Ухвала суду № 53761756, 23.11.2015, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/2382/15-к

Номер провадження 1-кп/573/181/15

УХВАЛА

іменем України

23 листопада 2015 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді: Свиргуненко Ю. М.,

з участю секретаря: Федорченко Г. В.,

прокурора: Семишкура С. В.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

потерпілої: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 12 листопада 2013 року за №12013200130000919, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

02 листопада 2015 року до Білопільського районного суду Сумської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 12 листопада 2013 року за №12013200130000919, по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України.

Ухвалою судді від 04 листопада 2015 року призначено підготовче судове засідання по розгляду обвинувального акту відносно ОСОБА_1

У підготовчому судовому засіданні прокурор Семишкур С. В. просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Обвинувачений ОСОБА_1 проти призначення судового розгляду кримінального провадження на підставі обвинувального акту не заперечував.

Потерпіла ОСОБА_2 клопотання прокурора про призначення судового розгляду справи на підставі обвинувального акту підтримала.

Кримінальне провадження підсудне Білопільському районному суду Сумської області згідно правил підсудності, передбачених статтями 32 - 33 КПК України.

Під час досудового розслідування угоди у кримінальному провадженні не укладались, тому підстави для повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. ст. 468-475 КПК України, відсутні.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, немає.

Обвинувальний акт затверджений прокурором і відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Підстави для його повернення відсутні.

Таким чином, кримінальне провадження може бути призначене до судового розгляду.

Судовий розгляд необхідно проводити у відкритому судовому засіданні, так як підстав для проведення судового розгляду в закритому провадженні немає, слідчим суддею під час досудового розслідування таке рішення не приймалось.

Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань, суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Як вбачається із даних реєстру матеріалів досудового розслідування, запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

В судовому засіданні прокурор Семишкур С. В. просив обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Потерпіла ОСОБА_2 вказане вище клопотання прокурора підтримала.

Обвинувачений ОСОБА_1 проти обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою не заперечував.

Згідно зі ст. 29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше, як на підставах та в порядку, встановленому законом.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.

У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості та за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, відбуває покарання за вироком Білопільського районного суду від 11 жовтня 2013 року у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі.

На даний час обвинувачений знаходиться у Сумському слідчому ізоляторі, куди доставлений на час провадження досудового розслідування із виправної колонії, у зв'язку з чим є ризики перешкоджанню судовому розгляду кримінального провадження вразі етапування ОСОБА_1 до місця відбування покарання.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За приписами ч. 3, п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину середньої тяжкості - від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Таким чином, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_1 розмір застави 20 мінімальних заробітних плат, що становить 27 560 грн., який буде достатнім для забезпечення виконання останнім обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу, передбаченого ст. 176 КПК України, суд не вбачає.

Під час підготовчого провадження вирішено питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

Всі питання, пов'язані з підготовкою до судового розгляду, передбачені ст. 315 КПК України, вирішені.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 314- 316 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань 12 листопада 2013 року за №12013200130000919, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі обвинувального акту в залі Білопільського районного суду Сумської області на 13 годину 00 хвилин 03 грудня 2015 року.

Проведення судового розгляду кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Викликати в судове засідання: прокурора Семишкура С. В., уповноваженого на участь у справі, обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілу ОСОБА_2

Застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обчислюється з 13 години 23 листопада 2015 року до 21 січня 2016 року включно.

Визначити розмір застави у межах двадцяти мінімальних заробітних плат, що становить 27 560 (двадцять сім тисяч п'ятсот шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним та к і іншою фізичною або юридичною особою на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області №37317006000459, одержувач ТУ ДСА України в Сумській області, код: 26270240, МФО 837013.

У разі внесення застави та після звільнення ОСОБА_1 з-під варти покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:

1) прибувати до суду по першому виклику;

2) не відлучатися за межі АДРЕСА_1 без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Сумській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти, повідомивши письмово Білопільський районний суд Сумської області.

Роз'яснити, що учасники процесу не позбавлені права звернення до суду у встановленому законом порядку з клопотанням про зміну чи скасування запобіжного заходу впродовж розгляду справи.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя: