Ухвала суду № 53786317, 25.11.2015, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 25.11.2015 Справа № 554/4712/15-ц

Справа №554/4712/15-ц

Провадження № 2/554/2041/2015

УХВАЛА

Іменем України

25 листопада 2015 року Октябрський районний суд м.Полтави

в складі головуючого судді Чуванової А.М.

при секретарі Юркіній Ю.Є.,

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Марфін банк» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

14.04.2015 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

06.05.2015 року було відкрито провадження по даній справі.

25.11.2015 року до суду надійшла заява позивача, у якій він просить накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно відповідачів в межах предявленої ціни позову 837403,67 гривень до вирішення питання по суті спору.

Суд, вивчивши подану заяву про забезпечення позову та додатки до неї, приходить до висновку про те, що вимоги заяви не підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч. 3ст. 151 ЦПК України).

Згідно ч. 2ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Зазначені норми цивільно-процесуального законодавства встановлюють, що забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а отже встановлюють обов'язок для особи, яка звертається до суду із заявою про забезпечення позову, довести необхідність вчинення судом таких процесуальних дій. Крім того, якщо заявник просить застосувати такий вид забезпечення позову, як накладення арешту на майно, то в заяві необхідно вказувати конкретне найменування майна, його місцезнаходження, зазначати належні докази того, що це майно належить боржнику.

При цьому, у заяві про забезпечення позову відсутні достатні підстави щодо необхідності забезпечення даного позову та докази того, що відповідачі будуть ухилятися від виконання можливого рішення суду чи створювати обставини, які б утрудняли чи унеможливлювали його виконання; та заявником взагалі не зазначено майно, на яке потрібно накласти арешт.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.4постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову»розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи, що позивачем не вказано майно, на яке потрібно накласти арешт, не доведено належними та допустимими доказами, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку винесення його на користь позивача та не доведено, що відповідачі в подальшому будуть ухилятись від виконання такого рішення суду, заява позивача щодо накладання арешту на майно є такою, що не підлягає задоволенню. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх доказами згідно зіст.60 ЦПК, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, оскільки судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Слід також зазначити, що ч.3ст. 152 ЦПК Україниговорить про співмірність виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами. Предметом даного спору є відшкодування грошових сум в загальному розмірі 837403,67 гривень, тому накладення арешту повинно проводитися на майно відповідачів в межах вартості ціни позову. Проте, в заяві про забезпечення позову взагалі не обґрунтовується необхідність накладення арешту на майно, з врахуванням його вартості.

За наведених обставин вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно є неможливим, в задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.151-153,293,294 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Марфін банк» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором -відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м.Полтави шляхом подачі в 5-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя :А.М.Чуванова