УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2015 р. Справа № 876/10257/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.
за участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
29.05.2015 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, в якому, із урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:
визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України № 888 о/с від 18.05.2015 року «По особовому складу» в частині звільнення підполковника міліції ОСОБА_1 (С-531525) із посади заступника начальника Управління МВС України на Львівській залізниці - начальника кримінальної міліції;
поновити його на посаді заступника начальника Управління МВС України на Львівській залізниці - начальника кримінальної міліції та в цій частині допустити негайне виконання судового рішення;
визнати протиправним і скасувати наказ Управління МВС України на Львівській залізниці № 78 о/с від 07.09.2015 року «По особовому складу» щодо звільнення з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (із постановленням на військовий облік) - підполковника міліції ОСОБА_1 (М-087407), заступника начальника Управління - начальника кримінальної міліції УМВС з 07.09.2015 року;
зобов'язати Міністерство юстиції України виключити з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких засновано положення Закону України «Про очищення влади», особові дані відносно ОСОБА_1 та зобов'язати розмістити інформацію про це на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року провадження у справі 813/2793/15 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в справі за конституційним поданням Верховного Суду України та конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності (конституційності) ч.3, 6 ст.1, ч. 1,2, 3, 4, 8 ст.3, п.2 ч.5 ст.5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» положенням ч.3 ст.ст.38, 58, ч.2 ст.61, ч.1 ст.62, ч.1 ст.64 Конституції України, що розглядається Конституційним Судом України.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що до Конституційного Суду України звернулись 47 народних депутатів із конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч.ч.3 та 6 ст.1, ч.ч.1, 2, 3, 4 та 8 ст.3, п. 2 ч. 5 ст.5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 року № 1682-VІІ. Крім того, з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) ч.3 cт.1, п.п.7, 8, 9 ч.1, п.4 ч.2 ст.3, п.2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 16 вересня 2014 року № 1682-УІІ «Про очищення влади» положенням ч.3 ст.22, ст.38, ст.58, ч.2 ст.61, ч.1 ст.62, ч.1 ст.64 Конституції України до Конституційного Суду України звернувся Верховний Суд України. Ухвалами колегії суддів Конституційного Суду України по вказаних поданнях відкриті конституційні провадження у справах та ухвалами колегії суддів Конституційного Суду України об'єднано в одне конституційне провадження. Справа розглядається Конституційним Судом України з 16.04.2015 р.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що розгляд даної справи № 813/2793/15 неможливий до закінчення розгляду в порядку конституційного судочинства зазначеного об'єднаного конституційного подання.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною та необґрунтованою, прийнятою з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, порушенням норм процесуального права, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що позивач не входить до кола осіб, на яких поширюється положення п.8 ч.1 ст.3 Закону України «Про очищення влади», а відтак немає жодних правових підстав для настання відповідальності передбаченої згаданим Законом.
Апелянт вважає, що зупинивши провадження у даній справі, суд першої інстанції позбавив позивача можливості захистити свої права та інтереси, що у свою чергу порушує його право на захист прав, свобод та інтересів і розгляд справ в адміністративному суді, гарантованими п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також, зазначає, що предметом даного спору є саме протиправний наказ відповідача № 888 о/с від 18.05.2015 року, а тому предмет і підстави подання депутатів безпосередньо не пов'язані з предметом і підставами адміністративного позову ОСОБА_1, що свідчить про відсутність підстав для зупинення провадження у справі, передбачених п.3 ч.1 ст.156 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав:
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 18.05.2015 року № 888 о/с, згідно з ч.3 ст.1, п.8 ч.1 ст.3 Закону України «Про очищення влади» та відповідно до п.62 «а» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (із постановленням на військовий облік) - підполковника міліції ОСОБА_1 заступника начальника Управління МВС України на Львівській залізниці начальника кримінальної міліції.
Цей наказ і є предметом оскарження у даній справі.
У відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Згідно вимог п.8 ч.1 ст. 3 Закону України «Про очищення влади» заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали сукупно не менше одного року посаду (посади) у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року: керівника, заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
У своєму позові ОСОБА_1 посилається на порушення відповідачем при прийнятті спірного наказу вимог Закону України «Про очищення влади», зазначаючи про відсутність підстав для застосування його норм щодо нього, адже він не входить у коло осіб, на яких поширюється ця норма.
Таким чином, предмет і підстави подання депутатів безпосередньо не пов'язані з предметом і підставами адміністративного позову ОСОБА_1, а тому підстави для зупинення провадження у справі, передбачені п.3 ч.1 ст.156 КАС України, відсутні.
Крім того, встановлюючи скорочені строки розгляду справ щодо звільнення з публічної служби, законодавець підкреслює особливу значимість цих справ та необхідність захисту порушених прав у найкоротший термін.
Як встановлено судом першої інстанції, 16.04.2015 року Конституційний Суд України відклав розгляд справи щодо конституційності деяких положень закону «Про очищення влади» на невизначений термін.
Суд першої інстанції, зупинивши провадження у справі, позбавив позивача можливості захистити свої права та інтереси, відповідно порушив його право на захист прав, свобод та інтересів і розгляд справи в адміністративному суді, гарантовані п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .
Європейський суд з прав людини також акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 р.).
У справі «Беллет проти Франції» суд зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод також гарантується право на розгляд справи судом у «розумні строки». У своїй практиці Європейським судом з прав людини встановлені певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів. Ці питання аналізувались судом у справі «Странніков проти України», де Суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі «розумності строку».
Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що сторони у справі не позбавлені права звернення до суду у разі встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (п. 5 ч. 1 ст. 245 КАС України).
З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується із доводами апелянта про відсутність передбачених п.3 ч.1 ст.156 КАС України підстав для зупинення провадження у даній справі.
Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що оскаржувана ухвала від 23 вересня 2015 року підлягає скасуванню, а справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити діїі - направленню до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.199, ст.ст.205, 206, 254 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року про зупинення провадження у справі №813/2793/15 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити діїі направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Р.Б. Хобор
Р.П. Сеник
Судове рішення № 53818444, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 24.11.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 813/2793/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: