Ухвала суду № 53805372, 23.11.2015, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

69001, м. Запоріжжя, вул. С. Тюленіна, 21/Шаумяна, 4

УХВАЛА

23.11.2015 Справа № 908/5806/15

Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В., розглянувши позовну заяву Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції (69600, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 12)

до Установи “Дитячо-юнацька спортивна школа з українського рукопашу “СПАС” громадської організації “Запорізька обласна федерація козацького бойового мистецтва “СПАС” (юридична адреса: 69007, м. Запоріжжя, вул. Руставелі, б.20; фактична адреса: 69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, б. 58-А)

про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

23.11.2015 р. в господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції про стягнення з Установи “Дитячо-юнацька спортивна школа з українського рукопашу “СПАС” громадської організації “Запорізька обласна федерація козацького бойового мистецтва “СПАС” суми неправомірно використаних коштів Фонду та штрафу у загальному розмірі 66968,02 грн.

Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що вона не підлягає розгляду в господарських судах України виходячи з наступного:

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у т.ч. іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Відповідно до ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов’язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;

7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;

8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Згідно зі ст. 13 ГПК України, місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.

Поряд із цим, згідно з нормами ч. ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень збоку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в т.ч. на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 104 КАС України суб’єкт владних повноважень може звернутись до адміністративних судів у випадках, встановлених законом з приводу вирішення публічно-правового спору.

Відповідно до ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Вказане положення містить два критерії, за якими спір можна віднести до категорії адміністративних. По-перше, позов до суду повинен бути пред’явлений суб’єктом владних повноважень, а по-друге – лише у випадках, встановлених законом.

Згідно зі ст. 4 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд, якщо інше не передбачено законами України, не може займатися іншою діяльністю, крім тієї, для якої його створено, та використовувати свої кошти на цілі, не пов’язані з цією діяльністю Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням.

Згідно до п. 1) ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно до п. 6), п. 7), п. 14) ч. 1 ст. 3 КАС України:

-адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах;

- суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

- адміністративний договір - дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди;

Предметом позову у позовній заяві визначені вимоги про стягнення з відповідача суми неправомірно використаних коштів Фонду та штрафу у загальному розмірі 66968,02грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на умови укладеного між Сторонами договору № 1 на часткове фінансування дитячо-юнацької спортивної школи за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 24.02.2014 р., предметом якого є здійснення за рахунок коштів Фонду часткового фінансування ДЮСШ, яка є одержувачем цільових коштів, в порядку та на умовах визначених договором та Порядком часткового фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до умов вказаного договору та порядку, контроль за цільовим використанням коштів Фонду здійснюють Виконавча дирекція. Фонд має право проводити перевірку ДЮШС щодо правомірного цільового використання коштів Фонду. Приймати відповідні рішення. Вимагати відшкодування (повернення) суми коштів, які були використані з порушенням порядку їх використання. Накладати фінансові та адміністративні штрафи за порушення умов договору відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (п. 4.2.9 Договору). В свою чергу, ДЮШС зобов’язувався забезпечити використання коштів Фонду відповідно до вимог цього договору та Порядку № 49 та інших нормативно-правових документів Фонду (п. 4.3.2 договору, який і було порушено, як встановлено Фондом за результатами проведеної перевірки).

Таким чином, позивач у справі, в даних публічно – правових відносинах виступає у якості суб’єкта владних повноважень і діє на підставі повноважень (щодо контролю за використанням коштів), делегованих йому державою у відповідності до вищезазначених законів.

Тому даний спір підлягає розгляду судом за правилами КАС України.

Відповідно до п. 16. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 р. “Про деякі питання підвідомчості та підсудності справ господарським судам” не підлягають розглядові в господарських судах справи у спорах, пов'язаних із здійсненням владних повноважень: - виконавчими дирекціями Фондів соціального страхування, їх робочими органами у відносинах, пов'язаних із здійсненням керівництва та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, проведенням збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, забезпеченням фінансування виплат за загальнообов'язковим державним страхуванням та здійсненням інших функцій згідно з затвердженими статутами.

Аналіз норм чинного законодавства наведеного вище надає суду підстави для висновку про те, що дана позовна заява не повинна вирішуватись господарським судом, оскільки позовна заява з такими позовними вимогами не підвідомча та не підсудна господарським судам.

Вказана позовна заява повинна подаватись до відповідного суду і розглядатись таким судом в порядку адміністративного судочинства, але ніяким чином не в порядку господарського процесуального судочинства.

Вказана обставина також підтверджується ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.05.2015 р. у справі № 908/3322/15, яка набрала чинності та породжує правові наслідки.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах. Таким чином, в прийнятті позовної заяви Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції, слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 62 п. 1, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В прийнятті позовної заяви Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції, м. Запоріжжя відмовити.

Позовні матеріали повернути заявнику.

Додаток: позовні матеріали на 52 арк., в т.ч. оригінали: квитанція та опис вкладення у цінний лист від 13.11.2015 р., платіжне доручення № 1053 від 12.11.2015 р. Акт господарського суду Запорізької області від 23.11.2015 р.

Суддя М.В. Мірошниченко