Ухвала суду № 53819668, 17.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

Іменем України

17.11.2015 №К/800/39733/15,

К/800/40915/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Голубєвої Г.К., Степашка О.І., секретар судового засідання - Іванов Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргиДержавної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал Групп»на постановуДніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2015та постановуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2015у справі № 804/5650/15за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал Групп»доДержавної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2015 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал Групп» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000452200 від 14.04.2015, яким нараховано суму грошового зобов'язання за платежем - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства у сумі 536193,35 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2015 скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2015 та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову, яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «У» №0000452200 від 14.04.2015 в частинні нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства в сумі 25540,70 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити в силі постанову суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову було прийнято з порушенням норм матеріального права.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу відповідача позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Арсенал Групп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт від 09.04.2015 №2071/04-62-2-1-9/32350215 про порушення позивачем ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині несвоєчасного подання позовної заяви до суду в сумі 198970,00 Євро згідно контракту від 15.04.2014 №15042014, укладеного з нерезидентом ООО «Арт» (Російська Федерація), що відображено актом позапланової документальної невиїзної перевірки від 16.02.2015 №859/04-62-22-6/32350215 за період з 15.04.2014 по 27.11.2014; в частині несвоєчасного подання позовної заяви до суду в сумі 444310,00 Євро, що еквівалентно 7519726,04 грн., згідно контракту від 15.04.2014 №15042014, укладеного з нерезидентом ООО «Арт» (Російська Федерація).

14.04.2015 на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000452200, яким позивачу було нараховано суму грошового зобов'язання за платежем - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства у сумі 536193,35 гривень.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем нарахування пені у сумі 536193,35 грн. за порушення строку розрахунків здійснено відповідно до вимог діючого законодавства.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції не було враховано факт невірного визначення податковим органом суми пені через невірне визначення кількості днів прострочення, що призвело до протиправного збільшення суми пені за спірним податковим повідомленням-рішенням на 25540,70 грн.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 15.04.2014 між ТОВ «Арсенал Групп» та ТОВ «АРТ» (Російська Федерація) укладений зовнішньоекономічний контракт №15042014, згідно п.1.1. якого постачальник в порядку визначеному контрактом зобов'язується передати у власність покупця товар в асортименті, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно сплатити вартість товару.

Фактичне виконання вказаного контракту підтверджено Специфікацією №7 від 26.08.2014, міжнародною товарно-транспортною накладною №361843 від 29.08.2014 та вантажною митною декларацією форми МД-2 від 29.08.2014. ТОВ «Арсенал Груп» поставлено на адресу ТОВ «АРТ» весь товар, який отримано покупцем на узгодженому складі, у зазначеній кількості асортименту 02.09.2014. У встановлені контрактом строки, покупець вартість товару не сплатив.

Специфікацією №8 від 01.09.2014 узгоджено поставку товару, який згідно міжнародної товарно-транспортної накладної №080816 від 05.09.2014 та вантажної митної декларації форми МД-2 від 05.09.2014 поставлено ТОВ «Арсенал Груп» на адресу ТОВ «АРТ». Товар отримано покупцем 08.09.2014. У встановлені строки покупець вартість товару не сплатив.

Специфікацією №9 від 08.09.2014 узгоджено поставку товару, який згідно міжнародної товарно-транспортної накладної №361829 від 12.09.2014 та вантажно-митної декларації форми МД-2 від 12.09.2014 поставлено на адресу ТОВ «АРТ». Товар отримано покупцем 15.09.2014. У встановлені строки покупець вартість товару не сплатив.

Специфікацією №10 від 15.09.2014 узгоджено поставку товару, який згідно міжнародної товарно-транспортної накладної №361780 від 19.09.2014 та вантажної митної декларації форми МД-2 від 19.09.2014 поставлено на адресу ТОВ «АРТ». Товар отримано покупцем 24.09.2014. У встановлені строки покупець вартість товару не сплатив.

