Ухвала суду № 53804717, 25.11.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 листопада 2015 року Справа № 917/1946/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого-доповідача), Коваленка В.М., Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргуКременчуцької ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській областіна ухвалу та ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 року господарського суду Полтавської області від 08.09.2015 рокуу справі господарського суду№ 917/1946/15 Полтавської областіза заявоюКременчуцької ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській областіпропорушення справи про банкрутство ТОВ "Клуб "Спорт Лайн"В С Т А Н О В И В :

подана Кременчуцькою ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - скаржником) касаційна скарга на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 року та ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.09.2015 року у справі №917/1946/15 не може бути прийнята Вищим господарським судом України до розгляду з таких підстав.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити перелік доданих до скарги документів.

Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму та зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1113 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

З 01.11.2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 року, яким встановлено ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення та ухвали господарського суду.

Підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року, який набрав чинності 01.09.2015 року, передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" №80-VIII від 28.12.2014 року, розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 року становив 1 218 грн.

Отже, за подання скаржником у жовтні 2015 року касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду від 05.10.2015 року про повернення апеляційної скарги податкової інспекції на ухвалу суду першої інстанції від 08.09.2015 року (про повернення без розгляду заяви органу державної фіскальної служби про порушення провадження у справі про банкрутство боржника) підлягав сплаті судовий збір в розмірі 1 218 грн., що узгоджується з роз'ясненнями згідно з абзацом 3 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/2093/15 від 12.11.2015 року "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 №484-VIII).

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги податкової інспекції, скаржником не додано належних доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 року у встановленому порядку та розмірі, при цьому, у мотивувальній частині касаційної скарги зазначено про звільнення органу державної фіскальної служби від сплати судового збору за її подання з підстав того, що на момент звернення у серпні 2015 року до господарського суду зі заявою про порушення щодо підприємства-боржника справи про банкрутство податкова інспекція була звільнена від сплати судового збору відповідно до положень пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" в редакції до внесення змін Законом України від 22.05.2015 №484-VIII, тому не має обов'язку щодо сплати судового збору за звернення до суду касаційної інстанцій із зазначеною касаційною скаргою у жовтні 2015 року.

Оцінивши доводи скаржника, наведені в обґрунтування підстав для його звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про повернення без розгляду заяви податкової інспекції про порушення щодо підприємства-боржника справи про банкрутство, колегія суддів касаційного суду дійшла висновку про їх відхилення як таких, що не узгоджуються з положеннями Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484-VIII від 22.05.2015 року, чинного з 01.09.2015 року, яким на органи державної фіскальної служби покладено обов'язок щодо сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях.

Також, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що розмір судового збору у випадку подання касаційної скарги у справі, судовий збір за подання позову (іншої заяви і скарги) в якій було сплачено до 01.09.2015 року, розраховується виходячи із суми судового збору, сплаченого при поданні позову (іншої заяви і скарги), та не підлягає перерахунку відповідно до нових ставок судового збору, визначених Законом України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року. При цьому, якщо платник судового збору був звільнений від обов'язку сплачувати судовий збір до 01.09.2015 року, то у випадку подання ним касаційної скарги після цієї дати, розмір судового збору визначається залежно від ставки судового збору, яку мав би сплатити скаржник до 01.09.2015 року за відсутності у нього пільги щодо сплати судового збору.

Зазначене узгоджується з роз'ясненнями згідно з пунктом 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/2093/15 від 12.11.2015 року "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 №484-VIII).

З огляду на таке, колегія суддів касаційного суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для звільнення Кременчуцької ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 року у даній справі, у зв'язку з чим касаційна скарга органу державної фіскальної служби в частині оскарження ухвали апеляційного суду від 05.10.2015 року не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 ГПК України.

При цьому, колегія суддів касаційного суду зазначає, що виходячи з положень частини 3 статті 1113 ГПК України, скаржник вправі повторно звернутися до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду від 05.10.2015 року у даній справі після усунення обставин, що стали підставою для її повернення.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що за змістом розділу ХІІ1 ГПК України, ухвала місцевого господарського суду у справі про банкрутство може бути оскаржена в суді касаційної інстанції лише після її перегляду в апеляційному порядку та її оскарження разом із постановою апеляційного суду, прийнятою за результатами апеляційного перегляду такої ухвали.

Як вбачається з резолютивної частини касаційної скарги податкової інспекції №744/10/16-03-10-26 від 23.10.2015 року, предметом касаційного оскарження є також ухвала місцевого господарського суду від 08.09.2015 року про повернення без розгляду заяви ініціюючого кредитора про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, яка в апеляційному порядку не переглядалася.

З огляду на таке, органу державної фіскальної служби необхідно відмовити у прийнятті касаційної скарги в частині оскарження ухвали господарського суду Полтавської області від 08.09.2015 року у справі №917/1946/15 як такої, що не може бути предметом самостійного перегляду в суді касаційної інстанції за правилами статті 107 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 62, 86, 107, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113, статтею 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Кременчуцькій ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області у прийнятті касаційної скарги в частині оскарження ухвали господарського суду Полтавської області від 08.09.2015 року у справі №917/1946/15.

2. Касаційну скаргу Кременчуцької ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області в частині оскарження ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 року у справі №917/1946/15 повернути скаржнику.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.М. Коваленко

С.В. Куровський