Ухвала суду № 53819741, 12.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

12 листопада 2015 року м. Київ К/800/62599/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Олексієнка М.М. (доповідач), Рецебуринського Ю.Й., Штульман І.В.,

здійснивши в письмовому провадженні касаційний розгляд справи за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі в м. Одеси (далі - УПФ) до публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об'єднання «Оріон» (далі - ПАТ МВО «Оріон») про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за касаційною скаргою представника позивача на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У січні 2014 року представник УПФ звернувся до суд з позовом, в якому просив стягнути з ПАТ МВО «Оріон» заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах.

Посилався на те, що відповідач, маючи заборгованість по зазначених виплатах, добровільно відшкодовувати витрати не бажає.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року позовні вимоги задоволено. Стягнено з ПАТ МВО «Оріон» 15482,04 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20 травня 2014 року постанову окружного суду скасував та залишив позовні вимоги без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

У касаційній скарзі представник позивача, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судом апеляційної інстанції, просить рішення цього суду скасувати і залишити в силі постанову суду першої інстанції. Вказує на те, що строк давності щодо стягнення недоїмки не застосовується.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги частково з урахуванням наступного.

Як установлено судами попередніх інстанцій, УПФ надіслало ПАТ МВО «Оріон» розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій з липня 2012 року по січень 2013 року, призначених за списком №2 пенсіонерам ОСОБА_4, ОСОБА_5 Товариство відмовилося погашати заборгованість в добровільному порядку, посилаючись на те, що УПФ пропустило строк звернення за погашенням заборгованості та не надало доказів про вручення розрахунку фактичних витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність стягнення заборгованості.

Апеляційний суд, залишаючи позовну заяву без розгляду, виходив з того, що позивачем пропущені строки звернення до суду про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій за період з липня 2012 року по січень 2013 року, призначених відповідно до Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII), оскільки позов поданий у січні 2014 року.

Висновок апеляційного суду не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Частиною першою статті 99 КАС передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону 1788-XII працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Пунктом 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункт 6.8 Інструкції).

Згідно з пунктом 8.8 Інструкції у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку і подає вимогу до відповідного органу державної виконавчої служби, у якій зазначає суму боргу за даними карток особових рахунків платників на дату подання. До сум боргу, що подаються до органів державної виконавчої служби за даними карток особових рахунків платників, включаються також суми, узгоджених з платником, але не сплачених у встановлений термін, фінансових санкцій (штрафів) та пені.

Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 15 статті 106 Закону № 1058-IV строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Аналізуючи вище згадані норми права, Верховний Суд України прийшов до висновку, що строки, передбачені статтею 99 КАС України, не поширюються на вимоги про стягнення в судовому порядку недоїмки, пені та штрафів, а також на прийняті рішення органів ПФ України про їх застосування (постанови від 25 червня 2011 року справа № 21-146а11, від 18 листопада 2014 року )

З урахуванням наведеного, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з підстав, передбачених частиною першою статті 227 КАС України (порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі), з направленням справи для продовження розгляду до цього ж суду.

Оскільки рішення суду першої інстанції апеляційним судом по суті спору не переглядалося, то суд касаційної інстанції не вправі давати йому правову оцінку.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі в м. Одеси задовольнити частково.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2014 року скасувати з направленням справи для продовження розгляду до цього ж суду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.

Судді: М.М. Олексієнко

Ю.Й. Рецебуринський

І.В. Штульман