Вирок № 53754750, 13.11.2015, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/15424/15-к

н/п 1-кп/640/568/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2015

Київський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого судді Нев'ядомського Д.В.

при секретарі Кузнецовій А.А.,

прокурора Курченко І.Г.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова кримінальне провадження №12015220010000147 від 24.06.2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Харківської обл., Харківського р-ну, с. Манченки, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 286 КК України, суд -

в с т а н о в и в:

24.06.2015 приблизно о 02 годині 40 хвилин ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, керуючи автомобілем ВАЗ 2109 н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, рухався по вул. О. Гончара з боку вул. Сумської в бік вул. Мироносицькій. Під'їжджаючи до перехрестя вул. О. Гончара та вул. Мироносицькій м. Харкова, ОСОБА_2 не поступився дорогою та проїхав знак 2.1 Додатка 1 до Правил дорожнього руху України «поступитись дорогою» внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «Ніва Шевроле» н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, який рухався по вул. Мироносицькій по головній дорозі з боку вул. Весніна в бік вул. Маяковського. Внаслідок ДТП ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження. Згідно висновку судово-медичної експертизи №705-А/15 від 06.08.2015 ОСОБА_6 заподіяні середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, а саме: закритий перелом 6-го ребра справа по середньо-підпахвовій смузі без зміщення.

Згідно висновку № 613/15 від 13.08.2015 НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, у ОСОБА_2 вбачається невідповідність вимогам п.п. 16.3, 16.11 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року та п. 33 п/п 2.1 Додатка до даних Правил, які з технічної точки зору, перебувають у причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою.

ОСОБА_2 були порушені наступні пункти Правил дорожнього руху України:

п.16.3 - «У разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) чи 1.13 світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів»;

п.16.11 - «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

п. 33 п/п 2.1 Додатка до даних Правил - "Дати дорогу". Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі.

В судовому засіданні обвинувачений винуватим себе у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, тобто у тобто порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, визнав повністю, щиро розкаявся, заявив клопотання про слухання справи на підставі вимог ч.3 ст. 349 КПК України, про що надав письмову заяву, у якій зазначив, що обвинувачення йому зрозуміло, процесуальні наслідки визнання свої вини та слухання справи у такому порядку, йому відомі. Крім того, клопотав про закриття провадження у справі на підставі ст.. 46 КК України, оскільки він примирився з потерпілою і жодних претензій до нього вона не має.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, надала письмову заяву про слухання справи за її відсутності, просила закрити провадження у зв'язку з тим, що претензій майнового та морального характеру до обвинуваченого не має і примирилася з ним.

З урахуванням клопотання обвинуваченого та думок захисника та прокурора, які не заперечували проти слухання справи у порядку ч.3 ст. 349 КПК України, суд ухвалив, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Суд з'ясував та впевнився, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, що їхня позиція добровільна та роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Під час допиту обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою вину, виклав фактичні обставини вчинення злочину відповідно до змісту обвинувального акту, пояснив, що 24.06.2015 приблизно о 02 годині 40 хвилин він керував автомобілем ВАЗ 2109 н.з. НОМЕР_1 і рухався по вул. О. Гончара з боку вул. Сумської в бік вул. Мироносицькій. Під'їжджаючи до перехрестя вул. О. Гончара та вул. Мироносицькій м. Харкова, він через неуважність не поступився дорогою та проїхав знак 2.1 Додатка 1 до Правил дорожнього руху України «поступитись дорогою», внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «Ніва Шевроле» н.з. НОМЕР_2, який рухався по вул. Мироносицькій по головній дорозі з боку вул. Весніна в бік вул. Маяковського. Внаслідок ДТП пасажир ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження. В даний час з потерпілою він примирився і претензій до нього вона не має.

Суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_2 у інкримінованому йому злочині та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ст.. 46 КК України, оскільки, на його думку, шкода була спричинена не тільки потерпілій, але й суспільним інтересам.

Суд, вислухавши клопотання захисника і обвинуваченого про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених ст.46 КК України, письмову думку потерпілої ОСОБА_6, завірену нотаріально, в якій вона повністю підтримала дане клопотання, заперечення прокурора, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно ст.. 46 КК України - Особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Згідно ст.. 12 КК України - Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Санкцією ч. 1 статті 286 КК України передбачено покарання у вигляді штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого. Тобто дане кримінальне правопорушення відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, вчинених з необережності.

На підставі ч.1 ст. 285 КПК України - Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

На підставі ч.ч.1, 4 ст. 286 КПК України - Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Судом достовірно встановлено, що потерпіла та обвинувачений примирилися, інкримінований обвинуваченому злочин відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, вчинених з необережності та відшкодував заподіяну шкоду.

На підставі викладеного та керуючись 46 КК України, ст.ст. 285,286 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Звільнити ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України, у зв'язку з примиренням із потерпілою.

Закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України.

Ухвала може бути оскаржена обвинуваченим, потерпілим, прокурором в апеляційний суд Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом семи днів з моменту її проголошення.

Суддя Д.В. Нев'ядомський