Рішення № 53771075, 19.11.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8807/15 Справа № 202/1770/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Мороз В. П. Доповідач - Григорченко Е.І.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого: Григорченка Е.І.

Суддів колегії: Кочкової Н.О., Каратаєвої Л.О.

при секретарі Добролюбовій І.В.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось з позовом до ПАТ «Акцен-Банк», ОСОБА_4 про стягнення заборгованості. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 09.06.2007 року між банком та ОСОБА_4 укладено договір № LVXRRX04770303, надано кредит у розмірі 2518.80 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 09.12.2007 року. У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань утворилась заборгованість, яку банк просив стягнути з відповідача.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27.02.2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № LVXRRX04770303 від 09.06.2007 року в розмірі 17789.05 грн., яка складається із наступного: 2518.80 грн. - заборгованість за кредитом; 14961.70 - заборгованість по процентам за користування кредитом; 308.55 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом. Стягнуто судовий збір у розмірі 243.60 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося з апеляційною скаргою на вищезазначене рішення, просить змінити рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення боргу з ОСОБА_4 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Розгляд справи в суді апеляційної інстанції здійснено у відсутність апелянта та відповідача, які повідомлені про слухання справи належним чином, які вдруге до суду не з'явилася, посилаючись на поважні причини, які в другий раз апеляційним судом поважними не визнані з огляду на обмежений ч.1 ст.303-1 ЦПК України строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.

Відповідно до вимог, ч. 5 ст. 74, ч. 9 ст. 76 ч. 2, ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала повідомлення позивача та відповідача належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду скасувати в частині відмови у стягненні пені та ухвалити нове рішення в цій частині з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 09 червня 2007 року між позивачем та відповідачем - ОСОБА_4 був укладений кредитно-заставний договір, згідно умов якого позивач надав відповідачеві - ОСОБА_4 кредитні кошти у сумі 2 518, 80 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 09.12.2007 року (а. с. 8-10).

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_4 за кредитно-заставним договором станом на 23.10.2013 року сума боргу становить 32 924 грн. 75 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом - 2 518 грн. 80 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 14 961 грн. 70 коп.; заборгованість по комісії за користування кредитом - 308 грн. 55 коп.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором - 37 845 грн. 13 коп.; штраф (фіксована частина) - 500 грн. 00 коп.; штраф (процентна складова) - 2 781 грн. 71 коп.(а.с. 5).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, суд першої інстанції послався на не обґрунтованість розрахунку заборгованості щодо неустойки (пені) та невідповідність наслідків порушення зобов'язання, принципам розумності та справедливості.

З такими висновками суду в повній мірі погодитися не можна з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 546, ст.549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання - ч.3 ст.549 ЦК України.

Частиною 3 ст. 551 зазначеного Кодексу, зокрема, передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, ч. 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень ст. 3 цього Кодексу щодо загальних засад цивільного законодавства та ч. 4 ст. 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 03 вересня 2014 року N 6-100цс14.

За положеннями указаної норми суд може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню, враховуючи при цьому, зокрема занадто високий її розмір порівняно зі збитками споживача, ступінь виконання зобов'язання, майновий стан сторін, їх майнові та інші інтереси, що заслуговують на увагу, тобто зменшити розмір штрафних санкцій (неустойки) через не співмірність із розміром основного зобов'язання. При цьому зменшення розміру неустойки - це право суду.

Суд може прийняти рішення про зменшення розміру неустойки, як за власною ініціативою, так і за клопотанням боржника.

Отже, враховуючи, що розмір пені зазначений в розрахунку ПАТ КБ «ПриватБанк» значно перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту, відсотками та комісії за користування кредитом, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 18000.00 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по пені, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову в цій частині. В іншій частині рішення не оскаржено, тому не переглядається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, апеляційний суд, -

вирішив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2015 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором № LVXRRX04770303 від 09.06.2007 року пеню у розмірі 18000 грн., відмовивши в іншій частині цих вимог.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» судовий збір в сумі 294,57 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Е.І. Григорченко

Судді: Н.О. Кочкова

Л.О.Каратаєва