Рішення № 53774634, 19.11.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний № 310/182/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Ліхтанська Н.П.

№ провадження 22-ц778/6097/15 Суддя-доповідач: Стрелець Л.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізькій області у складі:

головуючого Гончар М. С.,

суддів Стрелець Л.Г.,

Каракуші К.В.,

при секретарі: Бурак А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07 травня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначало, що відповідно до укладеного договору № б/н від 28.09.2007 року відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором своєчасно та належним чином не виконує, в результаті чого, станом на 30.11.2014 року утворилась заборгованість в сумі 12 190 грн. 18 коп., яка складається з: 3 090 грн. 10 коп. - заборгованість за кредитом, 7 431 грн. 48 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1 668 грн. 60 коп. - заборгованість з комісії за користування кредитом.

Від цієї суми заборгованості віднімається сума у розмірі 3 090 грн. 10 коп.. яка була задоволена судовим наказом Торезьського міського суду Донецької області від 31.10.2008 року з відповідача на користь банку, різниця становить 9 100 грн. 08 коп.

Штрафи відповідно до умов кредитного договору: 250 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина), 455 грн. 00 коп. - штраф (процентна складова).

Отже заборгованість становить 9 805 грн. 08 коп.

Посилаючись на зазначені обставини просило суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 9 805 грн. 08 коп. за кредитним договором № б/н від 28.09.2007 року та судові витрати по справі.

Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07 травня 2015 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі представника Білоус А.В. зазначає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

У судове засідання 19.11.2015 року ОСОБА_4 не з'явився, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавав, був повідомлений апеляційним судом через портал "Судова влада" (тобто за допомогою інших засобів зв'язку), враховуючи, що приймання до пересилання поштових відправлень у населеному пункті м. Торез Донецької області УДППЗ "Украпошта" призупинено, повідомлення № 04-19- 665 від 28.05.2015 року (а.с.78) у зв'язку із проведенням антитерористичної операції, що узгоджується із вимогами ст. 74 ч.6 ЦПК України.

Неявка ОСОБА_4 при вищевикладених обставинах у судове засідання до апеляційного суду не є перешкодою для розгляду цієї справи апеляційним судом в силу вимог ст. 305 ч.2 ЦПК України.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 2 частини 1 статті 307 ЦПК України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.

Згідно з пунктами 3,4 частини 1 статті 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" не довело наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором.

З вказаним висновком погодитися не можна, оскільки він спростовується наявними у справі документами.

Відповідно до статей 1049,1050,1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

З матеріалів справи вбачається, що 28 вересня 2007 року на підставі договору б/н ОСОБА_4 отримав кредит в розмірі 3100 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості з кредитом.

Відповідач підписом у заяві підтвердив згоду на те, що підписана заява від 28 вересня 2007 року разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір ( а. с. 14-20 ).

Згідно пунктів 6.5,6.6 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. У разі невиконання зобов'язань за договором позичальник на вимогу банку повинен повернути кредит ( у тому числі прострочений кредит та овердрафт ), оплатити винагороди банку.

Статтями 525,526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.

Оскільки ОСОБА_4 належним чином не виконував обов'язок по поверненню кредиту та оплаті процентів за користування кредитом, станом на 30 листопада 2014 року утворилася заборгованість на загальну суму 12190,18 грн., з яких: борг по тілу кредиту - 3090,10 грн., борг по процентах за користування кредитом - 7431,48 грн., борг по комісії - 1668,60 грн., штраф - 250 грн. ( фіксована частина ), штраф - 455 грн. 00 коп. ( процентна складова ).

Розрахунок заборгованості міститься на аркушах справи 9-13, відповідачем він не спростований, з заявою про застосування позовної давності ОСОБА_4 до суду першої інстанції не звертався.

Посилання в рішенні суду на відсутність розрахунку заборгованості з врахуванням стягнутих згідно судового наказу, виданого Торезьким міським судом Донецької області від 31.10.2008 року сум боргу за тілом кредиту та відсоткам не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки їх можливо усунути під час розгляду справи, шляхом сприянню всебічному і повному з"ясуванню обставин справи відповідно до ч.4 ст. 10 ЦПК України.

Виконуючи вимоги ч.4 ст. 10 ЦПК України, за якою суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, суд апеляційної інстанції витребував від позивача розрахунок заборгованості з врахуванням сум, стягнутих за судовим наказом.

Як вбачається з матеріалів справи, судовим наказом від 31.10.2008 року стягнуто заборгованість, яка склалася станом на 24.09.2008 року, судовий наказ набув чинності 24.11.2008 року, тобто заборгованість стягнута судовим наказом не охоплена в повному обсязі. Крім того, як видно з матеріалів справи судовий наказ від 31.10.2008 року відповідачем не виконано.

З розрахунку наданого за договором від 28.09.2007 року, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_4 з врахуванням сум, стягнутих за судовим наказом Торезького міського суду від 31.10.2008 року вбачається, що відсотки за користування кредитом за період з 23.03.2008 року по 30.11.2014 року складають: 7431,48 грн.- 954,84 грн.= 6476,64 грн., де 7431,48. заборгованість за процентами станом на 30.11.2014 року, 954,84 грн. - заборгованість станом на 23.03.2008 року.

Комісія за користування кредитом за період з 23.03.2008 року по 30.11.2014 року складає 1669 грн. - 30,90 грн. = 1638,10 грн., де 1669 грн. заборгованість по комісії станом на 30.11.2014 року, 30 грн.90 коп. - заборгованість по комісії станом на 23.03.2008 року.

Штраф - 250 грн. + ( 6476,64 грн.+1638,10 грн.х5%/100%= 405,74 грн.) = 655,74 грн., де 250 грн. - постійна складова штрафу, 6476,64 грн. - заборгованість за відсотками, 1638,10 грн. заборгованість за комісією.

Всього заборгованість складає: 6476,64 грн. + 1638,10 грн. +655,74 грн. = 8770,48 грн.

За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження і рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в розмірі заявлених позовних вимог 13.01.2015 року, та уточненого розрахунку наданого в засіданні апеляційного суду представником ПАТ КБ Приватбанку".

За таких обставин колегія суддів, з урахуванням конкретних обставин справи, дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції про відмову у позові не є таким, що відповідає вимогам ст. ст. 212-215 ЦПК України щодо законності, обґрунтованості судового рішення, встановлення наявності обставин на підтвердження вимог і заперечень та належного застосування до спірних правовідносин норм матеріального права. Його слід скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення вимог ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК".

У порядку статті 88 ЦПК України з ОСОБА_4 на користь позивача слід стягнути витрати по сплаті судового у сумі 1582 грн. 80 коп. ( 243 грн. 60 коп. + 1339грн.80коп. )( а. с. 1,62 ).

Керуючись ст.ст. 307,309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» задовольнити.

Заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07 травня 2015 року в цій справі скасувати, ухвалити нове рішення наступного змісту:

Позов ПАТ КБ „ПриватБанк" задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 ІПН: НОМЕР_1 на користь ПАТ КБ „ПриватБанк" код ЄДРПОУ 14360570", рах. № 29092829003111 МФО № 305299 заборгованість у розмірі 8770 грн. 48 коп. ( вісім тисяч сімсот сімдесят грн.) 48 коп. за кредитним договором № б/н від 28.09.2007 року.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ „ПриватБанк" судові витрати у сумі 1582 грн.80 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: