Постанова № 53757288, 19.11.2015, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/7092/15- а

Провадження № 2-а/333/150/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 листопада 2015 р. Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючої судді Варнавської Л. О.

при секретарі Некрашевич Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Комунарському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дій противоправними та зобов'язання вчинити певні дії, вказавши, що він перебуває на обліку в УПФ України в Комунарському районі м. Запоріжжя та отримує пенсію за віком з 07.01.2009 року згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», про що надав копію протоколу №40186 від 31.03.2009 року про призначення пенсії.

У зв'язку з тим, що з 01.04.2015 року Пенсійний фонд України в Комунарському районі м. Запоріжжя припинив виплату пенсії за віком, посилаючись на Закон України від 02.03.2015 року № 213-VIII, він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя з проханням поновити неправомірно призупинену виплату пенсії.

14.09.2015 року позивач отримав відмову у поновлені раніше призначеної пенсії.

Просить суд визнати протиправними дії Пенсійного фонду України у Комунарському районі м. Запоріжжя щодо призупинення виплати пенсії за віком з 01.04.2015 року, зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Комунарському м. Запоріжжя поновити виплату пенсії за віком.

В судове засіданні позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник УПФ України в Комунарському районі м. Запоріжжя проти позову заперечує, вказавши, що позивач перебуває на обліку в управлінні з 07.01.2009 року, отримуючи пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З 01.04.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 N 213- VIII, яким внесено зміни, зокрема, до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно абзацу другого частини першої статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції чинній з 01.04.2015 року): «Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Оскільки позивач станом на 01.04.2015 року працював на посаді судді апеляційного суду Запорізької області, яка дає право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених законом України «Про державну службу», то з 01.04.2015 року позивачу призупинено виплату пенсії.

На підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213- VIII,, абзацу четвертого частини першої статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», просить у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФ України в Комунарському районі м. Запоріжжя, з 07.01.2009 року і до 01.04.2015 року отримував пенсію за віком, призначену за вимогами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується копією протоколу №400186 від 31.08.2009 року про призначення пенсії.

З 01.04.2015 року Пенсійний фонд України в Комунарському районі м. Запоріжжя припинив виплату пенсії за віком, посилаючись на Закон України від 02.03.2015 року № 213-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя з проханням поновити неправомірно призупинену виплату пенсії, однак листом відповідача від 14.09.2015 року йому відмовлено у поновлені пенсії.

12.08.2015 року ОСОБА_1 поновлено виплату пенсії за віком, в зв'язку зі звільненням з займаної посади.

Так, згідно абз.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції чинній з 01.04.2015 року): «Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року:

- У період роботи особи (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи

та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Установлення менш сприятливих умов надання гарантій матеріального та соціального забезпечення суддям, що призначені (обрані) на посаду раніше введеного в дію нового правового регулювання, порівняно з тими умовами, що були законодавчо передбачені при призначені (обрані) їх на посаду, за своїм значенням у системі правового регулювання практично означає зниження рівня незалежності суддів, що є недопустимим в силу положень ст..126 Конституції України.

Крім того, положенням Закону від 02.03.2015 року, а саме п.п.5 п.2 розділу1, окрім рівності всіх громадян , порушено принцип пропорційності, бо працюючи пенсіонери постав лен і нерівні умови.

Зокрема, у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до Закону №1788-XII, не виплачуються.

Натомість у період роботи особи на інших посадах/роботах пенсії призначені, відповідно до Закону №1788-XII (розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму) виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Тобто суддів виділено в окрему групу осіб, яким не виплачується пенсії або довічне грошове утримання в разі їх перебування на посаді судді в цей період. Таке обмеження не може бути застосовано, оскільки воно зачіпає саму сутність права на отримання пенсії та є перепоною в реалізації закріплених ст..21-24 Конституції України прав, що всі люди є вільні і рівні у своїх правах, які гарантуються Конституцією і не можуть бути скасовані.

З 01 січня 2016 року виплата щомісячного довічного грошового утримання, призначеного відповідно до цієї статті, на період роботи на посадах, які дають право на його призначення або право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", припиняється. На цей період призначається і виплачується пенсія відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .

В законодавстві України є такі поняття як «пенсія» та «щомісячне довічне грошове утримання». «Щомісячне довічне грошове утримання» і «пенсія» є засобами соціального забезпечення , але не тотожними поняттями.

Хоча позивач і працював суддею Апеляційного суду Запорізької області станом на 01.04.2015 р., але пенсійне забезпечення йому не було встановлено іншими нормативно-правовими актами у порядку та на умовах, передбачених ЗУ "Про судоустрій і статус суддів".

Оскільки позивачу призначалася пенсія за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в загальному порядку, а не щомісячне грошове утримання на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів», то призупинення виплати йому пенсії за віком є необґрунтованим та таким, що порушує його права.

Згідно діючій редакції абз. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058-1У, «тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього закону, не виплачуються».

Піддаючи аналізу вищевикладені норми Законів, суд приходить до висновку , що не підлягають виплаті пенсії, призначені у період роботи осіб на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України «Про судоустрій і статус суддів». А позивачу , як встановлено судом, у 2009 році було призначено пенсію за віком на загальних підставах, у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Керуючись ст.. 159-163, 186 КАСУ, ст..ст. 8,22,55,95,64, 124,152 Конституції України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Законом України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення», суд -

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Комунарському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України Комунарському районі м. Запоріжжя щодо призупинення нарахування та виплати пенсії за віком ОСОБА_1 з 01 квітня 2015 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя поновити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 01 квітня 2015 року.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення, з подачею її копії до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Головуюча Л.О. Варнавська