Ухвала суду № 53808241, 23.11.2015, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

23 листопада 2015 року Справа № 913/671/14

Провадження №6/913/671/14

За позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК, м. Дніпропетровськ

до Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області, м. Луганськ

про стягнення 318 485 грн. 88 коп.,

розгляд скарги Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Луганській області від 09.10.2015 № 14/1-1633/0с на дії та бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області

Орган виконання рішень Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, м. Сєвєродонецьк.

Суддя Василенко Т.А.

Секретар судового засідання Жданова Е.А.

У засіданні брали участь:

від позивача представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув;

від органу виконання рішень представник не прибув.

ВСТАНОВИВ:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: відповідач у справі - Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Луганській області, 12.10.2015 звернувся до суду зі скаргою від 09.10.2015 № 14/1-1633/0с на бездіяльність та дії Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

В даній скарзі відповідач просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області в частині не направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.09.2015 у встановленому законом порядку;

- визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 01.10.2015;

- визнати неправомірними дії відділу щодо винесення постанови про накладення арешту на кошти боржника, розміщені в ПАТ Брокбізнесбанк від 02.10.2015;

- визнати неправомірними дії відділу щодо винесення постанови про накладення арешту на кошти боржника, розміщені в ПАТ Банк Київська Русь від 02.10.2015;

- визнати неправомірними дії відділу щодо винесення постанови про накладення арешту на кошти боржника, розміщені в ПАТ КБ ПриватБанк, КБ Правекс-Банк, ПАТ ВБР, ПАТ Укрексімбанк від 02.10.2015;

- визнати неправомірними дії щодо винесення постанови про накладення арешту на кошти боржника, розміщені в АТ Ощадбанк, ПАТ Енергобанк від 02.10.2015;

Сторони не скористалися правом на участь в судовому засіданні та не забезпечили явку повноважних представників.

Відповідно до ст. 121-1 ГПК України неявка представників сторін та ДВС не є перешкодою для розгляду скарги по суті. В даному випадку, всі заінтересовані особи були належним чином повідомлені про дату та час судових засідань і мали реальну можливість забезпечити явку своїх представників до суду та надавати відповідні пояснення та заперечення.

Виходячи з наведеного, суд розглядає скаргу за умови відсутності представників відповідачів та Відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області.

В обґрунтування вимог за скаргою позивач, зокрема, зазначає наступне.

Постановою старшого державного виконавця ВПВР УДВСУ Головного управління юстиції у Луганській області від 24.09.2015 відкрито виконавче провадження № 48054641 про стягнення з відповідача на користь позивача збитків в сумі 247800,00 грн та витрат зі сплати судового збору в сумі 4956,00 грн. і встановлено семиденний строк для добровільного виконання рішення суду.

У виконавчому документі та в самій постанові про відкриття виконавчого провадження вказана адреса боржника - м. Луганськ, вул. Леніна, 30. Копія постанови була надіслана за адресою Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанська. 27.

Як вбачається із роздруківки з офіційного сайту УДППЗ «Укрпошта» та конверту, в якому надійшла копія постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендований лист (без повідомлення про вручення) за № 9340402246667 був відправлений 25.09.2015 року, тобто на наступний робочий день і відповідачем отримано вказаний лист 28.09.2015 року.

Отже, Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Луганській області було повідомлено Державною виконавчою службою про відкриття виконавчого провадження 25.09.2015 року (дата надіслання). Але не можна вважати боржника належним чином повідомленим, оскільки копія постанови про відкриття виконавчого провадження була надіслана рекомендованим листом без повідомлення про вручення і за адресою, яка у виконавчому документі не значиться.

Таким чином, УДСО вважає, що ДВС були порушені норми ст.ст. 25, 31 Закону України «Про виконавче провадження» і постанову про відкриття виконавчого провадження направлено боржнику за неналежною адресою.

01.10.2015 року Державною виконавчою службою прийнята постанова про стягнення з боржника виконавчого збору, оскільки боржником в строк до 01.10.2015 року не виконано рішення суду в добровільному порядку.

Тобто семиденний строк, який був зазначений в постанові про відкриття виконавчого провадження почав свій перебіг з 26.09.2015. і мав завершитись 02.10.2015 року. У звязку з чим, ДВС не раніше 03.10.2015 мала право виносити постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.

Виходячи з наведеного заявник вважає, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору була винесена передчасно. Ніякі виконавчі дії державний виконавець на той момент ще не здійснював.

На думку відповідача, такі дії ДВС порушують норми ст.ст.25,28,50 Закону України «Про виконавче провадження».

02.10.2015 року Державною виконавчою службою були винесені чотири постанови про накладення арешту на кошти боржника, які обліковуються на розрахункових рахунках в:

-ПАТ «Брокбізнесбанк»,

-ПАТ «Банк «Київська Русь»,

-ПАТ КБ «ПриватБанк», КБ «Правекс-Банк», ПАТ «ВБР», ПАТ «Укрексімбанк»,

-АТ «Ощадбанк», ПАТ «Енергобанк».

Вказані постанови були винесені передчасно, оскільки частиною 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Також 02.10.2015 Державною виконавчою службою була винесена постанова про накладення арешту на все майно боржника.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Разом з цим, положення ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає порядок звернення стягнення на заставлене майно і у випадку винесення постанови про накладення арешту на кошти боржника не може бути застосовано

Таким чином, дії ДВС щодо винесення постанови про накладення арешту на все майно боржника від 02.10.2015 року також є неправомірними.

Виходячи з наведеного, відповідач звернувся до суду із даною скаргою.

Позивач та Відділ ПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області заперечення на скаргу не надали.

Оцінивши подану скаргу та матеріали справи, у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами від імені України і є обовязковими для виконання на всій території України. Обовязковість рішення суду, як одна з засад судочинства також встановлена нормами Конституції України, які є нормами прямої дії. Недотримання цього принципу порушує правовий порядок, встановлений державою.

Статтею 4-5 ГПК України встановлено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення та постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов, господарських судів тягне відповідальність, встановлену ГПК України та іншими законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, підлягають рішення, ухвали і постави судів загальної юрисдикції у цивільних справах та господарських судів.

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.05.2014 по справі № 913/671/14 позов задоволено частково та стягнуто з Управління Державної служби охорони при УМВС України в Луганській області на користь позивача збитки в сумі 247 800 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 4 956 грн. 00 коп.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.06.2014 рішення Господарського суду Луганської області від 05.05.2014р. у справі №913/671/14 залишено без змін.

На виконання вказаного рішення видано наказ від 27.06.2014 № 913/671/14.

За зазначеним наказом суду адреса боржника вказана як - м. Луганськ, вул. Леніна, буд. 30.

Постановою державного виконавця від 24.09.2015 року Відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області було відкрите виконавче провадження № 48054641 за вказаним наказом господарського суду Луганської області.

Згідно супровідного листа віл 24.09.2015 № 2266/022-30/4 постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена відповідачу 25.09.2015 про що є відмітка органу Укрпошти на конверті за адресою м. Сєверодонецьк, Луганської області, вул. Партизанська, 27.

При цьому, зазначена постанова отримана відповідачем 28.09.2015 про що останній зазначає за текстом скарги та як вбачається із матеріалів справи зазначена постанова була оскаржена відповідачем.

Згідно ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він

відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

В даному випадку копія постанови про відкриття виконавчого провадження своєчасно була направлена відповідачу та отримана останнім за адресою м. Сєверодонецьк, Луганської області, вул. Партизанська, 27.

При цьому, на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження 24.09.2015 направити копію постанови за адресою вказаною у виконавчому документі наказі суду, державний виконавець фактично не міг, оскільки на території м. Луганська триває антитерористична операція, вказана територія не контролюється органами державної влади України і там не працюють органи поштового звязку, що є загальновідомим фактом та підтверджено відповідними нормативними документами.

Згідно п. 3.6.2. Інструкції про проведення виконавчих дій державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати 7 днів, а рішень про примусове виселення - 15 днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій. При цьому вказується дата виконання. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Згідно п. 4.1.1. інструкції державний виконавець, починаючи виконувати рішення,

повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

Постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток.

У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника, при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови, державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Виходячи з наведеного вбачається, що будь-які права та інтереси відповідача порушені не були, останній своєчасно отримав відповідну постанову та оскаржив її до суду, що підтверджується матеріалами даної справи, у звязку з чим підстав для задоволення скарги в частині визнання неправомірною бездіяльності Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області в частині не направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.09.2015 у встановленому законом порядку не має.

01.10.2015 року Відділом примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області винесено постанову про стягнення з боржника відповідача у справі виконавчого збору в сумі 25 275,60 грн., оскільки боржником в строк до 01.10.2015 року не виконано рішення суду в добровільному порядку.

Згідно ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з

боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена до суду в десятиденний строк.

Як було наведено вище, постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена ДВС 24.09.2015, семиденний строк для добровільного виконання відповідно до постанови винесеної 24.09.2015 закінчується 01.10.2015 (включно).

Згідно п. 4.1.3. Інструкції встановлено, що якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, то державний виконавець невідкладно розпочинає

його примусове виконання в межах строку, передбаченого статтею 25 Закону

Відповідно до п. 4.16.1. Інструкції у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої, стягується виконавчий збір.

В даному випадку, постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 24.09.2015 і семиденний строк закінчується саме 01.10.2015. У звязку з чим, державним виконавцем постанова про стягнення виконавчого збору повинна бути винесена 02.10.2015, а не 01.10.2015.

У звязку з цим, доводи відповідача за скаргою в цій частині є обгрунтованими, та вимоги за скаргою в частині визнання неправомірними дій Відділу ПВР УДВС ГТУЮ у

Луганській області щодо винесення постанови від 01.10.2015 про стягнення з боржника виконавчого збору слід задовольнити.

В той же час, із матеріалів справи вбачається, що 02.10.2015 державним виконавцем було винесено декілька постанов про арешт коштів боржника в установах банків, а саме: . ПАТ Брокбізнесбанк , ПАТ Банк Київська Русь , ПАТ КБ ПриватБанк, КБ Правекс-Банк, ПАТ ВБР, ПАТ Укрексімбанк, АТ Ощадбанк, ПАТ Енергобанк від 02.10.2015.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» наведений перелік прав та обовязків державного виконавця під час виконання виконавчих дій, в тому числі і право на накладення арешту на кошти боржника.

В даному випадку, відповідачем доказів добровільного виконання наказу суду № 913/671/14 в строк до 01.10.2015 (включно) відповідачем не надано.

Згідно ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

В даному випадку, відповідачем доказів добровільного виконання наказу суду № 913/671/14 в строк до 01.10.2015 (включно) не надано.

Виходячи з наведеного, постанови про арешт коштів боржника на рахунках в банках саме 02.10.2015 винесені правомірною.

Згідно зі ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі ст. 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно зі ст. 3 зазначеного закону, у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

За змістом ст. ст. 17, 19 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, судові накази. Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно приписів ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України Про міжнародні договори України» і ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.

Згідно з вимогами статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні (абз. 3 п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.06.2004р. в справі Півень проти України суд вказав, що право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Концепції, захищає також виконання остаточних та обовязкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невідємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005р. по справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії § 1 ст. 6 Конвенції. Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції ("ОСОБА_1 проти Італії", заява № 22774/93, § 74, ЄСПЛ 1999-V).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як виняткові обставини (див. § 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі Півень проти України від 29.06.2004).

При цьому, Європейський суд з прав людини допускає, що затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. § 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бакай та інші проти України від 09.11.2004).

Тобто, в даному випадку, при винесенні оскаржуваних постанов Відділом ПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області про накладення арешту на кошти боржника, які розміщені в ПАТ "Брокбізнесбанк", ПАТ "Бакн "Київська Русь", ПАТ КБ "ПриватБанк", КБ "Правекс - Банк", ПАТ "ВБР", ПАТ "Укрексімбанк", АТ "Ощадбанк", ПАТ "Енергобанк" від 02.10.2015 державним виконавцем були дотримані норми Закону України «Про виконавче провадження» та такі дії відповідають нормам чинного законодавства, наведеним вище та практиці Європейського суду з прав людини.

За таких обставин суд вважає, що скарга Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Луганській області підлягає задоволенню частково в частині визнання неправомірними дій Відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області щодо винесення постанови від 01.10.2015 про стягнення з боржника виконавчого збору . В решті скарги слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Луганській області від 09.10.2015 № 14/1-1633/0с на бездіяльність та дії Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області щодо винесення постанови від 01.10.2015 про стягнення з Управління Державної служби охорони при УМВС України в Луганській області виконавчого збору.

3. В решті вимог за скаргою відмовити.

Суддя Т.А. Василенко