Постанова № 53780763, 21.07.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 року суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Деркач Н.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2015 року справі про адміністративне правопорушення, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_1, який мешкає за адресою: ж\м Парус, 1к, м. Дніпропетровськ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2015 року ОСОБА_1. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 163-1КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 грн.

При обставинах, викладених в постанові суду першої інстанції, ОСОБА_1, будучи керівником ТОВ «Лекопро», допустив порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, чим порушив п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_1 22 липня 2015 року подав апеляційну скаргу, тобто після закінчення, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП, десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови суду. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі. Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду.

В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку ОСОБА_1 посилається на те, що строк на апеляційне оскарження постанови суду ним пропущений з поважної причини, а саме, у звязку з тим, що при розгляді справи в місцевому суді він не був присутній, оскільки не отримував будь-якого повідомлення про необхідність зявитися до суду, при цьому про дану постанову суду апелянт дізнався лише 13 липня 2015 року.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд не повно зясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшовши формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване покарання, не сприяв повному, обєктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та не обґрунтованою. Зазначає, що судом також не було встановлено факт оскарження ТОВ «Лекопро» акт перевірки від 22.12.2014 року № 3691/04-65-22-03/38528428.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі подане клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду та апеляційну скаргу, підтвердив викладені в їх обґрунтування доводи, просив поновити пропущений процесуальний строк та задовольнити апеляційну скаргу.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та заявленого клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, а також причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, дійшов висновку про те, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та подана апеляційна скарга підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга подана ОСОБА_1 22 липня 2015 року з порушенням встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП десятиденного строку на оскарження постанови судді. При цьому, дана справа була розглянута у відсутність ОСОБА_1 і докази направлення на його адресу копії постанови судді в триденний строк, визначений ст. 285 КУпАП, в матеріалах справи відсутні. Згідно наявної в матеріалах справи письмової заяви про ознайомлення з матеріалами справи, ОСОБА_1 дізнався про оскаржувану постанову лише 13.07.2015 року.

З таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про поважність причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення та, вважає необхідним задовольнити клопотання, поновити строк на оскарження постанови та розглянути подану апеляційну скаргу по суті.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що крім протоколу про адміністративне правопорушення, доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, є копія акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Лекопро» щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Прод - Ресурс», викладені в якому висновки щодо допущених ТОВ «Лекопро» порушень вимог податкового законодавства, які призвели до порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, податковим органом були покладені в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

На підставі вищезазначеного акту податкової перевірки податковим органом 21 січня 2015 року було винесено податкове повідомлення рішення форми «р» № НОМЕР_2 яким збільшено позивачу грошове зобовязання з ПДВ на суму 18014,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 4503,50 грн.

Відповідно до ст. 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Розглядаючи справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, районний суд, в порушення вимог ст. 280 КУпАП, не зясував, чи скористалося ТОВ «Лекопро» наданим Податковим кодексом України правом на оскарження рішень податкового органу і чи є визначені податковим органом грошові зобовязання ТОВ «Лекопро» узгодженими, в той час як зясування цих обставин має істотне значення для правильного вирішення справи.

Як встановлено судом апеляційної інстанції і вбачається з наданих ОСОБА_1О до апеляційної скарги копій документів, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2015 року було задоволено в повному обсязі адміністративний позов ТОВ «Лекопро» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та скасовано вищезазначене податкове повідомлення рішення.

Отже, рішенням адміністративного суду було встановлено необґрунтованість висновків податкового органу щодо допущення ТОВ «Лекопро» порушень вимог податкового законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції передчасно прийшов до висновку про наявність в діях апелянта складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки фактично склад такого правопорушення в діях ОСОБА_1 на час розгляду справи в районному суді не був встановлений.

Таким чином, скасування рішенням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області податкового повідомлення - рішення, яке було оформлено ДПІ на підставі акту перевірки від 22 грудня 2014 року № 3691/04-65-22-03/38528428 свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення, а тому оскаржувана постанова суду є необґрунтованою та підлягає скасуванню, із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ст. 247, ст.294Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

п о с т а н о в и в :

Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду у справі про адміністративне правопорушення.

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк на апеляційне оскарження постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2015 року.

Задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1.

Скасувати постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2015 року., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 163-1 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 85 гривень.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя

апеляційного суду

Дніпропетровської області ОСОБА_2