Постанова № 53778416, 19.11.2015, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2015 р. Справа №818/3443/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелета С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.

представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача Мачула А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом приватного підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування рішень, вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Приватний підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач, ПП ОСОБА_4.) звернувся до суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах) в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 16.06.2015р. № 0021851703/26448, № 0021901703/26442, рішення від 31.08.2015р. №0031261703/45209, вимогу про сплату боргу від 31.08.2015р. №Ф-0031251703/45208.

Вважає, що спірні рішення видані безпідставно і підлягають скасуванню. Відповідачем зроблено висновок про заниження суми податку на доходи фізичних осіб в розмірі 24326,06 грн., в зв'язку із чим позивачем занижено суму єдиного внеску в сумі 5423,36 грн. та податку на додану вартість в сумі 21435 грн.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, зазначали, що висновки відповідача ґрунтуються на припущеннях. В акті перевірки не відображені первинні документи, на підставі яких податковий орган встановив порушення податкового законодавства.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в їх задоволенні, спірні рішення вважає обґрунтованими та правомірними.

Суд, заслухавши думку представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Сумах було проведено документальну планову виїзну перевірку за період з 30.04.2013р. по 31.12.2014р., за результатами якої складено акт №1152/18-19-17-03/17/3243003559/96 від 14.05.2015р. (а.с.45-59т.1) (далі - акт перевірки від 14.05.2015р.)

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п. 138.1,п. 138.4 ст.138, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України (далі - ПК) в наслідок чого занижено суму податку на доходи фізичних осіб в розмірі 24326,06 грн., в т.ч. за 2013р. в сумі 6043,26 грн., за 2014 р. в сумі 18282,80 грн., також порушено п. 4 ч.1 ст.4, п. 2 ч.1 ст.7, ч. 3 ст.7, п. 4 ч.1 ст.1, п.11 ст.8, п.2 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в зв'язку із чим встановлено заниження суми єдиного внеску в розмірі 55423,36 грн., в т.ч. за 2013 р. в сумі 13130,48 грн., за 2014 р. в сумі 42292,88 грн., порушено п. 185.1 ст.185, п.п. 187.1 ст.187, п. 198.3, 198.6 ст.198 ПК, в результаті чого занижено суму податкових зобов'язань в розмірі 21425 грн., в т.ч. за березень 2014р. в сумі 17214 грн., серпень 2014р. в сумі 1791 грн., за листопад 2014р. в сумі 2420 грн.

За результатами перевірки, ДПІ у м. Сумах було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.06.2015р. № 0021851703/26448, № 0021901703/26442, рішення від 31.08.2015р. №0031261703/45209, вимогу про сплату боргу від 31.08.2015р. №Ф-0031251703/45208 (а.с. 9-10,32, 34т.1)

Суд не погоджується із висновками податкового органу, з огляду на наступне.

Відповідно до акту перевірки підставою для нарахування податкових зобов'язань, застосування штрафних санкцій та збільшення суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, став висновок відповідача про те, що позивачем було завищено вартість придбаних товарів згідно первинних документів у листопаді - грудні 2013р. на суму 37969,18 грн., і в подальшому завищено суму витрат, безпосередньо пов'язаних із одержанням доходу у 2013р. на суму 37969,18грн., у 2014 р. на суму 121881,50грн. В ході перевірки встановлено, що у 2014 році частина витрат, понесених підприємцем при реалізації ТМЦ не була використана в господарській діяльності і не пов'язана із отриманням прибутку.

В акті перевірки зазначено, що протягом 2013р. (листопад-грудень) вартість придбаних товарів згідно первинних документів складає 210719,60 грн., при цьому жодного посилання на первинні документи, на підставі яких інспектором зроблені такі висновки, акт перевірки не містить. В судовому засіданні представник відповідача - інспектор, яка проводила перевірку також не змогла надати пояснення згідно яких документів нею було підтверджено суму 210719,60 грн. із задекларованої позивачем 280055,78 грн. за зазначений період. Пояснити на підставі яких первинних документів зроблено висновок про те, що в ході перевірки у 2014 р. частина витрат, понесених позивачем при реалізації ТМЦ не була використана в господарській діяльності і не була пов'язана із отриманням прибутку, представник відповідача також пояснити не змогла, в акті перевірки зазначені лише загальні назви «касові чеки, та ін..», на підставі яких первинних документів відповідачем зроблено такий висновок акт перевірки не містить. Також в судовому засіданні представник відповідача зазначала, що за 2014р. всі первинні документи нею не досліджувалися в зв'язку із їх великим об'ємом, а висновки були зроблені на підставі загальних сум декларацій за перевіряємий період та листа підприємця про залишки товарно-матеріальних цінностей. Слід зазначити, що даний лист про залишки ТМЦ не підтверджують дані щодо дати придбання товару, включення сум до податкових накладних, і встановлення фактичного значення сум придбання ТМЦ, що реалізовані чи використані у виробництві продукції.

Слід зазначити, що висновки акту перевірки не відповідають первинним документам позивача. Так, на стор.9 акту перевірки зазначається, що валовий дохід позивача згідно даним декларації та даним перевірки складає 1004782,57 грн., така ж сума міститься і в таблиці структури валових доходів, цю суму інспектором встановлено на підставі документів, зокрема, книги обліку розрахункових операцій, декларації про доходи, книги обліку доходів та витрат та складаються із сум, отриманих від здійснення роздрібної торгівлі напоями (а.с.49 т.1). Натомість згідно декларації за 2014р. валовий дохід позивача складає іншу суму - 1000875,80 грн.

Відповідно до висновку №1265 експертного економічного дослідження від 09.11.2015р., сума отриманого доходу позивача у 2013р. складає 280055,78 грн., у 2014 р. складає 1000875,80 грн. (а.с.114т.1). Також у експертному висновку відображено правомірність вирахування ОСОБА_4 суми оподаткованого доходу, визначеному у 2013 р. та 2014р., а також правомірність та своєчасність нарахування єдиного податку та податку на додану вартість. Стосовно збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість слід зазначити, що відповідачем не надано суду жодного доказу того, що товар, отриманий у постачальників, не був використаний в господарчій діяльності позивача. В судовому засіданні представник відповідача зазначила, що такі висновки були зроблені без дослідження всіх первинних документів. Згідно висновків експертного дослідження №1265 від 09.11.2015р. висновки акту перевірки не підтверджуються первинними документами, дані щодо сум, які були відображені в акті перевірки є суперечливими між собою, не підтверджують висновки перевіряючого (а.с. 109-121).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином при розгляді справи відповідачем не подано ніяких доказів, що спростовували б твердження позивача щодо структури сформованих ним валових витрат, визначення суми оподаткованого доходу за перевіряємий період, та підтверджували б позицію відповідача щодо висновків, викладених в акті перевірки. Акт перевірки складено із порушенням вимог наказу Міністерства фінансів України №395 від 14.03.2013р., Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2013 р. за N 607/23139 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами».

Так, відповідно до п. 1.7 Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 2.3.2.2 Порядку передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

Виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що додаються до акта. Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони відносяться (назву, дату і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції, а також посилання на нормативно-правові акти, їх пункти і статті, положення яких порушені). Зазначені додатки повинні бути підписані посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби, а також платником податків або його законними представниками (п2.3.2.3 Порядку).

В даному випадку, акт перевірки не підтверджує правомірність прийнятих спірних рішень податкового органу, відповідачем не доведено обґрунтованість висновків акту перевірки.

За таких обставин, суд вважає необхідним скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 16.06.2015р. № 0021851703/26448, № 0021901703/26442, рішення від 31.08.2015р. №0031261703/45209, вимогу про сплату боргу від 31.08.2015р. №Ф-0031251703/4520.

Згідно ст.ст.26, 30 Закону України «Про адвокатуру» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Враховуючи представництво позивача в судових засіданнях, які загалом тривали близько 1,5 години, що підтверджується журналами судових засідань, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_4 суму витрат на правову допомогу у розмірі 1010,20 грн.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1160,40 грн., сплачені квитанціями № 0.0.438233227.1 від 21.09.2015р., №ПН236108 від 02.10.2015р., оригінали яких знаходяться в матеріалах справи (а.с.3, 26т1, ) та витрати на правову допомогу в сумі 1010,20 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування рішень, вимоги - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 16.06.2015р. № 0021851703/26448, № 0021901703/26442, рішення від 31.08.2015р. №0031261703/45209, вимогу про сплату боргу від 31.08.2015р. №Ф-0031251703/45208.

Стягнути на користь приватного підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, і.к. НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сумах суму судового збору в розмірі 1160,40 грн., витрат на правову допомогу в сумі 1010,20 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 24.11.2015 року.

Суддя С.М. Гелета