Ухвала суду № 53809377, 12.11.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/2646/15-ц Головуючий у І інстанції Подрєзова Г. О.Провадження № 22-ц/780/5250/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 47 12.11.2015

УХВАЛА

Іменем України

12 листопада 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Кулішенка Ю.М., Лащенка В.Д.

при секретарі: Якимчук Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Міський відділ державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції в Київській області про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним позовом обґрунтовуючи його тим, що сторони сумісно мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. За рішенням суду з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої дитини були стягнуті аліменти в розмірі 1/ 6 частини заробітку (доходу) відповідача та був виданий виконавчий лист № 2/1003/2548/2012 від 25.09.2012року, який перебуває на виконанні у Міському відділі ДВС Білоцерківського МРУ юстиції в Київській області. У звязку з тим, що боржником аліменти не сплачуються з дня їх призначення судом тобто з травня 2012року, за цей період виникла заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 12947,42грн., просила суд стягнути з відповідача на її користь нараховану пеню за прострочення сплати аліментів за період з травня 2012р. по 17.02.2015р. - 66817,04грн. В подальшому представник позивачки позовні вимоги уточнив та просив суд стягнути з відповідача на користь позивачки неустойку (пеню) за час прострочення 65704,33грн. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2015 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 10000грн. та 80грн. судового збору в іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить рішення в частині визначення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів змінити та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на його незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд зменшуючи розмір неустойки не врахував того, що платник аліментів працездатний за віком, являється приватним підприємцем.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позивачкою доведені ті обставини, що по сплаті аліментів які стягуються з відповідача за рішенням суду, виникла заборгованість в розмірі 12947,42 грн. у звязку з чим вона має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, разом з цим враховуючи надані докази відповідачем щодо стану його здоровя, суд вважав за можливе зменшити розмір неустойки до 10000,00грн..

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, сумісно мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні.

Відповідно до виконавчого листа № 2/1003/2548/2012 від 25.09.2012року, виданого Білоцерківським міськрайонним судом 25.09.2012року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/ 6 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11.05.2012року і до повноліття дитини.

Відповідач надав до суду докази, що він в певний період сплати аліментів хворів на онкозахворювання з 19.03.2012року по 27.04.2012року переніс операцію в Національному інституті раку м. Києва, йому показане обмеження фізичного навантаження, та нагляд онколога, що підтверджено виписним епікризом та довідками Білоцерківської ЦРЛ.

Згідно довідки про декларацію про майновий стан ОСОБА_3 за звітний податковий період з 2012-2014рр. дохід відсутній.

Суд першої інстанції вірно погодився з нарахуванням позивачкою неустойки (пені) за період травень 2012р. по лютий 2015р. в сумі 65704,33грн., тобто зменшенням суми нарахованої пені з врахуванням сплати боржником частково аліментів, починаючи з 12.09.2014року по 17.02.2015рік ( тобто відмови позивачки від стягнення пені за цей період з тих підстав, що боржник повідомив виконавчу службу про отримання пенсії та звернення стягнення аліментів з пенсії боржника), згідно з наданим помісячним розрахунком неустойки, який здійснено у відповідності до вимог ч.1 ст. 196 СК України в розмірі 66817,04 112,71= 65704,33грн..

З урахуванням наведеного, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки позивачкою доведені ті обставини, що по сплаті аліментів які стягуються з відповідача за рішенням суду, виникла заборгованість в розмірі 12947,42 грн. у звязку з чим вона має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, разом з цим враховуючи надані докази відповідачем щодо стану його здоровя, суд вважав за можливе зменшити розмір неустойки до 10000,00грн..

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач є приватним підприємцем та отримує дохід, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки згідно довідки податкової інспекції відповідач за 2012-2014рр. дохід не отримував.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції викладених в рішенні не спростовують.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: