Постанова № 53819485, 24.11.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"24" листопада 2015 р. Справа № 817/1912/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Майора Г.І.

Одемчука Є.В.,

при секретарі Витрикузі В.П. ,

за участю сторін:

представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "22" вересня 2015 р. у справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання неправомірними дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у м.Рівному ГУ ДФС у Рівненській області щодо:

- зменшення до "0" задекларованого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 податкового кредиту грудня 2014 року на суму 579353,25грн., яке відбулося на підставі акта позапланової невиїзної перевірки №60/1745/НОМЕР_1 від 27.05.2015р.

- зменшення до "0" задекларованих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 податкових зобов'язань за грудень 2014 року в сумі 535516,75 грн., якt відбулося на підставі акта позапланової невиїзної перевірки №60/1745/НОМЕР_1 від 27.05.2015.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Житомирського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить назване рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

На підтвердження доводів апеляційної скарги відповідач зазначив, що відповідно до Постанов ВСУ від 10.09.2013року №21-237а13, від 09.12.2014року №21-511а14 та рішень ВАС України від 21.10.2014року №К/800/28943/14, від 04.11.2010року №К/13106/07 акт перевірки, як і дії по його складанню, включення до акту перевірки певних висновків, як і включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку, а відтак не може бути предметом оскарження, оскільки саме результат повноважень податкового органу (його рішення) має бути об'єктом оскарження. Водночас, відповідач заперечує реальність операцій позивача з його контрагентами - постачальниками товарів та контрагентами - покупцями товарів та зокрема вказує, що проаналізувавши надані податкові та видаткові накладні вбачається розходження в кількісному і якісному розумінні придбаних та реалізованих ТМЦ, тобто позивачем було придбано певний товар та реалізовано зовсім інший.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанова суду до скасування з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної перевірки позивача 27 травня 2015 року складено акт №60/1745/НОМЕР_1, яким встановлено, що:

- в порушення п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України №2755-VI зі змінами та доповненнями ФОП ОСОБА_4 безпідставно віднесено до податкового кредиту податок на додану вартість у сумі 579 353 грн. 25коп. по операціях з придбання товарів у підприємств - постачальників за період - грудень 2014 р. ;

- в порушення п.185.1, ст.185, п.187.1 ст.187 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI зі змінами та доповненнями ФОП ОСОБА_4 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) безпідставно віднесено до податкових зобов'язань податок на додану вартість у сумі 535 516грн. 75 коп. по операціях з реалізації товарів підприємствам - покупцям за період - грудень 2014 р.

В наслідок чого, в акті перевірки відображений висновок про те, що задекларовані позивачем за грудень 2014 року податкові зобов'язання в сумі 535516,75 грн. зменшені до 0 грн., задекларований за грудень 2014 року податковий кредит на суму 579353,25 грн. зменшений до 0 грн.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, а зокрема- первинними документами (договори, податкові та видаткові накладні, товаро - транспортні накладні, банківські та касові документи), копії яких долучено до матеріалів справи та перевірено в ході розгляду апеляційної скарги, що операції позивача з придбання товарів у постачальників - ПП "ТК "Укр-Петроль", ТОВ "Талія Груп" та їх продажу контрагентам покупцям- Красносільському МПП "МВА", ФОП ОСОБА_5, ПП "Вестінвестбуд", ФОП ОСОБА_6, ТОВ "Бепас Енерго", ТОВ "Якість і Будівництво" , ПП "Інформаційно -Консалтингова Група" та ТОВ "Здолбунівпостач" є такими, що відбулися.

Однак, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог та визнаючи протиправними дії відповідача суд попередньої інстанції, залишив поза увагою те, що відповідно до приписів ст.17 КАС України предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що платник податків фактично оскаржує дії податкового органу по відображенню висновків у акті перевірки від 27 травня 2015 року щодо зменшення до 0 податкового кредиту та податкових зобов'язань за грудень 2014року у зв'язку з висновком цього ж акту про відсутність фактичних дій щодо вчинення правочинів, укладених позивачем з його контрагентами.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Наведена процесуальна норма кореспондується з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, в силу вимог якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п. 86.1 статті 86 ПК України, п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772), акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Складений за результатами проведеної перевірки акт є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватись контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платнику податків грошових зобов'язань.

В свою чергу, діяльність із складання актів перевірок є службовою діяльністю працівників органу державної податкової служби на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Крім того, обставини, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій посадових осіб контролюючого органу, вчинених в процесі перевірки, щодо співставлення даних первинного бухгалтерського обліку та інших документів.

Отож, акт перевірки та дії по складанню його висновків не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків, як і включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків, оскільки висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки платник податків вправі надати свої зауваження до відповідного акту, які можуть в подальшому бути враховані податковим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань за результатами перевірки. Акт перевірки, як і викладені в ньому висновки, як і включена до бази даних податкового органу інформація про таку перевірку не є обов'язковими ані для платників податків, ані для керівника контролюючого органу. Останній оцінює викладені в акті перевірки доводи та інформацію з бази даних і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення.

Відтак, результатом реалізації повноважень контролюючого органу є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платників податків.

Таким чином, об'єктом оскарження має бути саме результат реалізації повноважень податкового органу (тобто рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень (як-то проведення перевірки, складання акта перевірки, вчинення дій щодо включення до акта перевірки певних висновків).

Водночас, відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Наказом Державної податкової служби України від 24.12.2012 року №1197 "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" було затверджено програмне забезпечення податкових органів, в тому числі і "Систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Міндоходів України".

Відомості системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Міндоходів України можуть слугувати підставою для проведення перевірки платників податків у встановленому законом порядку та не є самостійною підставою для визначення податкових зобов'язань. Таким чином наявність відповідної інформації в обумовленому програмному продукті органу доходів і зборів безпосередньо не створює, не змінює та не припиняє юридичних прав та обов'язків платників податків, тобто не породжує правових наслідків.

Аналогічна позиція висвітлена в постанові Верховного суду України від 09.12.2014 року №21-511а14, а саме висновки, викладені в акті, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт та дії по відображенню у нього певних висновків не порушують прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

З огляду на викладене, ані акт перевірки, ані дії посадових осіб контролюючого органу щодо включення до акту певних висновків не породжують правових наслідків для платників податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платників, що, в свою чергу, виключає підстави для задоволення адміністративного позову в розглядуваній ситуації.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків до моменту винесення податковим органом відповідного рішення в порядку ст. 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Враховуючи, що ані акт перевірки, ані дії по проведенню перевірки, включення до акту перевірки певних висновків ( в тому рахунку щодо зменшення сум податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача за грудень 2014року), ані дії щодо включення до бази даних податкового органу інформації про таку перевірку не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, то такі дії не породжують правових наслідків для позивача та інших платників податків, не змінюють стану їх суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платників податків, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, (201), 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області задовольнити, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "22" вересня 2015 р. скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Г.І. Майор

Є.В.Одемчук

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33023

4 - представник позивача ОСОБА_3 - АДРЕСА_2,