Ухвала суду № 53819739, 19.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2015 р. м. Київ К/800/24095/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий), Єрьоміна А.В., Кравцова О.В.,секретар судового засідання - Коцюрба В.М.,

за участю: представників позивача - Якубовича М.С., Травянко О.І., Шевченка О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європолекс» до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, що переглядається за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Європолекс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 14 травня 2015 року,

у с т а н о в и л а :

У грудні 2014 року ТОВ «Європолекс» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Зазначали, що неодноразово звертались до відповідача за містобудівними умовами та обмеженнями, проте, офіційного рішення так і не отримали. В той же час, відповідач, надсилаючи листи про необхідність доопрацювання містобудівні розрахунки, діяв не у спосіб передбачений чинним законодавством України.

Посилаючись на протиправність дій Департаменту, неприйняття ним законного рішення про видачу містобудівних умов та обмежень, просили зобов'язати відповідача видати Товариству містобудівні умови та обмеження для здійснення реконструкції з дворовою прибудовою та підземним механізованим багаторівневим паркінгом адміністративного будинку Київської міської ради профспілок по вулиці Хрещатик, 16 у м. Києві.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 14 травня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Товариство, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а позов задовольнити.

Заслухавши доповідача, пояснення представників позивача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги та матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок» є власником Будинку профспілок у м. Києві по вул. Хрещатик, 16.

В січні 2012 року власником прийнято рішення про укладення інвестиційного договору «добудови будівлі по вул. Хрещатик, 16» та доручено Господарському управлінню Київської міської ради профспілок підписати відповідний інвестиційний договір.

Згідно з укладеним між Господарським управлінням Київської міської ради профспілок та Товариством інвестиційним договором від 3 лютого 2012 року № 9 об'єкт інвестування представляє собою реконструйований 7 (сьомий) поверх та надбудовані два поверхи над адміністративною будівлею прибудований, надбудований та введений в експлуатацію багатофункціональний офісно-комерційний комплекс з закладами громадського харчування, паркінгом, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 16.

Товариство 8 червня 2012 року (заява № 01010-000033088-006) та 18 квітня 2013 року (заява № 01018-000082323-006) зверталося до Департаменту щодо надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для реконструкції адміністративного будинку Київської міської ради профспілок з влаштуванням підземного багаторівневого механізованого паркінгу за вказаною адресою.

За результатами розгляду вказаних заяв та доданих пакетів документів Департаментом листами від 22 квітня 2012 року № 8143/0/18-1/27-12 та від 13 травня 2013 року № 7066/0/12/27-13 повідомлено про необхідність доопрацювання містобудівного розрахунку в частині об'ємно-просторових та архітектурно-планувальних рішень, а саме - композиційної ув'язки запланованого об'єкту з існуючою суміжною забудовою та комплексного вирішення забудови та благоустрою кварталу.

2 лютого 2015 року Товариство повторно звернулось із заявою № 01104-000166481-069 про отримання містобудівних умов та обмежень, однак листом від 12 лютого 2015 року № 73/15/12-3/27-15 йому повторно повідомлено необхідність виконання в повній мірі вимог та рекомендацій, викладених в попередніх листах.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи рекомендації щодо доопрацювання документів надавалась і листом від 27 вересня 2013 року № 17346/0/12-3/27-13.

Відмовивши в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про обґрунтованість дій Департаменту щодо відмови в наданні містобудівних умов та обмежень Товариству.

Колегія суддів вважає такий висновок судів передчасним.

Відповідно до частини третьої статті 29 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Частиною п'ятою статті 29 Закону № 3038-VI встановлено, що розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви. Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

За приписами абзацу другого пункту 2.1 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 7 липня 2011 року № 109 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 року за № 912/19650), містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом № 3038-VI.

Отже, з аналізу наведених норм випливає, що відповідач протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви має прийняти рішення про надання містобудівних умов та обмежень або про відмову у їх наданні. При цьому, підставою для повідомлення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень може бути виключно рішення, прийняте з цього питання.

Розглянувши справу, суди послались на листи Департаменту, зокрема, від 13 травня 2013 року № 7088/0/12/27-13, відповідь на заяву від 2 лютого 2015 року № 01104-000166481-069, якою, як вказали суди, повторно відмовлено у видачі містобудівних умов та обмежень.

Однак, за перевіркою матеріалів справи, копії вказаних листів в ній відсутні, що не дає підстав вважати, що відповідачем прийнято рішення про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень.

Частинами першою та четвертою статті 79 КАС України письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи. Оригінали письмових доказів, що є у справі, повертаються судом після їх дослідження, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання законної сили судовим рішенням у справі за клопотанням осіб, які їх надали. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.

Як вбачається із заперечень Департаменту на позов, до них має бути додано 7 копій листів, однак матеріали справи їх не містять.

Викладене дає підстави стверджувати, що рішення судів не відповідають вимогам законності та обґрунтованості, які встановлені статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки обставини встанволені неповно, а касаційний суд позбавлений можливості самостійно перевірити їх, що є підставою для направлення справи на новий розгляд.

Відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Європолекс» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 14 травня 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді М.І.Цуркан

А.В.Єрьомін

О.В.Кравцов