Рішення № 53808098, 23.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2015Справа №910/25400/15

за позовом Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

до Приватного підприємства "Інкла-Київ"

про стягнення 23 541,70 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

Від позивачаШевченко І.О. (за дов.)Від відповідачаКурков М.С. (за дов.)

В судовому засіданні 23.11.2015 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Державне підприємство Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" до Приватного підприємства "Інкла-Київ" про стягнення пені у розмірі 23 541, 70 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує простроченням відповідача поставки товару за договором від 01.07.2014 № 53-129-01-14-00184. В зв'язку з не належним виконанням відповідачем, взятих на себе зобов'язань за договором позивач нарахував йому пеню за прострочення поставки на 13 днів.

Ухвалою суду від 25.09.2015 порушено провадження у справі № 910/25400/15, розгляд останньої призначено на 12.10.2015.

Позивачем подано документи на виконання вимог ухвали суду від 25.09.2015 про порушення провадження у справі.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив усне клопотання про перенесення розгляду справи, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду від 25.09.2015 про порушення провадження у справі.

В судовому засіданні 12.10.2015 відповідно до ст. 77 ГПК України, оголошено перерву на 09.11.2015.

В судовому засіданні 09.11.2015 суд перейшов до розгляду справи по суті.

Позивач підтримав позовні вимоги і просив суд задовольнити позов.

Відповідач не визнав позовних вимог з наступних підстав:

Відповідач зобов»ячався поставити запасні частини до арматури виробництва "Weir Power& Industrial France (Sebin Nuclear Departament) для ВП "Хмельницька АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом", яка має Європейське походження. Постачання відбулось з затримками тільки по першій позиції специфікації. Оплата проводилась теж частинами, змінився курс валют: співвідношення гривні до європейських валют, тому поставка виявилась для відповідача збитковою. Затримка поставки першої позиції товару була незначна і не мала впливу на виробничі процеси позивача. Відповідач визнав позовні вимоги щодо стягнення пені на суму 1 000,00 грн. та не заперечив, що затримка поставки товару за договором мала місце.

Одночасно позивач і відповідач звернулись до суду з усним клопотанням для оголошення перерви для підписання мирової угоди.

В порядку ст. 77 ГПК України, оголошено перерву на 23.11.2015, у зв'язку з необхідністю витребування письмових пояснень у позивача з урахуванням наданих пропозицій відповідача від 05.11.2015.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01.07.2014 між Державним підприємством Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" (покупець за договором) та Приватним підприємством "Інкла-Київ" (постачальник за договором) укладений договір поставки №53-129-01-14-00184 (далі - договір поставки), за умовами якого, постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених договором поставити запасні частини до арматури виробництва "Weir Power& Industrial France (Sebin Nuclear Departament) для ВП "Хмельницька АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом", а покупець - в порядку і на умовах визначених у договорі, прийняти і оплатити продукцію.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура і ціни зазначені в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (п. 1.2).

Відповідно до п. 3.1, сума договору становить 4 297 538, 40 грн. у тому числі ПДВ 20 % - 716 256, 40 грн.

Порядок здійснення оплати сторони погодили в IV розділі договору поставки.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.06.2015, а в частині оплати за поставлений товар - до повного розрахунку. (п. 10.1).

Згідно пункту 5.1 договору, строк поставки продукції зазначений в специфікації.

Згідно з п. 5.4 Договору допускається дострокова поставка та поставка продукції партіями.

П.п. 6.3.1 Договору зобов'язує постачальника забезпечити поставку продукції у строки, встановлені договором.

Згідно специфікації № 1 на постачання запасних частин до арматури, яка є додатком до договору № 53-129-01-14-00184 від 01.07.2014, вузол сильфона кр. 0 86 0346 000 поз. 500 у кількості 1 штука поставляється протягом 3 місяців з дати укладення договору і коштує 1509081,00 грн., позиції з 2 по 10 - протягом 11 місяців з дати укладання договору.

Положеннями п. 5.2 договору сторони передбачили, що поставка продукції згідно специфікації здійснюється автотранспортом постачальника на умовах DDP - склад Хмельницького відділення ВП "Складське господарство" ДП НАЕК "Енергоатом", 30100, м. Нетішин, Хмельницької області (вантажоодержувачі) згідно Інкотермс 2000. Постачальник не пізніше, ніж за три дні до відвантаження продукції, письмово повідомляє покупця про заплановану дату поставки продукції із зазначенням номенклатури та вартості партії продукції, що поставляється.

В умовах договору (п. 5.4) сторони погодили, що датою поставки вважається дата видаткової накладної на продукцію, що підтверджує надходження продукції на склад вантажоодержувача.

Приймання продукції здійснюється покупцем (вантажоодержувачем) на складі вантажоодержувача у відповідності до супровідних документів, згідно п. 5.7 договору.

Право власності на продукцію переходить від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі, який підтверджує виконання постачальником свого зобов'язання щодо поставки продукції, як передбачено пунктом 5.10 договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.06.2015, а в частині оплати за поставлену продукцію, до повного розрахунку. Стосовно виконання гарантійних зобов'язань постачальника, передбачених договором, договір діє до закінчення терміну дії гарантії. (п. 10.1 Договору).

Відповідно до ч. 1., 2 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України).

У відповідності до норм частин 1, 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Товар, сильфона кр. 0 86 0346 000 поз. 500 у кількості 1 штука, вартістю 1509081,00 грн., був поставлений позивачу 15.10.2014, що підтверджується видатковою накладною № 74 від 15.10.2014 за договором № 53-129-01-14-00184 від 01.07.2014 з урахуванням положень п. 5.4 договору. Вказана видаткова накладна підписана та скріплена печаткою відповідача, від отримувача підписана Овчінніковим В.А. (за довіреністю №905 від 15.10.3014 року).

Крім того, в матеріалах справи міститься тристоронній акт приймання-передачі товаро-матеріальних цінностей № 3468 від 04.11.2014, яким сторони підтвердили факт прийняття товаро-матеріальних цінностей на склад у підзвіт матеріально-відповідальною особою та оприбуткування на баланс.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ст. 252 ЦК України).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України).

Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку (ч. 3 ст. 254 ЦК України).

З урахуванням специфікації, відповідач зобов'язаний був поставити товар - вузол сильфону №1.86.0346.000 поз. 500 у кількості 1 шт., протягом 3 місяців з дати укладання договору, тобто до 01.10.2014 включно, тобто продукція поставлення з простроченням на 13 днів.

31.12.2014 керуючись положеннями п. 7.2 договору, ст. 230 ГК України, позивач звернувся до відповідача з претензією № 11959/51 про сплату неустойки у розмірі 25 352, 60 грн. за несвоєчасну поставку товару.

Відповідач неустойку не сплатив, надав відповідь на претензію № 47 від 22.07.2015, в якій зазначив про різке збільшення курсу євро. Вартість товару значно зросла, оскільки розрахунки за товар з іноземним контрагентом відбувались у євро, а тому відповідач не отримав очікуваного прибутку однак не відмовився від своїх зобов'язань за договором поставки № 53-129-01-14-00184 від 01.07.2014. Затримка у поставці товару не вплинула на заплановані терміни ремонту, а тому ПП "Інкла-Київ" просило скасувати вимоги претензії.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача з приводу того, що розрахунки за товар відповідач здійснював в іноземній валюті і в зв'язку з різким збільшенням курсу, відповідач прострочив виконання договірних зобов'язань, оскільки, зміна курсу валют не впливає на строки виконання зобов'язань з поставки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За порушення строку поставки продукції за договором постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню у розмірі 0,1 % вартості не поставленої в строк продукції за кожний день прострочення, але не більше 30 % вартості несвоєчасно поставленої продукції. За прострочення поставки продукції понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вартості несвоєчасно поставленої продукції (п. 7.2 договору).

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами Цивільного кодексу України та договору.

Позивач розрахував пеню з 02.10.2014 - 15.10.2014, за 14 календарних днів, тобто дату поставки товару - 15.10.2014 позивач безпідставно врахував в період прострочення, оскільки цієї дати зобов'язання вже було виконане.

Однак, здійснивши перерахунок пені за період з 02.10.2014 по 14.10.2014 включно, судом встановлено, що розмір останньої становить 23 541, 66 грн.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги у розмірі 23 541, 66 грн. та вважає обґрунтованою вимогу про стягнення з відповідача суми пені за період несвоєчасної поставки продукції у вказаному розмірі за перерахунком суду.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Інкла-Київ" (01034, м. Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 19, квартира 29, код 30384525) на користь Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" (01032, м. Київ, вулиця Назарівська, будинок 3, код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" (01032, м. Київ, вулиця Жилянська, 108, літера А, код 26251923) пеню у розмірі 23 541,66 грн. (двадцять три тисячі п'ятсот сорок одна гривня 66 коп.) та 1 217,99 грн. (одна тисяча двісті сімнадцять гривень 99 коп.) судового збору.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.11.2015

Суддя І.В. Усатенко