Постанова № 53778162, 30.09.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2015 року 810/4022/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна паливна заправна компанія» до Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

ТОВ «Авіаційна паливна заправна компанія» звернулось до суду з позовом до Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.04.2015 № 0004601510 та № 0004621510.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства є необґрунтованими, не відповідають фактичним обставинам справи, а дії відповідача вчинені з порушенням вимог чинного законодавства.

Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач надав суду письмові заперечення проти позову, у яких просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що позивачем порушено вимоги податкового законодавства, у зв'язку з чим оскаржувані рішення є обґрунтованими.

На підставі ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Посадовими особами Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Авіаційна паливна заправна компанія» з питань бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2014 року, за результатами якої був складений акт від 26.03.2015 № 61/10-04-15-20/33354582.

На підставі акту Бориспільською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.04.2015 року:

- № 0004601510, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за грудень 2014 року на 7 177 грн. та застосовано штраф у розмірі 1 794 грн.;

- № 0004621510, яким зменшено суму від'ємного значення з ПДВ за грудень 2014 року на 282 520 грн.

Як слідує з акту перевірки, ТОВ «АПЗК» завищило від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2014 року в розмірі 7 177 грн. та за грудень 2014 року в розмірі 282 520 грн. та завищило суму бюджетного відшкодування в грудні 2014 року в розмірі 7 177 грн.

Не погоджуючись, з податковими повідомленнями - рішеннями, позивач оскаржив їх до Головного управління ДФС у Київській області, а також після відмови у задоволенні первинної скарги - до Державної фіскальної служби України.

Позивачем 20 серпня 2015 року отримано рішення ДФС України за результатами розгляду скарги від 17.08.2015 року №17315/6/99-99-10-01-01.-25, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ та рішення ГУ ДФС у Київській області, а скаргу ТОВ «АПЗК» - без задоволення.

Вважаючи висновки податкового органу необґрунтованими, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Як встановлено судом, у 2014 році позивач проводив господарську діяльність щодо постачання палива для реактивних двигунів літаків, що здійснюють міжнародні рейси та належать іноземним юридичним особам-резидентам Угорщини, ОАЕ та Туреччини.

З акту перевірки слідує, що зазначені операції відповідачем визнано контрольованими та зроблено висновок, що вони здійснювались з перевищенням звичайної ціни на пальне.

Відповідно до висновків акту обсяг операцій, розрахований виходячи з перевищення звичайної ціни над фактичною, не формує вартість експортованого товару, тому не може оподатковуватися ПДВ за ставкою 0%.

У свою чергу, при здійсненні експортних операцій (постачання палива для реактивних двигунів літаків, що здійснюють міжнародні рейси) ТОВ «АПЗК» на порушення вимог п. п. 195.1.1, п.п. 195.1.2 ст. 195 Податкового кодексу України та Наказу Міністерства фінансів України від 22.09.2014 «Про затвердження форми реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення» при оподаткуванні експортних операцій не обкладало податком на додану вартість за основною ставкою (20%) перевищення звичайної ціни над фактичною ціною експортної операції.

Зазначений висновок є таким, що не відповідає вимогам діючого податкового законодавства України та спростовується наступним:

Щодо визнання податковим органом операцій позивача та контрагентів-нерезидентів - контрольованими, суд зазначає, що відповідно до п. 39.2.1. ст. 39 Податкового кодексу України (редакція, що діяла на момент спірних правовідносин) контрольованими операціями є:

господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами;

господарські операції, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні. Перелік таких держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Зазначені контрагенти-нерезиденти: Угорщини, ОАЕ, Туреччини - не є пов'язаними особами з ТОВ «АПЗК» та не належать до держав, в яких ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, або які сплачують податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні, перелік яких затверджено Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 p. N 1042-р.

З урахуванням зазначених норм законодавства на операції ТОВ «АПЗК» з вказаними контрагентами-нерезидентами не розповсюджуються норми податкового законодавства, що регулюють трансфертне ціноутворення.

Таким чином, висновки відповідача про порушення ТОВ «АПЗК» вимог діючого податкового законодавства, яке регулює трансфертне ціноутворення (контрольовані операції), є необгрунтованими.

Крім того, відповідач у акті перевірки посилається на те, що експорт товарів відбувався за цінами, що перевищують звичайні.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 14.1.71. ст. 14 Податкового кодексу України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. У разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайна ціна операції визначається відповідно до статті 39 цього Кодексу, але не може бути меншою за мінімальну або індикативну ціну. Якщо під час здійснення операції обов'язковим є проведення оцінки, вартість об'єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування за умови, що неможливо застосувати методи, зазначені у підпункті 39.3.1 пункту 39.3 статті 39 цього Кодексу. Під час проведення аукціону (публічних торгів) звичайною вважається ціна, яка склалася за результатами такого аукціону (публічних торгів), обов'язковість проведення якого передбачено законом. Якщо постачання товарів (робіт, послуг) здійснюється на підставі форвардного або ф'ючерсного контракту, звичайною ціною є ціна, яка відповідає рівню ринкових цін на момент укладення такого контракту. Якщо продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого у заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною ціною є ціна, сформована під час такого продажу.

Як слідує з матеріалів справи, при здійсненні експортних операцій ТОВ «АПЗК» з контрагентами-нерезидентами державне регулювання цін не проводилось, мінімальна ціна продажу або індикативна ціна не застосовувались, оцінка, аукціон (публічні торги) не проводились, контракти не є форвардними або ф'ючерсними, майно не було у заставі та примусово не продавалось.

В акті відсутня будь-яка інформація щодо підстав та механізму визначення звичайної ціни працівниками ДФС, що проводили перевірку. Таким чином звичайною ціною відповідно до п. п. 14.1.71. ст. 14 Податкового кодексу України є ціна, визначена сторонами договору.

Також суд зазначає, що порядок визначення бази оподаткування податком на додану вартість визначений статтями 188-192 Податкового кодексу України. Зазначені статті не містять норм щодо поділу бази оподаткування по одній операції.

У той же час, в акті перевірки зазначено - «обсяг операцій, розрахований виходячи з перевищення звичайної ціни над фактичною, не формує вартості експортованого товару та інших операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою. Нульова ставка до такого обсягу не застосовується, а тому в податковій накладній визначається сума ПДВ за основною ставкою».

Такі твердження відповідача є не обгрунтованими та спростовуються наступним.

Перелік операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою, встановлений ст. 195 Податкового кодексу України. Відповідно до зазначеної статті операції з вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі експорту обкладаються ПДВ за ставкою 0%. Зазначена стаття не містить вимог щодо обкладання експортних операцій ставкою 0% тільки в обсязі фактичної ціни, що не перевищує звичайну ціну.

Таким чином, податкове законодавство України не містить вимог щодо обкладання за різними ставками ПДВ однієї операції.

Крім того, податковим та митним законодавством не передбачено, що перевищення звичайної ціни над фактичною не формує вартість експортованого товару.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а висновки відповідача, викладені в акті перевірки та прийняті на їх підставі оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам чинного законодавства і є протиправними, тому підлягають скасуванню, а адміністративний позов - задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 669,90 грн., які підлягають стягненню з Державного бюджету України на його користь.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 122, 158-163, 167, 257 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 15.04.2015 № 0004601510 та № 0004621510.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна паливна заправна компанія» (код за ЄДРПОУ 33354582) судові витрати у сумі 669 (шістсот шістдесят дев'ять) грн. 90 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.