Ухвала суду № 53768393, 16.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

16 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Дзюбіна В.В.

суддів - Беця О.В., Сокуренка Д.М.

при секретарі судового засідання - Сологуб В.І.,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу прокуратури м. Києва Сергеєвої Т.В. на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2015 року,

за участю прокурора - Сергеєвої Т.В.

підозрюваного - ОСОБА_2

захисників - ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року в кримінальному провадженні №1201211000000151, внесеному 27.11.2012 р. до ЄРДР, відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ МВС України в м. Києві Репчука О.В., погодженого прокурором відділу прокуратури м. Києва Сергеєвою Т.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, який народився в м. Біла Церква Київської області, пенсіонера по інвалідності II групи, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 несудимий, -

якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358; ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.

До підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком дії до 25 грудня 2015 року включно, заборонивши йому залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 20:00 години до 07:00 години наступної доби.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_2 покладені наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до осіб, що здійснюють досудове слідство у даному кримінальному провадженні;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, чи перебуває, а саме з міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснено підозрюваному, що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.

Виконання ухвали в частині домашнього арешту направлене для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного до Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області.

Контроль за виконанням ухвали покладений на прокуратуру м. Києва.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним кодексом України та статтею 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає. Крім того, слідчий суддя врахував позитивні характеристики про особу підозрюваного, його вік, стан здоров'я, сімейний стан, міцність соціальних зв'язків, та інші обставини кримінального провадження та дійшов висновку, що необхідним і достатнім у даному кримінальному провадженні буде запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки він в повній мірі забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Апелянт зазначає, що ухвала суду є незаконною і необгрунтованою та підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладеним у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. Також вважає, що рішення суду прийнято з порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки суддя під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу не перевірив доводи слідчого про те, що існують ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків і потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, а також, на думку прокурора, суд при прийнятті рішення не врахував тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2, санкція яких, передбачає покарання від 5 до 12 років позбавлення волі.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, підозрюваного та захисників, які просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, в провадженні слідчого управління ГУ МВС України в місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР під № 1201211000000151 від 27 листопада 2012 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190; ч. 3 ст. 146; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358; ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.

27 жовтня 2015 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358; ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України.

29 жовтня 2015 року старший слідчий в особливо важливих справах СУ ГУ МВС України в м. Києві Репчук О.В., за погодженням із прокурором відділу прокуратури міста Києва Сергеєвою Т.В., звернулася до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи це тяжкістю інкримінованого ОСОБА_2 правопорушення, та посилаючись на ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих та свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Клопотання суддею розглянуто та у його задоволенні відмовлено. Одночасно суддею застосовано до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, а саме з 20:00 години до 07:00 години наступної добита покладено на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст. 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість кримінального правопорушення та наслідки вчинення протиправних діянь.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду про те, що ні слідчим, ні прокурором під час розгляду клопотання не доведено обставин, які б виправдовували застосування щодо ОСОБА_2 такого винятково суворого запобіжного заходу, як взяття під варту, а тому вважає, що суд прийняв неправильне рішення про необхідність відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

При цьому, застосувавши до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та поклавши на нього зобов'язання, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, суд не в повній мірі оцінив порушення цінностей суспільства в даному кримінальному провадженні, дані, що характеризують особу підозрюваного та дійшов помилкового висновку про відсутність в матеріалах провадження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, про що обґрунтовано зазначає в апеляційній скарзі прокурор.

Як наслідок, суд своїм рішенням не забезпечив впевненості в належній процесуальній поведінці ОСОБА_2, у зв'язку з чим, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали колегією суддів, якою слід задовольнити клопотання слідчого та застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,виходячи з наступного.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовуються виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких заходів не зможе запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.

Так, колегією суддів перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України. При цьому встановлено, що клопотання слідчого містить посилання на відповідні матеріали, які підтверджують обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні вказаних злочинів. Вагомість вказаних доказів не викликає сумнівів.

Також апеляційним судом встановлена наявність в матеріалах кримінального провадження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме тих, що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих та свідків. Зокрема, колегія суддів вважає, що на користь збільшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, свідчать тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_2, у разі визнання його винуватим у вчинених злочинах, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, та дані про особу підозрюваного, його сімейний та майновий стан, наявність соціальних зв'язків. Надані позитивні характеризуючі дані відносно підозрюваного ОСОБА_2 враховуються апеляційним судом, однак вони не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, оскільки підозрюваний ОСОБА_2 вчинив особливо тяжкий злочин, зловживаючи довірою людей, вчинений умисно з корисливих мотивів, дані обставини не виключають того, що підозрюваний може переховуватись від органів слідства, а тому викладене у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи ОСОБА_2 у встановленому законом порядку.

З урахуванням викладеного, та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, колегія суддів вважає необхідним обрати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Згідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальних заробітних плат, однак у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно повідомлення про підозру, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, а саме шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах; підроблення документів та використання завідомо підробленого документа вчинене групою осіб, а тому підстав, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачається.

Отже, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави ОСОБА_2, яка зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України у випадку внесення застави.

З урахуванням викладеного, та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, колегія суддів вважає необхідним одночасно з триманням під вартою обрати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляд застави в розмірі 1300 (однієї тисячі трьохсот) мінімальних заробітних плат, що складає 1 538 000 (один мільйон п'ятсот тридцять вісім тисяч) гривень, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного. Підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_2 колегія суддів не вбачає.

За таких обставин, виходячи з вимог пункту 2 частини 3 статті 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу прокурора необхідно задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого, застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 та визначити йому розмір застави в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418 част. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури м. Києва Сергеєвої Т.В. - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року в кримінальному провадженні під №1201211000000151, внесеному 27.11.2012 р. до ЄРДР, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ МВС України в м. Києві Репчука О.В., погодженого прокурором відділу прокуратури м. Києва Сергеєвої Т.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та до нього застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком дії до 25 грудня 2015 року включно, забороновши йому залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 20:00 години до 07:00 години наступної доби, з покладенням на нього зазначених обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ МВС України в м. Києві Репчука О.В., погодженого прокурором відділу прокуратури міста Києва Сергеєвої Т.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком дії до 10:30 години 18 грудня 2015 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1300 (однієї тисячі трьохсот) мінімальних заробітних плат, що складає 1 538 000 (один мільйон п'ятсот тридцять вісім тисяч) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва (03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820019, реєстраційний рахунок №37314015000104).

Підозрюваний ОСОБА_2, який не тримається під вартою, або інший заставодавець не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного у вигляді застави зобов'язаний внести кошти у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на зазначений рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем.

У разі внесення застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_2 прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_2, у разі внесення застави, наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого та прокурора із встановленою ними періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- докласти зусиль до пошуку роботи;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим, прокурором, слідчим суддею;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити термін дії зазначених обов'язків до 18 грудня 2015 року включно.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва, має бути наданий старшому слідчому в особливо важливих справах СУ ГУ МВС України в м. Києві Репчуку О.В. або ж прокурору відділу прокуратури м. Києва Сергеєвій Т.В., а також повідомити слідчого суддю Голосіївського районного суду м. Києва.

З моменту внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний ОСОБА_2, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається на користь держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на СУ ГУ МВС України в м. Києві та прокуратуру м. Києва.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

В. Д з ю б і н О. Б е ц ь Д. С о к у р е н к о