Рішення № 53823855, 18.11.2015, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

18.11.2015

Справа № 203/3357/15-ц

2/0203/1035/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2015 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Карпенка С.Ф.

при секретарі - Штефані Д.Г.

за участю : позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника позивача- Бовкун О.П.,

представника відповідачів- Ліфлянчика С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення майнової та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

04 червня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Кіровського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_5 «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» та ОСОБА_3 про стягнення майнової та моральної шкоди.

Позов неодноразово уточнювався. В якості співпозивача було залучено ОСОБА_2, співвідповідачем визнано ОСОБА_4. В позовній заяві позивачі посилались на слідуючи обставини.

08 липня 2014 року відповідачі ОСОБА_5 «УАСК АСКА» та ОСОБА_3 уклали між собою поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № А1/6988925. Відповідно до п.4 полісу страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, завдану майну, передбачена 50 000 грн. 00 коп. Відповідно до п.7 полісу забезпечений транспортний засіб тип ВЗ, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, марки «Тоyota Camry», рік випуску- 2005, відповідно до п.3 полісу строк дії з 09 липня 2014 року до 08 липня 2015 року.

21 березня 2015 року о 12 год. 30 хв. на перехресті вулиць Леніна та ОСОБА_6 у м.Дніпропетровську сталася ДТП, учасниками якої були позивач ОСОБА_1, який керував автомобілем НОМЕР_2, що належить його батькові- позивачу ОСОБА_2 , та відповідач ОСОБА_4, який керував автомобілем «Тоyota Camry», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, що належить його батькові ОСОБА_3 Внаслідок ДТП транспортний засіб позивача ОСОБА_2- автомобіль «Кіа Сеrato» отримав механічні ушкодження.

15 квітня 2015 року суддею Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності з накладанням штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп. за скоєння вказаної ДТП водія ОСОБА_4, який керував вказаним автомобілем власника ОСОБА_3

Відповідно до додатку «Б» ремонтної калькуляції № 26-03-15Р від 28 березня 2015 року, виконаного ФОП ОСОБА_7, вартість ремонту автомобіля позивача складає 32163 грн. 92 коп.

06 квітня 2015 року по заяві позивача ОСОБА_2 було виконано та видано висновок експертного дослідження експерта-автотоварознавця ОСОБА_8 по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ № 2767, відповідно до якого вартість відновлюваного ремонту складає 38581 грн. 30 коп., вартість матеріального збитку, завданого автомобілю «Кіа Сеrato» становить 23741 грн. 78 коп.

14 травня 2015 року позивач звернувся до відповідача ОСОБА_5 «УАСК АСКА» з вимогою перерахувати суму матеріального збитку з 21560 грн. 78 коп. на 23741 грн. 78 коп., та перерахувати вартість відновлюваного ремонту з 32163 грн. 92 коп. на 38582 грн. 30 коп., однак відповіді він не отримав.

В позові позивачі просили:

-стягнути з ОСОБА_5 «УАСК АСКА» на користь ОСОБА_2 вартість матеріального збитку, завданого автомобілю НОМЕР_3, пошкодженого внаслідок ДТП, в межах, передбачених полісом обовязкового цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/6988925, а саме 17976,16 грн., а також пеню у розмірі 134 ,82 грн.;

-стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, щодо матеріальної шкоди, завданої автомобілю НОМЕР_3, пошкодженого внаслідок ДТП, а саме 15350,52 грн.;

-стягнути з ОСОБА_4 на користь в ОСОБА_2 та ОСОБА_1 моральну шкоду по 7 000,00 грн. кожному;

-стягнути солідарно з ОСОБА_5 «УАСК АСКА», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 390,00 грн. за сплату судового збору, 1500.00 грн. за оплату юридичних послуг:

-стягнути солідарно з ОСОБА_5 «УАСК АСКА» та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 800,00 грн. за експертне дослідження автомобіля.

Вказані позовні вимоги підтримані стороною позивачів в судовому засіданні.

Представник відповідача ОСОБА_5 «УАСК АСКА» в судове засідання не з'явився, суду надав письмові заперечення, в яких заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на слідуючи обставини. Вважає, що позивач ОСОБА_1 не є належним позивачем. Вартість завданої шкоди визначена страховою компанією правильно, вимоги про стягнення більшої суми позивачем є безпідставними. Завдану шкоду повинна відшкодовуватися особою, винною в ДТП. Вимоги про стягнення 800 грн. за експертне дослідження автомобіля є незаконними, оскільки страховик протягом 10 днів після отримання повідомлення про ДТП, направив свого представника на місце настання страхового випадку,до місцезнаходження пошкодженого транспорту для визначення страхового випадку та розміру збитків, а тому, відповідно до Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», це позбавляє права позивача вимагати стягнення вказаної суми зі страховика. Вимоги про стягнення коштів за оплату послуг адвоката вважає безпідставними, оскільки не доведено, що представник позивачів ОСОБА_9 є належною особою, що має право на правову допомогу, позивачем не надано обґрунтованого розрахунку за що і протягом якого часу надавалась правова допомога.

