Ухвала суду № 53818807, 25.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 648/2604/15-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Сімчук С.Б.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білозерського районного суду Херсонської області від 17 серпня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2015 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому, після уточнення позовних вимог, просила зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 1 січня 2015 року та нараховувати пенсію на підставі приписів ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в редакції до 1 січня 2008 року, яка на сьогодні є чинною. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що нарахування пенсії позивачу здійснено з урахуванням положень постанови Кабінету міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі постанова № 393), відповідно до якої розмір грошового забезпечення при призначенні пенсії було розраховано за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням, тоді як частиною третьою статті 43 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2262-ХІІ), розмір пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням.

Постановою Білозерського районного суду Херсонської області від 17 серпня 2015 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не надходило, колегія суддів відповідно до ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи у письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно пенсійного посвідчення, ОСОБА_1 є пенсіонером за вислугою років МВС України, умови, норми і порядок її пенсійного забезпечення визначений Законом № 2262-ХІІ.

З 1 січня 2015 року, позивачу призначена пенсія за вислугу років загальною сумою в 2428 (Дві тисячі чотириста двадцять вісім) грн. 05 коп.

Розмір призначеної позивачу пенсії визначений відповідно до абзацу 3 пункту 7 постанови № 393 ( із змінами згідно постанови КМУ від 30.04.2014 року № 155), згідно якого розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, про що зазначено у листі відповідача № 28/м-99-1 від 27 травня 2015 року, на запит позивача (а.с. 3-4).

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що пенсійне забезпечення позивача, повинно здійснюватися відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону України від 4 квітня 2006 року № 3591-IV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» (далі - Закон № 3591-IV), виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням у порядку встановленому постановою № 393 із змінами.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет на 2015 рік» (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) установлено, що Кабінетом Міністрів України затверджується особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2015 рік;

норми і положення статей 14, 22, 36, 37 та 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 29, ст. 399 із наступними змінами), застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 (далі-Постанова № 393).

Відповідно до п. 7 Постанови № 393 (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:

відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що відповідач у спірних правовідносинах діяв з дотриманням вимог законодавства та жодних порушень не допустив, натомість вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, зроблені на хибному тлумаченні законів, у зв`язку з чим такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Білозерського районного суду Херсонської області ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Білозерського районного суду Херсонської області від 17 серпня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик