Ухвала суду № 53813546, 25.11.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Толстолуцька М.М.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року справа №805/1603/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Жаботинської С.В., суддів Васильєвої І.А., Казначеєва Е.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центральної виборчої комісії України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року у справі № 805/1603/15-а (головуючий І інстанції Толстолуцька М.М.) за позовом Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Окружної виборчої комісії з виборів президента України територіального виборчого округу № 49 (відповідач 1), Центральної виборчої комісії (відповідач 2) про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску та заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: стягнути з відповідача 1 заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 35262 грн. 08 коп., заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1597, 93 грн., разом 36860, 01 грн.; зобов'язати відповідача 2 виділити кошти для погашення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідач 1 є платником податків та інших обов'язкових платежів з 24.04.2014 року. В порушення вимог ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» останній не сплатив у добровільному порядку штраф і пеню зі сплати єдиного внеску у розмірі 35262, 08 грн., яка виникла у період з 31.08.2014 року по 30.09.2014 року на підставі рішень від 26.08.2014 року № 0006941700, № 0006951700, № 0006961700. Крім того, станом на 09.04.2015 року за підприємством рахується податковий борг у сумі 1597, 93 грн., а саме податок на доходи фізичних осіб.

За таких обставин, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з Окружної виборчої комісії з виборів президента України територіального виборчого округу № 49 заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 35 262 (тридцять п'ять тисяч двісті шістдесят дві) гривні 08 копійок.

Стягнуто з Окружної виборчої комісії з виборів президента України територіального виборчого округу № 49 заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 1 597 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто сім) гривень 93 копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що на день звернення до суду податковий борг у розмірі 36860, 01 грн. залишається несплаченим.

В апеляційній скарзі відповідач 2 просить скасувати постанову суду першої інстанці та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що позивач, проводив перевірку та приймав рішення про застосування штрафних санкцій і нарахування пені у серпні 2014 року, тобто через два місяці після припинення повноважень окружної виборчої комісії. Зазначає, що акт перевірки не містить доказів, що підтверджують факт порушення відповідачем 1.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог постанова суду першої інстанції не оскаржувалась.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідача 1 зареєстровано у встановленому порядку як юридичну особу, включено до ЄДРПОУ за № 39188744 та останній знаходиться на обліку у відповідача як платник податку з доходів фізичних осіб та єдиного соціального внеску ( т. 1 а.с. 6-8)

Позивачем проведена позапланова виїзна перевірка відповідача 1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18.04.2014 року по 25.07.2014 року на підставі рішення засновників про припинення юридичної особи, за наслідками якої складено акт від 14.08.2014 року № 413/22-0/39188744, яким встановлено порушення:

- п. п. 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного перерахування податку на доходи фізичних осіб за травень - червень 2014р. у сумі 98637,39 грн.

- п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями від 08.07.2010 року № 2464-VI - несвоєчасно сплачено єдиний соціальний внесок за травень-червень 2014 року в розмірі 268782, 18 грн.;

- абз. 2 п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України - неподання відповідачем 1 звіту про використання коштів неприбутковими установами та організаціями.

Згідно з абз.1 п. 129.4 ст.129 ПКУ на суму податкового боргу нарахована пеня із розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Згідно розрахунку пені ця сума склала 1597,93 грн. (т. 1 а.с.13).

На підставі акту перевірки № 413/22-0/39188744 від 14.08.2014 року позивачем 26 серпня 2014 року винесені податкові повідомлення-рішення № 0006941700, № 0006951700, № 0006961700 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату ( несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 35262 грн. 08 коп., які отримані представником відповідача 1 28.08.2014 року ( т. 1 а.с. 16-18).

Доказів оскарження зазначених вище податкових повідомлень-рішень відповідачем 1 суду не надано, у зв'язку з чим суд вважає податкове зобов'язання, визначене зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями у розмірі 35262 грн. 08 грн., узгодженим.

Вказана сума, відповідачем 1 у встановлені законодавством строки сплачена не була, у зв'язку з чим набула статусу податкового боргу.

Наявність податкового боргу відповідача 1 підтверджується витягами з АIC «Податковий блок» ( т. 1 а.с. 208), розрахунками пені по податку на доходи фізичних осіб ( т. 1 а.с. 214-215), витягами з КОР ( т. 1 а.с. 113-116).

З листа № 1591/10/05-07-25-12-6 від 17.02.2015 року вбачається, що позивач повідомляв Центральну виборчу комісію про погашення податкового боргу у розмірі 1597, 93 грн. по сплаті податку на доходи фізичних осіб та заборгованість по сплаті пені і штрафних санкцій по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 35262, 08 грн. ( т. 1 а.с. 20).

Листом від 04.03.2015 року № 21-39-383 Центральна виборча комісія повідомила позивача, що повноваження окружних виборчих комісій припинено з 14 червня 2014 року. Зазначає, що остання не є правонаступником окружних виборчих комісій, будь-яких обов'язків щодо виконання зобов'язань окружних виборчих комісій, що припинили свої повноваження, на Центральну виборчу комісію законодавством не покладено ( т. 1 а.с. 33-23).

Отже з урахуванням вищевикладеного, загальна сума податкового боргу відповідача 1 складає 36860, 01 грн. ( заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб та заборгованість зі сплати єдиного внеску).

Спору щодо суми податкового боргу між сторонами не має.

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ст. 22 Закону України «Про вибори Президента України» від 05.03.1999 року № 474-XIV (далі - Закон України № 474-XIV) виборчі комісії є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення виборів Президента України і забезпечувати додержання та однакове застосування законодавства України про вибори Президента України.

Статус Центральної виборчої комісії визначається Конституцією України, Законом України "Про Центральну виборчу комісію", цим та іншими законами. Центральна виборча комісія очолює систему виборчих комісій, які організовують підготовку і проведення виборів Президента України, і є комісією вищого рівня щодо усіх окружних та дільничних виборчих комісій, передбачених цим Законом. Центральна виборча комісія не є правонаступником окружних виборчих комісій. Окружна виборча комісія є юридичною особою.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечують ведення обліку, податків, зборів, платежів; здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Перелік осіб, які є платниками єдиного внеску на загальнообовязкове соціальне страхування визначено статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі- Закон № 2464-VІ ). Зокрема, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті, платниками єдиного внеску є роботодавці, а саме, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 2 ст. 1 Закону № 2464-VІ визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 8 ст. 9 Закону № 2464-VІ визначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VІ встановлено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці" ( 108/95-ВР), та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний місячний оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту); суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору та інше.

Відповідно до ст.168 ПКУ податковий агент який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку зобовязаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжни документи на виплату доходу за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Згідно з п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За визначенням, наведеним у пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового Кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

За приписами п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пп. 14.1.162 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Згідно вимог п. п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Як зазначалось вище, відповідні податкові повідомлення-рішення отримані уповноваженою особою відповідача та у зв'язку з несплатою відповідачем 1 сум грошових/податкових зобов'язань такі суми зобов'язань набули статусу податкового боргу.

Зазначена в податкових повідомленнях-рішеннях сума боргу не погашена. Доказів іншого відповідачем не надано.

Відповідно ст. 23 Закону України № 474-XIV окружна виборча комісія утворюється Центральною виборчою комісією не пізніш як за сорок днів до дня виборів у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії у кількості не менше дванадцяти осіб.

Повноваження окружної виборчої комісії починаються з моменту складення присяги не менш як двома третинами її складу, визначеного при її утворенні, на її першому засіданні, яке проводиться не пізніш як на другий день після дня прийняття рішення про її утворення і скликається її головою.

Повноваження окружної виборчої комісії припиняються через десять днів після дня офіційного оголошення Центральною виборчою комісією результатів виборів Президента України у порядку, встановленому цим Законом ( ч. 2, 3 ст. 26 Закону України № 474-XIV).

З матеріалів справи вбачається, що Комісія 3 червня 2014 року офіційно оголосила результати позачергових виборів Президента України 25 травня 2014 року.

Згідно ст. 33 Закону України «Про держану реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державних органів, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до

Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Зазначені обставини також містяться у Законі України № 474-XIV.

Враховуючи те, що відповідача 1 не припинено, він є юридичною особою, наявні всі законні підстави нести останнім відповідальність за не сплату податкового боргу.

Наділення юридичної особи публічними функціями ніяким чином не впливає на своєчасну сплату відповідачем податків і зборів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача існує узгоджений податковий борг зі сплати єдиного внеску у сумі 35262 грн. 08 коп. та зі сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1597 грн. 93 коп., а позивач має право на стягнення цього боргу.

Щодо посилань апелянта на те, що позивач проводив перевірку через два місяці після припинення повноважень відповідача 1, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 11.5 розділу 9 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» № 1588 від 09.12.2011 року, у зв'язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей):

-заяви за формою № 8-ОПП від платника податків, поданої згідно з пунктами 11.2-11.4 цього розділу;

-відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;

- відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про закриття відокремленого підрозділу;

- судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 1 подано до контролюючого органу заяву за формою № 8-ОПП про припинення платника податків, яку останній отримав 24.06.2014 року ( т. 1 а.с. 75).

Згідно п. 11.9 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» № 1588 від 09.12.2011 року у разі отримання документів згідно з пунктами 11.1-11.4 цього розділу та/або якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, контролюючим органом приймається рішення про проведення (не проведення за підставами, встановленими пунктами 11.11 та 11.12 цього розділу) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.

Згідно ст. 75.1.2 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно акту «Про результати позапланової виїзної перевірки окружної виборчої комісії з виборів Президента України територіального округу № 49 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18.04.2014 року по 25.07.2014 року» направлення на перевірку та копія наказу про проведення перевірки вручено під розписку голові окружної виборчої комісії з виборів Президента України територіального виборчого округу № 49 25.07.2014 року ( т. 1 а.с. 10).

Призначається та розпочинається перевірка у такі строки:

-не пізніше десяти робочих днів з дати публікації повідомлення про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, у разі ліквідації юридичної особи за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;

-протягом місяця після одержання того документа, що надійшов до контролюючого органу першим, в інших випадках.

Як зазначалось вище, відповідачем 1 подано до контролюючого органу заяву про припинення платника податків, яку останній отримав 24.06.2014 року.

Податковим органом направлено відповідачу 1 запит № 8047/10/05-07-22-13-4 від 02.07.2014 року про надання документів для перевірки, який отриманий останнім (т. 1 а.с. 80).

Наказом № 359 від 24.07.2014 року зобов'язано провести документальну позапланову перевірку відповідача 1 з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18.04.2014 року по 25.07.2014 року з 25.07.2014 року протягом 5-ти робочих днів (т. 1 а.с. 81). Згідно п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

З матеріалів справи вбачається, що Наказом від 01.08.2014 року № 380 продовжено термін проведення позапланової виїзної перевірки з 01.08.2014 року на 5 робочих днів ( т. 1 а.с. 82).

Як вже зазначалось вище, 14.08.2014 року за результатами перевірки складено акт відповідно до п. 86.3 ст. 86 Податкового кодексу України та прийняті податкові повідомлення - рішення № 0006941700, № 0006951700, № 0006961700.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що перевірка проведена позивачем у відповідності до норм чинного законодавства.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

З урахуванням наявних доказів в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, справа по суті вирішена правильно і підстави для скасування або зміни постанови відсутні.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Центральної виборчої комісії України - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року у справі № 805/1603/15-а- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: С.В.Жаботинська

Судді: І.А.Васильєва

Е.Г.Казначеєв