Рішення № 5374304, 23.03.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2009 р. Справа № 59/32-09

вх. № 837/4-59

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Приходько О.І., за довіреністю № 59 від 16.03.2009р.; відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Готель "Харків", м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 18178,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 18178,62 грн. заборгованості, з яких: 6434,91 грн. - заборгованість за користування нежитловими приміщеннями та спожиту електроенергію, 11743,71 грн. - пеня за невиконання умови договору, що утворилася на підставі договору оренди № 31/05 від 13.10.2005р. Крім того, просить стягнути з відповідача витрати, пов"язані зі сплатою державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надав клопотання (вх.2349) про залучення до матеріалів справи додаткових документів, серед яких розрахунок пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, відповідно до якого розмір пені становить 777,26 грн.

Відповідач в призначене судове засідання свого повноважного представника не направив, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 23.02.2009 року суд попередив сторони про те, що у разі неявки сторони в судове засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

13 жовтня 2005 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди №31/05, відповідно до розділу 1 якого позивач передав відповідачу у тимчасове користування частину нежитлового приміщення для розміщення бара при більярдному залі, загальною площею 62,15 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2.

Факт передачі приміщення підтверджується актом приймання-передачі, підписаним обома сторонами 13.10.2005р.

У відповідності до п. 10.1. зазначеного договору, він набирає чинності з 13.10.2005р. і діє до 13.04.2006р.

Згідно з п. 5.1.1. договору розмір орендної плати та плати за послуги по утриманню орендованого приміщення складає 3418,00 грн. Сплата за споживання електроенергії здійснюється щомісячно відповідно до діючих тарифів за спожиту потужність встановлених електроприборів у розмірі 3000кВт в місяць.

Відповідно до п. 5.1.4. в орендну плату включається плата послуг, які відповідно до договору зобов"язується надати позивач, а також витрати по утриманню орендованого приміщення.

У відповідності до п. 5.1.5. договору оплата за користування телефоном здійснюється відповідачем згідно даних ТК "Велтон Телеком Харків" з урахуванням 30 відсотків послуг позивача та відшкодування витрат по сплаті щомісячної телефонної абонентної плати.

Пунктом 5.2.2. договору оренди передбачено, що плата одночасно за перший і останній місяці дії договору здійснюється відповідачем після договору до передачі об"єкта оренди.

Відповідно до п. 5.2.3. договору подальші платежі здійснюються відповідачем не пізніше 5-го числа поточного місяця шляхом перерахування суми платежу на розрахунковий рахунок позивача або внесення готівкою в касу позивача.

Згідно з п. 5.2.4. договору, після спливу строку або при розірванні договору, відповідач виплачує передбачену оплату по день фактичної передачі позивачу об"єкта оренди.

Позивач виконав в повному обсязі, покладені на нього договором обов"язки.

Однак, ввідповідач в порушення прийнятих на себе зобов"язань, не сплатив позивачу оренду плату, передбачену умовами договору, передбачену за березень та квітень 2006 року.

13 квітня 2006 року позивач направив на адресу позивача претензію №163 з зазначенням суми заборгованості та строку її погашення.

18 квітня 2006 року відповідач самовільно звільнив орендований об"єкт, не підписавши акт прийому-передачі приміщення.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за користування нежитловим приміщенням та за спожиту електроенергію станом на 21.01.2009р. за березень 2006 року склала 4488,27 грн., за квітень 2006 року - 1946,64 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 6434,91 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог в частині стягнення пені суд виходить з наступного.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.

Відповідно до пункту 7.1. договору №31/05 від 13.10.2005р. сторони обумовили, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується з урахуванням пені у розмірі 0,5% від непогашеної заборгованості за кожен день прострочки.

Відповідно до розрахунку позивача, поданого разом з позовною заявою, розмір пені склав 11743,71 грн.

Однак розрахунок позивача був зроблений без врахування положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до цього Закону розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ. 23 березня 2009р. позивачем був поданий в судовому засіданні розрахунок пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що була встановлена на час прострочення, у відповідності до якого пеня становить 777,26 грн.

У відповідності до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Статтею 267 Цивільного кодексу, зазначаєтья, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

В даному випадку, оскільки строк позовної давності станом на 04.02.2009р. (дата подачі позовної заяви) щодо нарахування пені по заборгованості відповідача по орендній платі за березень і квітень 2006р. сплив, але відповідач не заявив про сплив строку позовної давності, то суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 777,26 грн. такими, що підлягають задоволенню.

В решті частині задоволення позовних вимог в частині стягнення пені позовні вимоги необгрунтовані та не пілягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 257, 258, 267, 526, 530, 611, 785 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов частково задовольнити.

Стягнути з Суб"єкта підприємницькоїдіяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (61168, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства "Готель "Харків" (61022, м. Харків, майдан Свободи, 7, р/р 26001805603270 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016, код ЄДРПОУ 05447378) 6434,91 грн. заборгованості, 777,26 грн. пені, 72,12 грн. державного мита та 46,82 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті частині задоволення позовних вимог відмовити.

Суддя

Повний текст рішення підписано 26.03.2009р.

Справа №59/32-09