Рішення № 53746744, 09.04.2015, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/2167/15

Справа №754/2842/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

09.04.2015 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді: Журавської О.В

з участю секретаря: Лісовської А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики, суд-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

В позовній заяві зазначається, що 03 травня 2013 року позивач надав під розписку ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 27 500 (двадцять сім тисяч п»ятсот) доларів США, які відповідачка зобов'язалася повернути протягом чотирьох років, до 2016 року. До 2015 року відповідачкою не було повернуто жодної частини боргу. Ніяких дій для виконання зобов'язання та погашення боргу ОСОБА_2 вчинено не було. 08 січня 2015 року позивач надіслав відповідачці лист-вимогу з проханням виконати грошове зобов'язання в повному обсязі. Вказаний лист ОСОБА_2 отримала 12 січня 2015 року, проте свої зобов'язання не виконала, борг в сумі 27500 доларів США, що за курсом НБУ станом на 23.02.2015 року становить 779 625 грн. не повернула, на неодноразові звернення про добровільне виконання зобов'язання не реагувала. В зв'язку з вищенаведеним позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та просить стягнути з відповідачки вищезазначену суму позики та моральну шкоду в розмірі 350 000 гривень.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

В судові засідання відповідачка позов визнала частково не заперечувала факт отримання позики в розмірі 27500 доларів США, проти задоволення позову в частині моральної шкоди заперечувала.

Вислухавши пояснення позивача, відповідачки, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 03 травня 2013 року між сторонами був укладений договір позики. Відповідачкою ОСОБА_2 власноручно було написано розписку про те, що вона отримала від ОСОБА_1 27 500 доларів США, які зобов'язується віддати протягом чотирьох років, до 2016 року (а.с. 8).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.

Статтею 1047 ЦК України встановлено для договору позики обов'язкову письмову форму. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається укладеним в письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в листах, телеграмах або за допомогою електронного або іншого засобу зв'язку.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачою жодним чином не виконані покладені на неї зобов'язання щодо сплати по грошовому зобов'язанню, а саме відповідачкою добровільно в обумовлений сторонами строк сума позики не повернута.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідачки на користь позивача основної суми позики в розмірі 27 500 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 23.02.15 року становить 779 625 гривень.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачки моральної шкоди в сумі 350 000 гривень, то в цій частині суд вважає вимоги позивача не доведені та не обґрунтовані, оскільки смтаттею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Крім того, моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунки з оточуючими людьми, суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів спричинення йому моральної шкоди відповідачем, тому вважає в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 15, 30, 62, 88, 179, 202, 209, 212, 218, 224 ЦПК України, ст. п.1 ч.2 ст. 11, 264, 540, 625, 1046,1048 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 779 625 (сімсот сімдесят дев'ять тисяч шістсот двадцять п'ять) грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: