Ухвала суду № 53756115, 24.11.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/1164/2015(м)

266/1313/15-ц

Головуючий у 1 інстанції: Пантелєєв Д.Г.

Суддя-доповідач: Попова С.А.

Категорія 19

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

24 листопада 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого Попової С.А.,

суддів Зайцевої С.А., Кочегарової Л.М.,

при секретарі Герасимовій Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним, зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про відшкодування шкоди за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на ухвалу Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 травня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року ПАТ «ОТП Банк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2, посилаючись на наступне. 04 березня 2008 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір з отримання грошової суми, у забезпечення виконання якого між ОСОБА_2 та ПАТ «ОТП Банк» того ж дня укладено договір іпотеки (майнової поруки), предметом якого є належне майновому поручителю нерухоме майно - база відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташована за адресою: АДРЕСА_1. На виконання ухвали Першотравневого районного суду Донецької області від 05.05.2009р. про забезпечення позову представниками ПАТ «ОТП Банк» в особі керуючого філією в м. Донецьк Маслова В.В. і заступника керуючого філією в м. Донецьк Квітки О.А. із ОСОБА_2 складено акт від 01 червня 2009 року приймання-передачі бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1». Враховуючи те, що оспорюваний акт, як виявилося позивачем, складався представниками Донецької філії без достатніх повноважень від ПАТ «ОТП Банк», то позивач просив визнати такий акт від 01 червня 2009 року недійсним.

У травні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «ОТП Банк» із зустрічним позовом про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок неналежного утримання і зберігання переданої ним за актом від 01 червня 2009 року бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 травня 2015р. відкрито провадження за зустрічним позовом ОСОБА_2, який прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ПАТ «ОТП Банк» про визнання правочину недійсним.

В апеляційній скарзі ТОВ «ОТП Факторинг Україна», посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу з поверненням питання до суду першої інстанції на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ТОВ «ОТП Факторинг Україна» і ПАТ «ОТП Банк» - Мускатіньєвої О.В. і Громової В.Ю., які підтримали доводи апеляційної скарги, заперечення проти скарги ОСОБА_2, перевіривши письмові матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду - залишенню без змін, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, первісний позов ПАТ «ОТП Банк» стосується визнання недійсним правочину (акту від 01 червня 2009 року), що стосується об'єкту нерухомого майна, який знаходиться в Першотравневому районі Донецької області.

У травні 2015 року ОСОБА_2 до того ж суду подано зустрічний позов, що стосується відшкодування матеріальної шкоди, завданої неналежним утриманням і зберіганням цього ж самого об'єкту нерухомості.

Постановляючи ухвалу про відкриття провадження за зустрічним позовом, суд першої інстанції вважав його взаємопов'язаним із первісним позовом банку і виходив з доцільності їх спільного розгляду.

З таким процесуальним рішенням не можна не погодитись, зважаючи на наступне.

Згідно із ст. 123 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 113 ЦПК України зустрічний позов незалежно від його підсудності пред'являється в суді за місцем розгляду первісного позову.

В роз'ясненнях Пленуму Верховного Суду України, що міститься в частині 4 пункту 5 постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009р. N 2, деталізовано тлумачення вищенаведеної процесуальної норми наступним змістом: оскільки зустрічний позов незалежно від його підсудності пред'являється до суду за місцем розгляду первісного позову, то на нього не поширюються правила статті 114 ЦПК.

Враховуючи те, що в даній справі ухвала суду від 27 квітня 2015 року про відкриття провадження за первісним позовом ПАТ «ОТП Банк» про визнання акту приймання-передачі бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» у встановленому законом порядку не була оскаржена і не є предметом даного апеляційного провадження, у колегії суддів немає підстав вважати ухвалу суду щодо долі зустрічного позову від 25.05.2015р. такою, що не відповідає вимогам процесуального закону.

Тож, колегія суддів вважає, що відкриття провадження за зустрічним позовом ОСОБА_2 відповідає положенням ст. 113 ч. 2 ЦПК України, а доводи апелянта про порушення правила підсудності при вирішенні питання про відкриття провадження саме за зустрічним позовом є неспроможними.

Втім, встановлення судом апеляційної інстанції дотримання вимог ЦПК при вирішенні питання про відкриття провадження за зустрічним позовом, у взаємопоєднанні із первісним позовом, не позбавляє суд першої інстанції в порядку п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦПК України вирішити питання про передання справи на розгляд іншому суду у випадку виявлення факту прийняття первісної позовної заяви ПАТ «ОТП Банк» (що в даному випадку стосується нерухомого майна), з порушенням правил підсудності і віднесення спору до компетенції суду за місцем розташування спірного нерухомого майна в Першотравневому районі Донецької області.

Доводи апеляційної скарги щодо неоплати судового збору при поданні зустрічного позову знаходяться поза межами апеляційного оскарження ухвали про відкриття провадження у справі, бо такий вид ухвал підлягає апеляційному оскарженню з однієї підстави: недотримання правил підсудності, що проаналізовано колегією суддів. Питання повноти, вірності сплати судового збору можуть бути відкореговані в процесі розгляду справи судом першої інстанції в порядку, визначеному ст.ст. 80, 82 ЦПК України, із застосуванням наслідків, передбачених у п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за необґрунтованістю доводів підлягає відхиленню, а ухвала суду як така, що постановлена з дотриманням порядку, встановленого процесуальним законом щодо підсудності зустрічних позовів, - залишенню без змін.

Керуючись ст. 307, п. 1 ст. 312 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» відхилити.

Ухвалу Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий С.А. Попова

Судді С.А. Зайцева

Л.М. Кочегарова