Специфікацією №11 від 22.09.2014 узгоджено поставку товару, який згідно міжнародної товарно-транспортної накладної №133797 від 26.09.2014 та вантажно-митної декларації форми МД-2 від 26.09.2014 поставлено на адресу ТОВ «АРТ». Товар отримано покупцем 29.09.2014. У встановлені строки покупець вартість товару не сплатив.

Специфікацією №12 від 29.09.2014 узгоджено поставку товару, який згідно міжнародної товарно-транспортної накладної №133798 від 03.10.2014 та вантажної митної декларації форми МД-2 від 03.10.2014 поставлено на адресу ТОВ «АРТ». Товар отримано покупцем на узгодженому складі, у зазначеній кількості асортименту 06.10.2014. У встановлені строки покупець вартість товару не сплатив.

Специфікацією №13 від 06.10.2014 узгоджено поставку товару, який згідно міжнародної товарно-транспортної накладної №361779 від 10.10.2014 та вантажної митної декларації форми МД-2 від 10.10.2014 поставлено на адресу ТОВ «АРТ». Товар отримано покупцем на узгодженому складі, у зазначеній кількості асортименту 14.10.2014. У встановлені строки покупець вартість товару не сплатив.

25.11.2014 ТОВ «Арсенал Групп» звернулося з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області, позовні вимоги за яким станом на дату подання позову склали 237529,62 євро, що еквівалентно 4443827,17 грн. 05.01.2015 Господарським судом прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог на суму заборгованості 547290,00 Євро, а саме: 81622,00 євро (граничний термін надходження валютної виручки 27.11.2014), 68590,00 євро (граничний термін надходження валютної виручки 04.12.2014), 51490,00 євро (граничний термін надходження валютної виручки 11.12.2014), 98824,00 євро (граничний термін надходження валютної виручки 18.12.2014), 51490,00 євро (граничний термін надходження валютної виручки 25.12.2014), 92294,00 євро (граничний термін надходження валютної виручки 01.01.2015), 51490,00 євро (граничний термін надходження валютної виручки 08.01.2015), 51490,00 євро (граничний термін надходження валютної виручки 15.01.2015).

За результатами розгляду господарської справи прийнято рішення, яким позов задоволено та стягнуто з ТОВ «АРТ» (Росія, Московська область) на користь ТОВ «Арсенал Групп» (Україна) основну заборгованість в розмірі 746260,00 євро, що еквівалентно 23447133,23 грн., пеню в розмірі 222946,92 євро, що еквівалентно 7004885,88 грн. та штраф в розмірі 26723,60 євро, що еквівалентно 839642,76 грн.

Порядок розрахунків в іноземній валюті та порядок відліку законодавчо встановленого строку розрахунків регулюється Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Відповідно до п. 1 Постанов Правління Національного банку України від 20.08.2014 №515 та від 20.11.2014 №734 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

В силу положень частини 4 статті 4 цього Закону в разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Як наслідок, судом апеляційної інстанції при розгляді цього спору та в обґрунтування підстав часткового задоволення позову, було правомірно взято до уваги те, що позовні вимоги заявлялись 27.11.2014 р. та 05.01.2015 р., але нарахування податковим органом пені за день, в який був поданий позов до господарського суду (05.01.2015) не відповідає наведеним нормам права, оскільки з цього дня нарахування пені призупиняється.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про порушення резидентом строків, передбачених статтями 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, що тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості, та разом з цим, невірне визначення кількості днів прострочення податковим органом, призвело до протиправного збільшення суми пені за спірним податковим повідомленням-рішенням на 25540,70 грн.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційних скарг, про те, що спірне податкове повідомлення-рішення в частині нарахування пені в розмірі 25540,70 грн. є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому в цій частині воно підлягає скасуванню.

За таких обставин та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності законних підстав для часткового задоволення позову.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційних скарг не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал Групп» залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2015 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.П.Юрченко Судді Г.К.Голубєва О.І.Степашко