Рішення № 5374853, 27.04.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.09 Справа № 7/57пд(13/188пд).

За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Сімферополь

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Луганськ

про розірвання договору комерційної концесії і договору суборенди та стягнення 820141 грн. 22 коп.

Суддя Т. Л. Калашник

в присутності представників:

від позивача не прибув;

від відповідача ОСОБА_2

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про розірвання Договору комерційної концесії (франчайзингу) від 17.10.07 і Договору суборенди № 30/07/11 від 30.11.07 та про стягнення з відповідача збитків у сумі 820141 грн. 22 коп., які складаються із заборгованості з орендної плати у сумі 205673 грн. 95 коп., заборгованості з оплати франшизи у сумі 14747 грн. 05 коп., пені у сумі 2809 грн. 77 коп., штрафних санкцій у сумі 310050 грн. та упущеної вигоди у сумі 286860 грн. (т.1 а.с.100-101).

За листом, який надійшов до суду 03.11.08 (т.1 а.с.136-139), позивач надав уточнення до позовної заяви щодо майнових вимог, зазначивши що в іншій частині позовні вимоги залишаються незмінними. Сума позову позивачем була зменшена та загалом складає 532969 грн. 66 коп., де 13937 грн. 05 коп. - заборгованості з оплати франшизи, 3308 грн. 21 коп. - пеня, 310050 грн. - штрафні санкції та 205673 грн. 95 коп. - заборгованість з орендної плати, спожиту електричну енергію, експлуатаційні витрати.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у касаційній скарзі (т.1 а.с.149-151) та у запереченні на позовну заяву, зданому до суду 13.04.09 (т.2 а.с.19-21), посилаючись зокрема на те, що позивачем не підтверджене право використовувати знак та інші права, а також не надано доказів державної реєстрації договору комерційної концесії. Також відповідач посилається на те, що Акт приймання-передачі приміщення за Договором суборенди №30/07/11 від 30.11.07 не складався, тому строк виконання зобовязання за Договором ще не виникли.

Позивач у судове засідання не прибув, був повідомлений у встановленому порядку, причину неявки суду не повідомив, витребувані документи Ухвалами суду від 11.03.09, 23.03.09, 13.04.09 не надав. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -

в с т а н о в и в:

Позивачем Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Суборендар) та відповідачем Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (Субсуборендар) було підписано Договір суборенди №30/07/11 від 30.11.07 (далі Договір суборенди), за умовами п.1.1. якого Суборендар зобовязується передати у тимчасове платне користування (Суборенда) приміщення, яке знаходиться у Торговому центрі "Луганськ-Сіті-Центр", розташованому за адресою: АДРЕСА_2, а Суборендар зобовязується прийняти, оплатити користування і повернути приміщення Орендарю на умовах визначених Договором.

Приміщення, що передається Субсуборендарю, знаходиться у тимчасовому платному користуванні Суборендаря згідно Договору суборенди № 0001 від 30.08.07, укладеному Суборендарем з Орендарем ПП "ОПТ-СПЕЦ-ВМ" (Первісний Договір). Згідно Первісного Договору Суборендар має право передавати Приміщення Торгового центру в суборенду (п.1.2. Договору суборенди).

Умовами Договору суборенди №0001 від 30.08.07 в редакції Додаткової угоди №01 від 30.08.07 (т.1 а.с.88), визначено зокрема які види продукції певних торгівельних марок має право продавати ОСОБА_1 у орендованому приміщенні.

Відповідно до п.3.1. Договору суборенди, орендар зобовязаний передати Приміщення Суборендарю для проведення ремонтних робіт за Актом № 1 приймання-передачі не пізніше, ніж за 2 місяці до Дати офіційного (фактичного) відкриття Торгового центру, але у будь-якому випадку, не раніше дня виконання вимог та зобовязань по Попередньому Договору.

Суборендар допускається до проведення Ремонтних робіт в Приміщенні зокрема на основі складеного Сторонами Акту №1 приймання-передачі Приміщення (п.3.8.Договору суборенди).

Протягом 3-х днів з моменту підписання Сторонами Акту № 1 прийому-передачі Приміщення згідно статті 3 даного Договору, Суборендар зобовязаний сплатити наперед (передплатою) орендарю Орендну плату за перший місяць строку суборенди із розрахунку 30 календарних днів (п.7.9. Договору суборенди).

Орендна плата за звітний місяць сплачується у безготівковому порядку попередньою оплатою на поточний рахунок Орендаря не пізніше 3 числа цього звітного місяця. Орендна плата сплачується Суборендарем самостійно у визначений цим пунктом строк у будь-якому випадку, також й у тому разі, якщо Орендар не надав Суборендарю рахунку-фактури на сплату Орендної плати (п.7.4. Договору суборенди).

Цей Договір може бути розірвано за погодженням сторін (п.22.2. Договору суборенди).

Відповідно п.23.1. Договору суборенди, дострокове розірвання Договору у односторонньому порядку можливе лише за ініціативи Орендаря у разі:

- Повторного прострочення у сплаті Суборендарем орендної плати та інших платежів за цим Договором.

- Затримання більш ніж на 30 календарних днів строку оплати Орендної плати.

- У разі повторного випадку порушення Суборендарем будь-яких умов виконання цього Договору, за якими отримано припис Орендаря про усунення або фіксацію порушень

- Незгодою Суборендаря на зміну розміру Орендної плати, відповідно до умов цього Договору та (або) інших умов цього Договору.

- У випадку припинення дії (закінчення строку дії, розірвання та інше) Договору оренди № 01 від 06.06.07, укладеному Орендарем з Орендодавцем.

Зауваження: Про волевиявлення Орендаря на одностороннє розірвання Договору Суборендар повідомляється в письмовій формі. Після одержання відповідного повідомлення, Суборендар зобов'язаний негайно без будь-яких заперечень звільнити орендовані приміщення в строк, вказаний Орендарем в повідомленні про звільнення приміщень. При цьому, сторони погодилися, що сам Договір вважається розірваним (при розірванні його в односторонньому порядку) з моменту, зазначеного в указаному письмовому повідомленні (п.23.1. Договору суборенди).

Позивачем Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Правоволоділець) та відповідачем Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (Користувач) було підписано Договір комерційної концесії (франчайзінга) від 17.10.07 (далі Договір комерційної концесії), за умовами п.1.1. якого Правоволоділець надає Користувачеві на строк дії Договору на території 1 право використовувати в підприємницькій діяльності франшизу комплекс прав належних Правоволодільцю, саме право на комерційний досвід, ділову репутацію, охоронювану комерційну інформацію, що включають технологію продажу і обслуговування, чітку асортиментну і цінову політику, вироблену маркетингову політику, фірмові стандарти (використання фірмового стилю, емблем, кольорів, оформлення інтерєру і екстерєру, правила взаємовідносин з клієнтами, конкурентами, постачальниками тощо) та імя "Accessori" у кольоровому виконанні.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається зокрема на те, що в порушення умов Договору комерційної концесії відповідач здійснював продаж стороннього товару під етикетками "Accessori", про що на його думку свідчить акт перевірки від 05.06.08. На вимоги позивача щодо сплати санкцій та розірвання договору відповіді від відповідача не надходило. За листом від 13.05.08 відповідач звернувся до позивача з заявою про розірвання Договору комерційної концесії, проте своїми діями відповідач завдав позивачу матеріальної шкоди на загальну суму 614467 грн. 27 коп., які складаються із заборгованості з оплати франшизи у сумі 14747 грн. 05 коп., пені у сумі 2809 грн. 77 коп., штрафних санкцій у сумі 310050 грн. та упущеної вигоди у сумі 286860 грн. Крім наведеного, відповідачем порушено умови Договору суборенди, а саме відповідач має заборгованість по сплаті орендної плати, спожитої електричної енергії, експлуатаційних витратах на загальну суму 205673 грн. 95 коп., у звязку з чим позивач просить розірвати Договір.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у касаційній скарзі (т.1 а.с.149-151) та у запереченні на позовну заяву, зданому до суду 13.04.09 (т.2 а.с.19-21).

Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу (ч.3 ст. 291 ГК України).

Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд (ч.1 ст. 782 ЦК України).

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч.4 ст. 188 ГК України.

Відповідно до п.3.1. Договору суборенди, орендар зобовязаний передати Приміщення Суборендарю для проведення ремонтних робіт за Актом № 1 приймання-передачі не пізніше, ніж за 2 місяці до Дати офіційного (фактичного) відкриття Торгового центру, але у будь-якому випадку, не раніше дня виконання вимог та зобовязань по Попередньому Договору.

Ухвалами господарського суду Луганської області позивача було зобовязано надати зокрема Акт приймання-передачі за договором Суборенди № 30/07/11 від 30.11.07 та Договір оренди № 01 від 06.06.07, що ним не було виконано.

Таким чином, позивачем не доведено суду факт належного виконання ним Договору суборенди №30/07/11 від 30.11.07 та передачі відповідачу приміщення за цим Договором.

Відповідно п.22.4. Договору суборенди, цей Договір вважається неукладеним у разі, якщо Приміщення не було прийнято Суборендарем протягом терміну, визначеному умовами цього Договору.

Також слід звернути увагу на той факт, що лист від 12.09.08, на який посилається позивач, містить вимогу щодо розірвання договору у звязку з розірванням договору суборенди №0001 від 30.08.07, а не звязку з несплатою відповідачем орендної плати. Крім наведеного, п. 23.1. спірного Договору суборенди передбачено зокрема дострокове розірвання Договору у випадку припинення дії (закінчення строку дії, розірвання та інше) Договору оренди № 01 від 06.06.07, який позивачем не було надано суду, а не Договору суборенди №0001 від 30.08.07. Позивачем не надано доказів розірвання Договору оренди № 01 від 06.06.07 та Договору суборенди №0001 від 30.08.07.

Щодо Договору комерційної концесії, то слід зазначити наступне.

Договір комерційної концесії укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми договору концесії такий договір є нікчемним (ч.1 ст.1118 ЦК України).

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ч.1 ст. 210 ЦК України).

А отже, при недотриманні вимог щодо державної реєстрації, правочин не має юридичної сили.

Договір комерційної концесії підлягає державній реєстрації органом, який здійснив державну реєстрацію правоволодільця (ч.2 ст.1118 ЦК України). Якщо правоволоділець зареєстрований в іноземній державі, реєстрація договору комерційної концесії здійснюється органом, який здійснив державну реєстрацію користувача (ч.3 ст.1118 ЦК України).

Правоволоділець зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором комерційної концесії забезпечити державну реєстрацію договору (п.1 ч. 1 ст. 1120 ЦК України).

За листом № 820 від 02.04.09 ДП "Український інститут промислової власності" повідомив, що власником свідоцтва № НОМЕР_2 на знак "Accessori" є ОСОБА_1, дія свідоцтва з дати його видачі 10.04.07 не припинялась. Договори від власника свідоцтва не надходили.

Ухвалами господарського суду Луганської області позивача було зобовязано надати зокрема доказ державної реєстрації договору комерційної концесії від 17.10.07.

Позивачем на вимогу суду не було надано доказів державної реєстрації договору комерційної концесії органом, який здійснив державну реєстрацію правоволодільця.

Таким чином, Договір комерційної концесії (франчайзінга) від 17.10.07 не укладений в порядку передбаченому діючим законодавством України.

У відносинах з третіми особами сторони договору комерційної концесії мають право посилатися на договір комерційної концесії лише з моменту його державної реєстрації (ч.4 ст.1118 ЦК України).

Тобто, сторони у справі не мають право посилатись на договір комерційної концесії у відносинах з третіми особами та навіть в разі спору. За цих обставин сторони договору не мають можливості належною мірою виконувати договір та вирішувати спірні питання, зокрема, вони не можуть посилатися на договір перед споживачами та перед судом.

За вказаних обставин у задоволенні позову слід відмовити з віднесенням судових витрат на позивача згідно ст. 49 ГПК України.

Крім того з позивача підлягає стягненню сума недоплаченого держмита у розмірі 85 грн. 00 коп. в доход державного бюджету України. Оскільки, якщо в одній позовній заяві об'єднані вимоги майнового та немайнового характеру, державне мито підлягає оплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового, так і немайнового характеру (пункт 36 Інструкції Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року N 15 "Про порядок обчислення та справляння державного мита").

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 - державне мито в сумі 85 грн. 00 коп., видати наказ Державній податковій інспекції м. Сімферополя (95053, м. Сімферополь, вул. Мате Залки, 1/9).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання: 29.04.09.

Суддя Т.Л. Калашник