В судовому засіданні ОСОБА_10, який є представником відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які в судове засідання не з'явились, заперечував проти задоволення позовних вимог, що предявлені відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4, виходячи з наступного.

Відповідач ОСОБА_3 є власником автомобіля ««Тоyota Camry», номерний знак НОМЕР_1. Однак вказаним автомобілем керував не він, а його син ОСОБА_4, на законних підставах, відповідно до п.2.2 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого, власник передав право керування своїм автомобілем водію ОСОБА_4, який мав посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, та мав реєстраційний документ на транспортний засіб власника. Вини ОСОБА_3 у завданні шкоди позивачам немає. Шкода повинна бути відшкодована страховою компанією- відповідачем ОСОБА_5 «УАСК АСКА», який вірно визначив реальну вартість шкоди, а страхове відшкодування, запропоноване страховою компанією, повністю покриває реальний розмір шкоди, в межах ліміту страхування. Вимоги про стягнення відновлюваного ремонту безпідставні, оскільки позивач не виконував ремонтні роботи, витрат не понесено. Не доведено підстав для стягнення на користь позивачів моральної шкоди. Стягнення витрат на проведення експертизи- 800 грн. вважає безпідставними, оскільки відповідач ОСОБА_5 «УАСК АСКА» своєчасно, в 10 денний термін направляв свого представника для дослідження та визначення вартості шкоди, як це передбачено вимогами Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Вважає незаконними дії страховика в частині утримання з страхової виплати позивачу податку на додану вартість, внаслідок чого значно зменшилась сума виплати позивачу, оскільки надання послуг із страхування не є обєктом оподаткування, виплата страхових платежів також не є обєктом оподаткування ПДВ.

Суд, заслухав учасників процесу, експерта, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги належать частковому задоволенню, виходячи з наступного.

08 липня 2014 року відповідачі ОСОБА_5 «УАСК АСКА» та ОСОБА_3 уклали між собою поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № А1/6988925 (а.с.42, 101). Відповідно до п.4 полісу страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, завдану майну, передбачена 50 000 грн. 00 коп. Відповідно до п.7 полісу забезпечений транспортний засіб тип ВЗ, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, марки «Тоyota Camry», рік випуску- 2005, відповідно до п.3 полісу строк дії з 09 липня 2014 року до 08 липня 2015 року. Вказане сторони по справі не заперечують.

21 березня 2015 року о 12 год. 30 хв. на перехресті вулиць Леніна та ОСОБА_6 у м.Дніпропетровську сталася ДТП, учасниками якої були позивач ОСОБА_1, який керував автомобілем НОМЕР_2, що належить його батькові- позивачу ОСОБА_2 , та відповідач ОСОБА_4, який керував автомобілем «Тоyota Camry», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, що належить його батькові ОСОБА_3 Внаслідок ДТП транспортний засіб позивача ОСОБА_2- автомобіль «Кіа Сеrato» отримав механічні ушкодження. Вказане підтверджено постановою судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 15 квітня 2015 року (а.с.13), згідно якої притягнуто до адміністративної відповідальності з накладанням штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп. за скоєння вказаної ДТП водія ОСОБА_4, який керував вказаним автомобілем власника ОСОБА_3 Це ж підтверджено і оригіналом витребуваної судом адміністративної справи №200/7139/15-п, матеріали якої досліджені в судовому засіданні. В матеріалах справи містяться квитанції про сплату правопорушником штрафу -340 грн. та судового збору-36 грн. 54 коп. (а.с.15-15).

Тобто, в даному випадку доказано в повному обсязі, що винним у скоєнні ДТП є саме відповідач ОСОБА_4

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦКУ, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦКУ, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з абз. 3 пункту 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

За змістом пункту 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України,реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України,з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У відповідності до п.1. ст.992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобовязаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

23 березня 2015 року позивач ОСОБА_11 звернувся до ОСОБА_5 «УАСК АСКА» з заявою належного зразка з проханням перерахувати йому належне страхове відшкодування (а.с.41, 103).

Відповідно висновку про оцінку транспортного засобу «КiaCerato» (а.с.105-109), та додатку «Б» ремонтної калькуляції № 26-03-15Р від 28 березня 2015 року(а.с.14-16, 111-113), виконаної ФОП ОСОБА_7, вартість матеріального збитку складає 21560 грн. 75 коп., вартість ремонту складає 32163 грн. 92 коп. (а.с.14-16).

Як видно з розрахунку сплати ( а.с.102), страховик, виходячи з розміру завданої матеріальної шкоди- 21560 грн. 75 коп., визначив суму страхового відшкодування в розмірі 18255 грн. 62 коп.

Вподальшому відповідач ОСОБА_5 «УСАК АСКА» частково сплатив страхове відшкодування в розмірі 8255 грн. 62 коп., що підтверджено платіжними дорученнями: № 14770 від 05.08.2915р. на суму 2255 грн. 62 коп. (а.с.188), № 14779 від 05.08.2015р. на суму 3000 грн. (а.с.189), № 16163 від 17.09.2015р. на суму 3000 грн.

06 квітня 2015 року за заявою позивача ОСОБА_2, який не погодився з вказаними висновками ФОП ОСОБА_7, було видано висновок експертного дослідження автотоварознавця ОСОБА_8 по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ № 2767 (а.с.43-54). Відповідно до висновку вартість відновлювального ремонту складає 38582 грн. 30 коп., вартість матеріального збитку, нанесеного автомобілю «Кia Cerato», державний реєстраційний знак НОМЕР_4, ідентифікаційний номер (VIN) KNEFE22727L004267, пошкодженого внаслідок ДТП, становить 23741 грн. 78 коп.

В судовому засіданні було допитано з попередженням про кримінальну відповідальність експерта автотоварознавця ОСОБА_8, який виконав експертне дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ № 2767 і який підтвердив свої висновки, аргументувавши їх належним чином. Пояснив, що дослідження здійснювалось ним в присутності представника страховика та ОСОБА_4 Експерт довів, що висновки про оцінку транспортного засобу «КiaCerato» від 28 березня 2015 року, виконані ФОП ОСОБА_7 є помилковими, зокрема оскільки визначення вартості належить здійснювати згідно цін офіційного дилера, порушені вимоги методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом МЮ України, Фонду державного майна України 24.11.2003 N 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159).

Суд визнав переконливими доводи експерта, якими спростовуються висновки ФОП ОСОБА_7, які є помилковими. Висновки експерта ОСОБА_8 суд визнає належними доказами.

14 травня 2015 р. позивач ОСОБА_1 звернувся із заявою до відповідача ОСОБА_5 «УАСК АСКА» з заявою про перерахування батькові суми матеріального збитку з 21560 грн. 78 коп. на 23741 грн. 78 коп. та перерахувати вартість відновлювального ремонту з 32163 грн.. 92 коп. на 38582 грн. 30 коп. відповідно до висновку експерта ОСОБА_8 (а.с.17), заява була прийнята страховиком та зареєстрована за вх. № 892 ск від 14.05.2015р. Відповіді на дану заяву не отримано.

З урахуванням визначеного, суд прийшов до висновку, що відповідач ОСОБА_5 «УАСК АСКА» повинен здійснити страхове відшкодування виходячи з встановленого експертом ОСОБА_8 розміру матеріального збитку 23741 грн. 78 коп. Оскільки вказаним відповідачем здійснено лише часткове відшкодування в розмірі 8255 грн. 62 коп., з урахуванням суми франшизи 510 грн., то залишок належної виплати складає 14 976 грн. 16 коп. Також належить стягнути пеню в сумі 134 грн. 82 коп., а всього стягнути 15110 грн. 98 коп.

Вимоги позивача ОСОБА_2 про стягнення з відповідача ОСОБА_3 різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, не підлягають задоволенню. В судовому засіданні зясовано, що водій ОСОБА_12 керував автомобілем ОСОБА_3 на законних підставах, відповідно до п.2.2 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб. Винним в ДТП є саме ОСОБА_4, а не власник транспортного засобу ОСОБА_3, тому останній не має нести відповідальність перед позивачем.

Суд керується висновками постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки».

П.4 постанови вказує, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

П.6. постанови передбачає, що особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Доводи відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про керування ОСОБА_4 автомобілем «Тоyota Camry» на момент ДТП на законних підставах, відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху України є повністю аргументованими. В судовому засіданні зокрема суд ретельно дослідив матеріали адміністративної справи Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська за ст. 124 КУпАП України, з якої видно, що протокол про вчинення порушення складено відносно ОСОБА_4, який мав при собі посвідчення водія належної категорії, матеріал складався з урахуванням наявності технічного паспорту належного ОСОБА_3 автомобіля «Тоyota Camry». Сумніви сторони позивачів стосовно визначеного є безпідставними.

