Ухвала суду № 53813541, 25.11.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Троянова О.В.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року справа №805/16731/13-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Сіваченка І.В.,

суддів Шишова О.О., Міронової Г.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року у справі № 805/16731/13-а за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Миколаївській області, ОСОБА_4 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Миколаївській області, яке ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року замінено правонаступником - Головним управлінням Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - Управління), ОСОБА_4 - заступника начальника Управління, в якому просив:

- визнати бездіяльність Управління та ОСОБА_4 з ненадання відомостей згідно адвокатського запиту від 14.10.2013 такою, що порушує приписи ч. 2 ст. 24 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI);

- зобов'язати Управління надати позивачу відомості, що запитувались згідно адвокатського запиту від 14.10.2013, а саме про посаду, прізвище, ім'я та по батькові представника Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області ГУ Міндоходів, який приймав участь 27.03.2013 у судовому засіданні в Одеському апеляційному адміністративному суді по адміністративній справі № 2а-4332/1111/1470 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Людмилівський елеватор"; про те, чи отримали службові особи ГУ Міндоходів у Миколаївській області на виконання рішення Одеського апеляційного адміністративного суду в адміністративній справі №2а-4332/11/470 про витребування доказу та подання його до суду від слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Мінідоходів в Миколаївській області копію висновку судово-економічної експертизи № 2/60 від 27.12.2012 експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України в Миколаївській області Кондратюка Б.М., та якщо отримали, то яка саме службова особа його отримала і коли саме;

- якщо витребуваний судом в адміністративній справі №2а-4332/11/1470 за позовом ТОВ "Людмилівський елеватор" до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області ГУ Міндоходів у Миколаївської області висновок судово-економічної експертизи № 2/60 від 27.12.2012 Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України в Миколаївській області вже наданий до суду, просив надати письмово відомості про те, якою датою це відбулось.

Мотивував позовні вимоги тим, що він, як адвокат, надає правову допомогу ТОВ "Людмилівський елеватор" в адміністративній справі №2а-4332/11/1470, що розглядалась Одеським апеляційними адміністративним судом за позовом до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Головного управління Міндоходів у Миколаївській області.

27.03.2013 в судовому засіданні при розгляді вказаної справи адвокатом ОСОБА_3 було заявлено клопотання про витребування від Южноукраїнської ОДПІ Миколаївської області ГУ Міндоходів документів, а саме копії висновку №2/60 від 27.12.2012 експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України в Миколаївській області Кондратюка Б.М., який знаходиться в матеріалах кримінального провадження за №32012160000000006 від 21.11.2012. В цьому ж судовому засіданні Одеський апеляційний адміністративний суд на місці ухвалив про витребування зазначеного доказу, проте на цей час Южноукраінською ОДПІ Миколаївської області ГУ Міндоходів України не виконано рішення суду та не надано суду зазначені докази.

14.10.2013 позивач звернувся до відповідача з адвокатським запитом, у відповідь на який, 29.10.2013 на адресу позивача надійшов лист №1931/10/14-29-10-06-10 від 24.10.2013. В отриманому листі, на думку позивача, відповідачі не надали обґрунтованої відповіді на жодне питання, поставлене позивачем, а ОСОБА_4 підписав зазначену відповідь, тобто, на думку позивача, є відповідальним за ненадання інформації.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року у справі № 805/16731/13-а у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що інформація про посаду, прізвище, ім'я та по батькові представника Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області ГУ Міндоходів у Миколаївській області, який приймав участь 27.03.2013 в судовому засіданні в Одеському апеляційному адміністративному суді в адміністративній справі №2а-4332/11/1470 за позовом ТОВ "Людмилівський елеватор" такою, що стосується фізичної особи, а тому відповідач не має права розповсюджувати її, але зазначена інформація не є конфіденційною для сторін судового провадження по справі №2а-4332/1470, оскільки п. 2 ч. 3 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачена можливість особою, що бере участь у справі ознайомлення з матеріалами справи.

Це ж стосується вимоги позивача надати інформацію про те, чи отримали службові особи Управління на виконання рішення Одеського апеляційного адміністративного суду в адміністративній справі №2а-4332/11/1470 про витребування доказу та подання його до суду від слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів та зборів України в Миколаївській області копію висновку судово-економічної експертизи №2/60 від 27.12.2012 експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України в Миколаївській області Кондратюка Б.М., та якщо отримала, то яка саме службова особа його отримала і коли саме, в частині надання інформації, яка саме службова особа отримала рішення Одеського апеляційного адміністративного суду.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що інформація, яку витребує позивач, на даний час не може бути використана для захисту ТОВ "Людмилівський елеватор", оскільки, як встановлено місцевим судом, ордером серія ДН №000,1356 від 27.09.2013 передбачене надання правової допомоги лише у Одеському апеляційному адміністративного суді.

Отже, довірителем позивача вказаним ордером було уповноважено надання правої допомоги виключно у Одеському апеляційному адміністративному суді, що вказує на відсутність повноважень адвоката з витребування спірної інформації у відповідача в порядку, встановленому Законом № 5076-VI.

Щодо позовних вимог, що стосуються ОСОБА_4 - заступника начальника Управління, місцевий суд зазначив, що зазначена особа діяла не як фізична особа від свого імені, а як посадова особа Управління, а згідно ст. 50 КАС України відповідачами в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що факт розгляду справи №2а-4332/11/1470 по суті в жодному разі не скасовує факт порушення права позивача на отримання запитуваної згідно адвокатського запиту інформації. Відповідно до ст. 6 КАС України кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішення, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права. На момент звернення до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою право позивача на отримання інформації згідно з адвокатським запитом було порушено відповідачами і підлягає відновленню.

Також апелянт зазначає, що інформація, яка запитувалась в адвокатському запиті не є конфіденційною інформацією про особу, і повинна бути надана позивачу, оскільки відповідно до в Рішенні від 20.01.2012 №2-рп/2012 Конституційний Суд України, даючи офіційне тлумачення частини першої, другої статті 32 Конституції України, вважає, що інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) - це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім'ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов'язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року та прийнято нову, якою адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано Управління надати позивачу відповідь на адвокатський запит від 14.10.2013 по суті поставлених в запиті питань.

Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року, Управління звернулось до суду з касаційною скаргою.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 жовтня 2015 року касаційну скаргу задоволено частково, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції, Вищий адміністративний суд виходив з того, що даючи правову оцінку діям відповідача, апеляційний адміністративний суд не дослідив під час судового розгляду справи та не перевірив договір про надання правової допомоги № 207/205 від 26.10.2011 ТОВ "Людмилівський елеватор" на предмет повноважень адвоката при наданні правової допомоги клієнту.

Також не перевірено ненадання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, що здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом і за своїм змістом є інформацією, яка містить відомості досудового розслідування.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому згідно пункту 2 частини першої статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 є адвокатом, на підтвердження чого йому видано Свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю №1745 від 15.09.2004.

Управління є органом виконавчої влади, який у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізують владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні п.п. 7 п. 1 статті 3 КАС України.

ОСОБА_4 є заступником начальника Управління, тобто, посадовою особою суб'єкта владних повноважень.

На підставі Договору №207/205 від 26.10.2011 видано ордер серія ДН №000,1356 від 27.09.2013 року на надання правової допомоги ТОВ "Людмилівський елеватор", уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги в Одеському апеляційному адміністративному суді адвокатом ОСОБА_3 адвокатського об'єднання "Головань і Партнери" (а.с.11).

Позивачем на адресу Управління направлено адвокатський запит в порядку статті 24 Закону № 5076-VI, в якому останній просив протягом 5-ти робочих днів з дати отримання цього запиту надати письмово наступні відомості:

- про посаду, прізвище, ім'я та по батькові представника Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області ГУ Міндоходів у Миколаївській області, який приймав участь 27.03.2013 в судовому засіданні в Одеському апеляційному адміністративному суді в адміністративній справі №2а-4332/11/1470 за позовом ТОВ "Людмилівський елеватор";

- про те, чи отримали службові особи ГУ Міндоходів у Миколаївській області на виконання рішення Одеського апеляційного адміністративного суду в адміністративній справі №2а-4332/11/1470 про витребування доказу та подання його до суду від слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів та зборів України в Миколаївській області копію висновку судово-економічної експертизи №2/60 від 27.12.2012 експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України в Миколаївській області Кондратюка Б.М., та якщо отримала, то яка саме службова особа його отримала і коли саме.

В запиті зазначено, що вказана інформація потрібна позивачу для надання правової допомоги клієнту, захисту його законних прав та інтересів, а також у кримінальному провадженні за фактом умисного невиконання службовими особами Міністерства доходів та зборів України судового рішення, що набрало законної сили.

24.10.2013 за вих.№1931/10/14-29-10-06-10 позивач отримав відповідь за підписом заступником начальника Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області ОСОБА_4, в якій вказано, що оскільки останній є повноважним представником ТОВ "Людмилівський елеватор", то він має змогу отримати всю необхідну, запитувану ним інформацію, ознайомившись з матеріалами справи. Щодо надання висновку експерта №2/60 від 27.12.2012 зазначено, що надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законом.

Частиною другою статті 59 Конституції України встановлено, що для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ в судах діє адвокатура.

Статтею 2 Закону № 5076-VI встановлено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

Як вбачається з положень статті 3 Закону № 5076-VI правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.

Відповідно до Закону №5076-VI документом, що підтверджує статус адвоката, є свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, в той час як документами, що підтверджують персоналізацію здійснюваного захисту є ордер, договір із захисником або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної допомоги.

Договір, на підставі якого видано ордер, наданий позивачем до апеляційної інстанції; колегією суддів перевірено його на предмет повноважень адвоката при наданні правової допомоги клієнту та підтверджується право ОСОБА_3 на подання запиту.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону № 5076-VI встановлено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб)

Судом встановлено, що, звертаючись з адвокатським запитом, позивач посилався на статтю 24 Закону № 5076-VI, частиною першою якої передбачено, що адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється. Адвокатський запит не може стосуватися для надання консультацій і роз'яснень положень законодавства. Надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону № 5076-VI орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту. У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України від 13 січня 2011 року N2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон N 2939-VI ).

За змістом ч. 3 ст. 24 цього Закону № 5076-VI відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до статті 5 Закону N 2939-VI реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

За правилами статей 20, 21 вказаного Закону за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Стаття 10 цього Закону передбачає такий вид інформації як інформація про фізичну особу.

Згідно статті 13 Закону N 2939-VI інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження. Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, право адвоката на збір інформації і отримання документів або їх копій не є абсолютним і обмежується характером витребовуваної інформації та забезпечується в межах цивільних, кримінальних, адміністративних, господарських справах і справах про адміністративні правопорушення, які перебувають у його провадженні.

Це передбачено також і в Законі № 5076-VI. Так, згідно з частиною третьою статті 24 цього Закону відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Апеляційний суд не вважає інформацію про посаду, прізвище, ім'я та по батькові представника Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області ГУ Міндоходів у Миколаївській області, який приймав участь 27.03.2013 року в судовому засіданні в Одеському апеляційному адміністративному суді в адміністративній справі №2а-4332/11/1470 за позовом ТОВ "Людмилівський елеватор" такою, що стосується фізичної особи, а тому відповідач не має права розповсюджувати її.

Проте незгода з таким висновком місцевого суду не є підставою для скасування постанови окружного суду.

Так, зазначена інформація не є конфіденційною для сторін судового провадження по справі №2а-4332/1470, оскільки п. 2 ч. 3 статті 49 КАС України передбачена можливість особою, що бере участь у справі ознайомлення з матеріалами справи.

Це ж стосується вимоги позивача надати інформацію про те, чи отримали службові особи ГУ Міндоходів у Миколаївській області на виконання рішення Одеського апеляційного адміністративного суду в адміністративній справі №2а-4332/11/1470 про витребування доказу та подання його до суду від слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів та зборів України в Миколаївській області копію висновку судово-економічної експертизи №2/60 від 27.12.2012 року експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України в Миколаївській області Кондратюка Б.М., та якщо отримала, то яка саме службова особа його отримала і коли саме, в частині надання інформації яка саме службова особа отримала рішення Одеського апеляційного адміністративного суду.

Більш того, і це є головним, суд першої інстанції правильно зазначив, що з матеріалів справи вбачається, що і підтверджено позивачем, що відповідачем по справі №2а-4332/11/1470 за позовом ТОВ "Людмилівський елеватор" була Южноукраїнська ОДПІ Миколаївської області ГУ Міндоходів України, а ухвалою про витребування доказів, проголошеною 27.03.2013 року в судовому засіданні, було зобов'язане саме відповідача по вказаній справі, тобто у разі винесення відповідного рішення воно буде направлено не на адресу Головного управління Міністерства доходів та зборів України в Миколаївській області, яке не є стороною в адміністративній справі, а на адресу Южноукраїнської ОДПІ Миколаївської області ГУ Міндоходів України, тобто, з зазначеним адвокатським запитом позивач повинен був звернутись до Южноукраінської ОДПІ Миколаївської області ГУ Міндоходів України.

Щодо позовних вимог, що стосуються ОСОБА_4 - заступника начальника Управління, місцевий суд вірно зазначив, що зазначена особа діяла не як фізична особа від свого імені, а як посадова особа Управління, а згідно статті 50 КАС України відповідачами в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За таких обставин позов не підлягає задоволенню, оскільки зважаючи на характер інформації, яку просив надати позивач, а також те що позивач звернувся з адвокатським запитом не до тієї особи, зміст відповіді відповідача не суперечить закону.

Оскільки не встановлено факту порушення права та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правової допомоги, місцевим судом адміністративний позов обґрунтовано залишений без задоволення.

Колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова місцевого суду прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення її без змін, відмови в задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року у справі № 805/16731/13-а за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Миколаївській області, ОСОБА_4 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: О.О.Шишов

Г.М.Міронова