Ухвала суду № 53792052, 20.11.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/33171/15-к

Провадження № 1-кп/761/1346/2015

У Х В А Л А

Іменем України

20 листопада 2015 року

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Хардіної О.П.,

за участю: секретаря Ковальова О.В.,

прокурора Коркуни Р.В.,

захисників- ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

обвинувачених - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

представника потерпілої - ОСОБА_7, представника цивільного позивача ОСОБА_8, потерпілого ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42015100000000583 від 14 травня 2015 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України, не одруженого, з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.128, ч.5 ст.27, ч.2 ст.194 КК України,

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Києва, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.128, ч.2 ст.194 КК України,

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м.Києва, громадянина України, розлученого, з вищою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.128, ч.3 ст.27, ч.2 ст.194 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.128, ч.5 ст.27, ч.2 ст.194 КК України, ОСОБА_5 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.128, ч.2 ст.194 КК України, ОСОБА_6 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.128, ч.3 ст.27, ч.2 ст.194 КК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні уважає, що обвинувальний акт може бути призначений до судового розгляду.

Обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 кожен окремо, а також їх захисники не заперечували проти призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Захисник ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_5 ставлять питання з посиланням на положення ст.177, ч.3 ст.278 КПК України про негайне звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 з-під варти, оскільки останнього на досудовому розслідуванні не повідомлено про підозру та йому не пред*явлене обвинувачення у встановленому порядку, йому не роз*яснені права та обов*язки. Також вказали, що обвинуваченому не відкривалися матеріали після завершення досудового розслідування.

Одночасно ОСОБА_5 та його захисник ставлять питання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому, оскільки відсутні ризики ухилення особи від суду, незаконного впливу на потерпілих, свідків, знищення, спотворення речей та документів, іншим чином перешкоджання слідству з огляду на співпрацювання особи зі слідством, визнання вини та заінтересованості в справедливому розгляді справи. Посилаються також на наявність сімейних, соціальних зв*язків, порушення строків тримання під вартою обвинуваченого після повернення справи прокурору для проведення додаткового розслідування.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник в суді в обгрунтування зміни запобіжного заходу на домашній арешт вказали, що відсутні ризики в подальшому його неправомірної процесуальної поведінки, оскільки він має постійне місце проживання, зареєстрований як приватний підприємець, працював, після події не переховувався від слідства. Просили врахувати його репутацію, а також що він має матір пенсіонерку, стан здоров*я якої незадовільний. Вказали, що тривалий строк тримання під вартою не відповідає вимогам розумності. Посилаються на позитивні характеристики обвинуваченого, а також клопотання народних депутатів України про передачу їм під особисту поруку обвинуваченого.

ОСОБА_6 та його захисник просили змінити запобіжний захід на домашній арешт, при цьому просили врахувати, що обвинувачений тривалий строк перебуває під вартою, у зв*язку з чим після спливу такого терміну вважають наявність обґрунтованої підозри не є достатнім аргументом для подальшого застосування такого запобіжного заходу. Вважають, що на даний час відсутні будь - які ризики його ухилення від суду, оскільки він має міцні соціальні зв*язки, раніше не судимий, має неповнолітню дитину.

Представник потерпілих - ОСОБА_7 вказала, що обвинувальний акт направлений до суду з порушенням прав потерпілих, вимоги ухвали суду від 18 вересня 2015 року щодо усунення недоліків при зміні обвинувачення прокурором поза межами судового розгляду прокурором не виконано. Вказала на порушення прокурором вимог КПК України при зміні обвинувачення поза межами судового розгляду, що звужує права потерпілих у кримінальному провадженні, а також незаконність дій слідчого, який змінив підозру особам поза межами строку досудового розслідування.

В підготовчому судовому засіданні представник потерпілої - ОСОБА_7 також подала скаргу на дії слідчого Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві. В скарзі представник ставить питання в порядку ч.2 ст. 303 КПК України про визнання рішення слідчого Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві Василевського О.Ф. про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6, - незаконним, визнати незаконною бездіяльність слідчого Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві Гайової Т.Б. по невиконанню ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 18 вересня 2015 року, зобов*язати слідчого Гайову Т.Б. виконати вимоги ухвали від 18 вересня 2015 року.

Потерпілий ОСОБА_9, представник цивільного позивача - ОСОБА_8 також вважають необхідним повернення обвинувального акту прокурору через порушення прав потерпілих у справі.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження з приводу питань підготовчого провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, матеріали заявлених клопотань, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт з додатками підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Статтею 291 КПК України викладені вимоги до форми та змісту обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, який є його невід*ємною частиною, додається відповідно до п.1 ч.4ст. 291 КПК України до обвинувального акта. Реєстр матеріалів повинен містити, як це визначено п.3 ч.2 ст. 109 КПК України, в тому числі вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Проте реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вказаним вимогам, оскільки в ньому не зазначені дані про дату обрання запобіжного заходу щодо кожного з обвинувачених строком до 29.07.2015 у відповідності до ухвали колегії суддів Шевченківського районного суду м. Києва від 30.06.2015. Натомість зазначено дату обрання запобіжного заходу, що не відповідає хронології в зазначенні застосованих заходів забезпечення кримінального провадження. Такі обставини перешкоджають суду в ході підготовчого провадження вирішити питання про дотримання прав обвинувачених в кримінальному провадженні.

Згідно п.3 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім*я, по - батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

У відповідності до п.2,3 ч.4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається цивільний позов, якщо він був пред*явлений під час досудового розслідування, розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, цивільного позову, реєстру матеріалів досудового розслідування.

Проте в обвинувальному акті в порушення вимог п.3.ч.2 ст. 291 КПК України відсутні дані щодо потерпілої ОСОБА_12, яка як потерпіла подала цивільний позов від 04.09.2009, що долучений до обвинувального акту.

Також не зазначені дані про малолітнього потерпілого ОСОБА_13 2004 року народження, в інтересах якого ОСОБА_14 як законним представником подано цивільний позов та заяву від 25.03.2009 про визнання малолітньої особи потерпілим. До обвинувального акту додано цивільний позов ОСОБА_15 як потерпілої по справі. Проте дані про вказану особу як потерпілу також відсутні в обвинувальному акті.

В обвинувальному акті зазначені дані про потерпілу ОСОБА_16, яка як це вказано в обвинувальному акті, подала цивільний позов на суму 5 000 грн. Проте вищенаведений цивільний позов ОСОБА_16 не доданий до обвинувального акта всупереч вимогам п.2 ч.4 ст.291 КПК України. З доданих розписок обвинувачених суд не може пересвідчитися про виконання вимог п.3 ч.4 ст.291 КПК України, оскільки в них зазначена лише кількість аркушів, які отримані.

Крім того, як убачається зі змісту обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, досудове розслідування відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 було завершене в порядку, визначеному ст. 283 КПК України, зі складанням та направленням обвинувального акту до суду 24 червня 2015 року, відповідно до якого ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину.

В подальшому ухвалою колегії суддів Шевченківського районного суду м. Києва від 30 червня 2015 року вказаний обвинувальний акт повернутий прокурору для виконання вимог п.п.3,4,7 ч.2 ст. 291 КПК України.

22 липня 2015 року прокурором прокуратури Шевченківського району м. Києва затверджено обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, який по суті є новим обвинуваченням, де не зазначено обставини обвинувачення в особливо тяжкому злочині, натомість зазначено, що особи обвинувачуються у вчиненні таких злочинів: ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.128, ч.5 ст.27, ч.2 ст.194 КК України, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.128, ч.2 ст.194 КК України, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.128, ч.3 ст.27, ч.2 ст.194 КК України.

При цьому у вказаному обвинувальному акті не усунуто порушення КПК України, які були зазначені ухвалою суду від 30 червня 2015 року щодо повернення обвинувального акта прокурору.

В обвинувальному акті від 29 жовтня 2015 року зазначено про повідомлення про підозру та складання обвинувального акта за обвинуваченням в особливо тяжких злочинах.

Одночасно в новому обвинувальному акті зазначено про те, що після складання обвинувального акту, повернення обвинувального акту прокурору 17 липня 2015 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.

Проте суд враховує, що згідно ст.283 КПК України направлення прокурором обвинувального акту до суду є формою закінчення досудового розслідування.

У разі повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків прокурор зобов*язаний вжити заходи, направлені саме на усунення недоліків вказаного обвинувального акту, а не здійснювати процесуальні дії, які віднесені КПК України до стадії досудового розслідування.

Одночасно суд зазначає, що рішення про повернення обвинувального акту передбачає усунення недоліків у ньому як у процесуальному документі. При цьому усунення недоліків, допущених на стадії досудового розслідування що стосується зміни обвинувачення, під час дооформлення обвинувального акту законом не допускається, а наступні після повернення обвинувального акту процесуальні дії не можна вважати законними. Зміна повідомленої підозри на стадії після повернення обвинувального акта не ґрунтується на законі, процесуальні дії - зміна раніше повідомленої підозри - після закінчення досудового розслідування в порядку ст. 283 КПК України - неможлива.

По суті після повернення обвинувального акта прокурору останній вчинив зміну обвинувачення, порядок якої визначений виключно на стадії судового розгляду у відповідності до вимог ст.338 КПК України з передбаченим правом потерпілого підтримувати обвинувачення у раніше пред*явленому обсязі.

Таким чином, зазначення представниками потерпілих про порушення їх процесуальних прав слідчим та прокурором при направленні обвинувального акта до суду є обґрунтованими. Такого висновку суд дійшов з огляду на засади кримінального провадження, визначені статтею 22 КПК України, відповідно до частини 6 якої суд, зберігаючи об*єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов*язків.

За таких обставин призначення обвинувального акта до судового розгляду буде порушувати процесуальні права потерпілих, які в ході судового розгляду відновлені за таких обставин бути не можуть.

Наведені порушення, вказівки на невиконання вимог ухвали колегії суддів Шевченківського районного суду м. Києва від 30 червня 2015 року вже були предметом дослідження та зазначалися в попередній ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва від 18 вересня 2015 року, проте прокурором не виконані, недоліки обвинувального акта не усунуто також при направлення обвинувального акту, затвердженого 29 жовтня 2015 року, як на це обґрунтовано вказує представник потерпілого в суді.

Такі обставини слугують підставою для повернення обвинувального акту прокурору для виконання вказаних вимог.

При вирішенні скарги представника потерпілої - ОСОБА_7 на рішення слідчого про зміну підозри та бездіяльності слідчого суд виходить з положень ч.1 ст. 303 КПК України, якою визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності, які можуть бути оскаржені особами на стадії досудового розслідування. Згідно ч.2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК України. Враховуючи, що представник потерпілої оскаржує рішення слідчого та бездіяльність, вчинені поза межами досудового розслідування, суд на стадії підготовчого провадження, розглянувши доводи скарги представника, не може надати їм належної об*єктивної оцінки, з огляду також на наявність підстав для повернення обвинувального акта прокурору. Наведеним в скарзі доводам потерпілого та представників може бути надана оцінка судом в ході судового розгляду у кримінальному провадженні.

При вирішенні клопотань ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу на інший, не пов*язаний з триманням під вартою, суд враховує, що особи обвинувачуються у вчиненні злочину, який є тяжким, вчинений у співучасті, що призвело до загибелі кількох осіб.

Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12 листопада 2015 року при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу обвинуваченим у виді тримання під вартою такий запобіжний захід ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 продовжено до 20 листопада 2015 року для забезпечення участі захисника ОСОБА_4, потерпілих у справі.

При продовженні запобіжного заходу судом враховано, що не зменшились ризики, встановлені ст.177 КПК України. При цьому обвинувачення залишається пред*явленим у вчиненні у співучасті тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років та який має тяжкі наслідки у виді загибелі людей, способом підпалу.

Суд також враховує особи обвинувачених, їх вік, стан здоров'я, відсутність належних гарантій та підтверджених соціальних зв'язків, які б переважали наявні ризики ухилення від суду.

Таким чином, з урахуванням надзвичайно високого ступеню суспільної небезпеки вказаних злочинів, в яких обвинувачуються ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, осіб обвинувачених, залишається високий ступінь ризику, що останні з метою уникнення покарання у разі визнання їх винуватими у вчиненні інкримінованих злочинів, вчинять дії, направлені на ухилення від суду, перешкоджанню кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження.

Аналізуючи доводи обвинувачених стосовно зміни запобіжного заходу на інші, не пов'язані з триманням під вартою, суд враховує, що наведені дані про наявність соціальних та сімейних зв*язків у обвинувачених, постійного місця проживання, відсутності судимості на переконання суду не переважають встановлених ризиків та не гарантують належної процесуальної поведінки обвинувачених. Дані про стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_4 не свідчать про неможливість утримання його в умовах установи Державної пенітенціарної системи України.

Доводи ОСОБА_5 так його захисника про те, що обвинувачений не був належним чином повідомлений про підозру, йому не пред*явлене обвинувачення у встановленому порядку, порушення на думку сторони захист строків тримання особи під вартою після повернення справи для додаткового розслідування, не слугують підставою для негайного звільнення ОСОБА_5 з- під варти в суді, чи зміни запобіжного заходу, оскільки на стадії підготовчого провадження суд не може вдаватися до аналізу питань законності дій слідчого, прокурора, вчинених до завершення досудового розслідування. При цьому суд враховує, що в матеріалах провадження, які є в розпорядженні суду, наявна розписка про вручення ОСОБА_5 копії обвинувального акта з реєстром матеріалів досудового розслідування. При вирішенні питання про продовження тримання особи під вартою суд виходить з меж строків дії запобіжного заходу, визначених попередньою ухвалою суду від 12 листопада 2015 року.

За таких обставин клопотання захисників, обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягають, необхідно продовжити строк тримання під вартою обвинувачених.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.314, 376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 42015100000000583 від 14 травня 2015 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.128, ч.5 ст.27, ч.2 ст.194 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.128, ч.2 ст.194 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.128, ч.3 ст.27, ч.2 ст.194 КК України,- повернути прокурору прокуратури Шевченківського району м. Києва.

Клопотання захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, та обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, звільнення особи з - під варти - залишити без задоволення.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 до 25 грудня 2015 року включно.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 до 25 грудня 2015 року включно.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 до 25 грудня 2015 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою,- в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: О.П. Хардіна