр» складає 12 989 грн. 36 коп., у тому числі за договором від 17.09.2012 № 110 3 001 грн. 98 коп., з ПДВ; за договором від 09.10.2012 № 10 1 370 грн. 80 коп., з ПДВ; за договором від 04.01.2013 № 3 7 091 грн. 29 коп., з ПДВ, за договором від 27.01.2014 № 11 1 525 грн. 29 коп., з ПДВ.

Господарський суд вважає вимоги позивача правомірними, обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлює, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

З наведеною нормою кореспондується і ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, згідно із якою господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання обома сторонами.

Відповідачем доказів сплати 12 989 грн. 36 коп. заборгованості та аргументованих заперечень проти вимог позивача не подано, тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони, також якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Враховуючи, що відповідач порушив умови договірних зобовязань, з нього на користь позивача підлягають стягненню 1 218 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат останнього зі сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 610, 629 Цивільного кодексу України, ст. 173, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумський експертний будівельно-технічний центр» (вул. Сумсько-Київських дивізій, буд. 24, м. Суми, 40024; код 38137128) на користь Комунального обласного підприємства Сумської обласної ради Навчально-виробничий центр ( вул. Шишкарівська, 9, м. Суми, 40000; код 03363370) 12 989 грн. 36 коп. заборгованості, 1 218 грн. 00 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.11.2015

СУДДЯ Ю.А. ДЖЕПА