Ухвала суду № 53819859, 17.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2015 року м. Київ К/800/20111/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпродзержинського державного технічного університету

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року

у справі №804/17871/14

за позовом Дніпродзержинського державного технічного університету

до Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області (надалі - ДФІ у Дніпропетровській області)

про визнання протиправною та скасування вимоги,-

встановив:

У жовтні 2014 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправним та скасування п.2 вимоги ДФІ у Дніпропетровській області від 16.10.2013р. №04-03-05-15/12824 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження державної власності та фінансів».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2014р. позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано п.2 вимоги ДФІ в Дніпропетровській області від 16.10.2013р. №04-03-05-15/12824 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження державної власності та фінансів».

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача, викладені в акті ревізії не відповідають дійсним обставинам справи. Отже, п.2 вимоги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 16.10.2013 року №04-03-05-15/12824 є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2015р. рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, вказуючи на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій ставить питання про скасування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2015р. та просить залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2014р.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій ДФІ у Дніпропетровській області була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Дніпродзержинського державного технічного університету за період із січня 2011р. по серпень 2013р., про що складено акт №03-21/7 від 02.10.2013р.

За наслідками проведеної ревізії суб'єктом владних повноважень прийнята вимога про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження державної власності та фінансів №04-03-05-15/12824 від 16.10.2013 року.

Спір між сторонами виник у зв'язку з тим, що позивач не погоджується із п.2 вищезазначеної вимоги, відповідно до якої визначено: поновити дебіторську заборгованість на суму 751078,99грн. за КП «Дніпродзержинськтепломережа», щодо якого здійснено зайве перерахування коштів; стягнути з КП «Дніпродзержинськтепломережа» кошти в сумі 751078,99грн. шляхом перерахування їх на реєстраційний рахунок університету.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції цілком обґрунтовано виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Згідно з п.7 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» Органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Як вбачається з аналізу Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011р. № 499/2011 та Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», органам державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

В органа державного фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Таке застосування норм законодавства відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 20.01.2015р. по справі №21-603а14, яка в силу норми ч.1 ст.2442 КАС України є обов'язковою для всіх судів України.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Дніпродзержинського державного технічного університету - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____О.В. Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун