Ухвала суду № 53813043, 19.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 листопада 2015 рокусправа № 808/5709/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Туркіної Л.П. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український графіт"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року

у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства "Український графіт " про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що, відповідно до доданих до матеріалів справи розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вищезазначеним пенсіонерам за період з червня по серпень 2014 року включно станом на 01.09.2014 в сумі 76266,26 грн., яке не було ним виконано.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просив скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року. Посилається на те, що позивач не надав жодного належного доказу, яким би підтверджувалися факт понесення позивачем витрат в заявленій в позові сумі та правомірність нарахування зазначених в розрахунках сум пенсій. Зазначає, що позивачем, в порушення вимог законодавства, включено до розрахунків за кожний місяць стягнення особу, яка набула право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 до 1 січня 2004 року, т.т. до набуття чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Сума витрат ПФУ на виплату і доставку пенсій по певним громадянам до розрахунку включена безпідставно і відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягає (ОСОБА_1 - дата набуття права на пенсію 11.12.2004року, що підтверджується протоколом№2663 від 18.03.2005 року). Вказує на Прикінцеві положення ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01.01.2004 року. Вказує,0 що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого ЗУ «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності чим Законом. Статтею 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» дійсно був передбачений порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій за рахунок підприємств. Однак, він стосувався лише пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» цієї статті. Законом України №1461-ІІІ «Про внесення змін до деяких законів України» зазначена норма була виключена із статті 13 ще 17.02.2000 року. До моменту набуття чинності Законом №1058, тобто до 01.01.2004 року, витрати ПФУ на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених особам за Списком №1 згідно з п. «а» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», підприємствами не відшкодовувалися, оскільки на законодавчому рівні не було встановлено обов'язок підприємств відшкодовувати Пенсійному Фонду витрати на виплату і доставку пільгових пенсій саме за Списком №1, на відміну від відшкодування цих витрат, наприклад, за Списком №2.

В запереченнях на апеляційну скаргу зазначено, що у відповідності до протоколу від 18.03.2005 року № 2663 Управління ПФУ громадянину ОСОБА_1 пенсію призначено з 11.12.2004 року після набрання чинності Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Отже Управлінням ПФУ правомірно включено громадянина ОСОБА_1 до розрахунків фактичних витрат. Вважає, що суд першої інстанції правомірно застосував положення ст. 28 ЗУ №1058 для обґрунтування правомірності стягнення з відповідача разом з основним розміром пенсії доплати за понаднормовий стаж. Доплата за понаднормовий стаж встановлена ЗУ №1058 та фіксується за рахунок коштів ПФУ, а тому підлягає відшкодуванню. Зазначає, що апелянт неправомірно посилається на постанову ВАСУ від 04.04.2012 року, оскільки вона скасована постановою ВСУ від 25.09.2012 року. В цій же постанові ВСУ зазначено, що із набранням законної сили ЗУ №1058 (з 01.01.2004 року) витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на підставі п. «а» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» особам, які були зайняті на роботах за Списком №1, покриваються цими підприємствами. Обов'язок підприємств з відшкодування понесених УПФ після 01.01.2004 року витрат на виплату і доставку пенсій не пов'язаний з датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши доводи, викладені у апеляційній скарзі, матеріали справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Український графіт" зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2. Прикінцевих положень Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було вчасно надіслано на адресу відповідача (ПАТ "Український графіт"). Розмір відшкодування за період з червня по серпень 2014 року включно станом на 01.09.2014 склав 76266,26 грн., але відповідачем плата на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій колишнім працівникам підприємства на користь органу Пенсійного фонду не перерахована.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що факт виплати позивачем пільгових пенсій за розрахунками за період з червня по серпень 2014 року включно станом на 01.09.2014 підтверджується копіями довідок про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії.

Колишнім працівникам підприємства призначена та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком № 1. Зазначена сума сплачена не була, розрахунки фактичних витрат Відповідачем не оскаржені.

Згідно положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та положення Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19 грудня 2003 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663), згідно з якими підприємства та організації мають відшкодовувати витрати ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 1, 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Згідно з п. 6.4. та 6.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. 2 "Прикінцевих положень" Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року на протязі 10 днів з дня прийняття рішення про призначення пенсії. Підприємства щомісяця, до 25 числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про обов'язок ПАТ "Український графіт" відшкодувати Управлінню Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя витрати на виплату та доставку пенсій, які згідно з розрахунком, складеним відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої, призначені працівникам відповідача відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ґрунтується на обставинах справи та нормах матеріального права, що регулюють спірні відносини, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 198, статтями 200, 205, 206 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український графіт" - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства "Український графіт " про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: А.В. Шлай