В судовому засіданні, відповідно до ч.4 ст. 10 ЦПК України розяснювалось всім учасникам процесу, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Однак, сторона позивача скористалась лише можливістю заявити клопотання про залучення до справи в якості співвідповідача ОСОБА_13 В той же час, сторона позивача наполягала на стягненні суми різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою саме з відповідача ОСОБА_3

Прийняття рішення про стягнення вказаної суми з відповідача ОСОБА_4 суд не може, оскільки діє лише в межах заявлених позовних вимог.

Суд вважає, що вимоги позивачів про стягнення завданої їм моральної шкоди підлягають задоволенню. Дійсно, стороною позивача доведено, що внаслідок протиправних дії відповідача ОСОБА_4 їм завдана така шкода. Є переконливими доводи позивача ОСОБА_1, що під час ДТП він, як водій, переніс стресову ситуацію, мав моральні переживання, був позбавлений можливості і до теперішнього часу користуватись автомобілем свого батька- позивача ОСОБА_2, не може допомагати батькові, який хворіє, та і своїй сім'ї здійснювати вкрай необхідні поїздки, вимушений пересуватися міським транспортом, а також вимушений звертатися до відповідачів з приводі відшкодування батькові шкоди, вимушений був сплачувати кошти за послуги адвоката, для сплати судового збору при зверненні до суду, оскільки батько знаходиться в трудному матеріальному становищі. Доводи позивача ОСОБА_2 також переконливі в частині того, що йому було пошкоджено автомобіль, який до теперішнього часу він невзмозі відремонтувати та користуватись, а відповідач ОСОБА_4 відверто уникає від відшкодування завданої значної шкоди, це спричинило моральні переживання, наявність розуміння принизливості, образи стосовно нього.

Разом з тим, при визначені розміру моральної шкоди, суд враховує і принципи розумності та справедливості і приходить до висновку про часткове задоволення позову в цій частині в розмірі по 500 грн. на користь кожного позивача.

Не підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_5 «УСАК АСКА» 800 грн. за експертне дослідження. П.34.2 ст.34 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що протягом 10робочих днів з дня отримання повідомленняпро дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках,передбачених статтею 41 цього Закону,) зобов'язанийнаправити свого представника (працівника, аварійного комісара або

експерта) на місце настання страхового випадку та/або домісцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настаннястрахового випадку та розміру збитків, а п.34.3 передбачає, що якщо представник страховика (у випадках, передбаченихстаттею 41 цього Закону) не з'явився у визначений строк,потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара абоексперта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (увипадках, передбачених статтею 41 цього Закону,зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведенняекспертизи (дослідження). Відповідач ОСОБА_5 «УАСК АСКА» виконав вказані дії своєчасно.

З відповідачів належить стягнути відповідно до ст. 88 ЦПК України за користь позивача ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в сумі 390 грн. при звернені до суду (а.с.12). Оскільки при уточнені позовних вимог позивачі не сплатили судовий збір в частині вимог про стягнення моральної шкоди, то судовий збір на користь держави належить стягнути з відповідача ОСОБА_4

Суд визнає, що з відповідачів належить стягнути солідарно на користь ОСОБА_1 судові витрати

за оплату юридичних послуг- 1500 грн. , які підтверджені квитанціями (а.с. 125-127,153). Визнається, що розмір вказаних витрат не перевищує розумних меж, не суперечить Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах». Вказана справа виявилась об'ємною і такою, що вимагала витрат великої кількості часу, із залученням позивачами в якості представника адвоката ОСОБА_9 Вказаний адвокат був визнаний представником позивачів за клопотанням в судовому засіданні, за ухвалою суду, належним чином, тому не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо особи представника позивачів в цій частині.

Керуючись ст.ст.10,11, 57- 60, 62, 66, 88,208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 22, 23,979, 988, 990, 992, 1166, 1167, 1187, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст.22, 29, 33, 33-1, 35, 36, Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення майнової та моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (поштова адреса м.Київ, вул.Авіаконструктора Антонова,5, ЄДРПОУ 13490997), на користь ОСОБА_2 (іпн. НОМЕР_5) в рахунок відшкодування матеріальної щкоди- в сумі 14976 грн. 16 коп., та пеню в сумі 134 грн. 82 коп., всього стягнути 15110 грн. 98 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди на користь ОСОБА_2 500 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди на користь ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_6)- 500 грн.

Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплачений судовий збір- 390 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір- 487 грн. 20 коп.

Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати

за оплату юридичних послуг- 1500 грн.

В решті позовних вимог відмовити у звязку з безпідставністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Карпенко С.Ф.