Рішення № 5380158, 30.06.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.06.09 Справа № 16/169-09.

Суддя господарського суду Сумської області Моїсеєнко В.М., розглянувши матеріали справи

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Горобина» в особі Сумської філії

До відповідача:Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, смт. Ямпіль

Про стягнення 1569,49 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Мельник Л.О.

від відповідача: не зявився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 1341,52 грн. основного боргу за поставлені відповідно договору № 649/ш від 04.06.08р. товари, 120,85 грн. пені, 15,11 3% річних, 92,01 грн. інфляційних збитків, а також судові витрати, повязані з розглядом справи.

Відповідач подав відзив на позов від 27.05.2009р., в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог , так як він провів розрахунки за отримані від позивача товари, що підтверджується доданими до відзиву копіями квитанцій від 03.12.2008р. на суму 205,8 грн., від 15.10.2008р. на суму 483,12 грн., від 22.10.2008р. на суму 366,72 грн., від 06.03.2009р. на суму 400 грн., від 20.03.2009р. на суму 100грн.

22.06.2009р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог та додаткові пояснення по справі , в яких в звязку з частковою сплатою відповідачем заборгованості, просить стягнути з відповідача 1041,52 грн. основного боргу, 114,37 грн. пені, 14,30 грн. 3% річних, 77,00 грн. інфляційних збитків, а також судові витрати.

Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про уточнення позовних вимог приймається судом до розгляду.

В дане судове засідання представник відповідача не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, будь-яких пояснень чи заперечень суду не наддав, тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача , дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив.

Відповідно до п.1.1 договору поставки алкогольної продукції № 649/ш укладеного позивачем та відповідачем 04.06.08р., позивач зобовязувався поставляти алкогольну продукцію відповідачу, а останній прийняти і оплатити зазначений товар.

Позивач умови договору виконав належним чином поставив товар, що підтверджується наявними в справі доказами, а саме: договором поставки алкогольної продукції № 649/ш від 04.06.08р. , товарно-транспортними накладними: серії АААТ № 936136 від 09.10.2008р., № 936207 від 16.10.2008р., № 470016 від 23.10.2008р., № 470094 від 30.10.2008р.

Відповідач не розрахувався за поставлений товар в повному обсязі, чим порушив вимоги чинного законодавства та п.3.1 вищезазначеного договору, відповідно до якого оплата за товар здійснюється впродовж семи календарних днів з моменту поставки, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача або готівкою. Тобто відповідач зобовязаний був розрахуватися за товар не пізніше 03.01.2009р.

На час звернення позивача з позовом до суду основна заборгованість позивача становила 1341,52 грн., а також 120,85 грн.- пеня 15,11 грн. - 3% річних, 92,01 грн. - інфляційних збитків.

Позивач подав заяву від 19.06.2009р. про уточнення позовних вимог, в якій зазначає, що відповідачем товар оплачений частково на суму 6356,72 грн., тому просить стягнути з відповідача 1041,52 грн. основного боргу, 114,37 грн. пені, 14,30 грн. 3% річних, 77,00 грн. інфляційних збитків, а також судові витрати.

Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про уточнення позовних вимог приймається судом до розгляду.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобовязання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобовязання.

Матеріалами справи на час розгляду справи по суті підтверджується основана заборгованість відповідача в сумі 1041,52 грн.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень , тому вимоги позивача щодо стягнення 1041,52 грн. основного боргу підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України.

Крім того , позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 114,37 грн. , оскільки пеня передбачена п.9.4 вищезазначеного договору, в разі несвоєчасної оплати відповідачем партії товару, він сплачує позивачу пеню в розмірі 0,3% від вартості партії товару за кожен день прострочення.

Таким чином, пеня в сумі 114,37 грн. нарахована згідно умов договору в межах строку позовної давності і підлягає стягненню на підставі Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобовязань позивач просить стягнути з відповідача 14,30 грн. 3% річних, 77,00 грн. інфляційних збитків,

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення 14.30 грн..- 3% річних та 77,00 грн. інфляційних нарахувань підлягають задоволенню.

Провадження у справі в частині стягнення 300 грн. боргу, 6,48 грн. пені, 0,81 грн.3 % річних , 15,01 грн. інфляційних нарахувань, суд припиняє на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України в звязку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Відповідно ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 312 грн.50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44,47-1,49, п. 4 ст. 80,82,84,85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Провадження у справі стосовно стягнення 300 грн. боргу, 6,48 грн. пені, 0,81 грн.3 % річних , 15,01 грн. інфляційних нарахувань- припинити.

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( 41200, Сумська обл., АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Горобина» в особі Сумської філії ( 40000, м. Суми, вул. Черкаська,1, 34743275) 1041,52 грн. основного боргу, 114,37 грн. пені, 14,30 грн. 3% річних, 77,00 грн. інфляційних збитків, 102 грн. витрат по сплаті державного мита, 312 ,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО

Повний текст рішення підписано 30.06.2009р.