Ухвала суду № 53741582, 24.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/2979/15 Головуючий у 1-й інстанції: Коваленко В.І. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

24 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.

секретаря судового засідання: Коломійцевої А.О.

За участі:

представника позивача: Чорноіваненка Д.О.;

представника відповідача: Недосека І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15.10.15р. у справі №823/2979/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ахмед Яр УА» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.02.15р. №0000562301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.10.15р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що господарські операції позивача з його контрагентом ТОВ «ЗЕТ Трейд» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що встановлено актом про неможливість проведення зустрічної звірки.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ЗЕТ Трейд» за період з 01.06.14р. по 30.06.14р., за результатами якої складено акт від 16.01.15р. №21/23-01-22-04/35274221.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 26.02.15р. №0000562301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 2 029 663 грн., в т.ч. основний платіж - 1 353 109 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 676 554 грн.

Підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугував висновок податкового органу про порушення вимог: п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за період що підлягав перевірці, всього на суму 1 353 109 грн., в т.ч. за червень 2014 року на суму 1 353 109 грн.

Такий висновок ґрунтується на акті Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 10.11.14р. №532/22-20/3920884 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЗЕТ Трейд» з питань підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період червень 2014 року», за висновками якого не підтверджується здійснення операцій з врахуванням реального часу; не встановлено місцезнаходження майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення операцій.

Податкові накладні не містять усіх обов'язкових реквізитів, а саме: дату і місце складення документу. Товарно-транспорті накладні також оформлені з порушенням норм законодавства, а саме не містять дати прибуття/вибуття та часу отримання вантажу.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій з придбання товару в межах звичайної господарської діяльності суб'єктів господарювання, оплата вартості товарів, правомірність формування даних податкового обліку на підставі первинних та інших документів бухгалтерського та податкового обліку, які відповідають вимогам закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентом мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності позивача за КВЕД є: 28.25 виробництво промислового холодильного та вентиляційного устаткування.

Між позивачем та ТОВ «ЗЕТ Трейд» було укладено договір поставки від 16.06.14р. №16/06-2014, згідно якого постачальник зобов'язується виготовити, поставити та передати у власність Замовника товар, відповідно до еталонів-зразків, затверджених Замовником. Замовник зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначений цим Договором. Під товаром слід розуміти стаціонарні комплектуючі до холодильного обладнання (комплект каналізації, кришка вентилятора, лотки, нічні кришки тощо).

На підтвердження виконання умов вказаного договору матеріали справи містять податкові та видаткові накладні, які відповідають вимогам ст. 9 Закону N 996-XIV та розкривають зміст та обсяг господарських операцій з придбання обумовленого товару.

Оплата вартості товару здійснювалась у безготівковій формі.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, транспортування товару здійснювалось транспортом позивача, що підтверджується відомостями, які містяться у товарно-транспортних накладних № Р65 від 20.06.14р., №Р66 від 20.06.14р., № Р67 від 23.06.14р., № Р68 від 23.06.14р., № Р69 від 23.06.14р. та № Р70 від 24.06.14р.

Необґрунтованими є покликання апелянта на наявність певних недоліків у оформленні первинної документації, як на підставу безтоварності господарських операцій з огляду на те, що наявність у первинній документації суто формальних порушень самі по собі не можуть бути підставою для висновку про нездійснення операцій, за наявності інших первинних документів, які розкривають зміст та обсяг таких господарських операцій.

Відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, відображеної в Інформаційному листі від 01.11.11 №1936/11/13-11 «Щодо підтвердження даних податкового обліку», документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Матеріали справи свідчать про те, що придбані у ТОВ «ЗЕТ Трейд» матеріали були використані позивачем у власній господарській діяльності для виробництва холодильного обладнання, з метою його продажу на користь третіх осіб (ТОВ «ПРО-К», Приватне виробничо-торгове підприємство «ЕКСТРА», ТОВ «Фоззі-Фуд» тощо), що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

Податковим органом не надано належних доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по господарській операції на час її виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб.

ТОВ «ЗЕТ Трейд» станом на момент здійснення господарської операції було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платником ПДВ, що не заперечується податковим органом.

Доводи податкового органу про незнаходження підприємства за місцезнаходженням після виконання господарської операції, не є підставою для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Також не заслуговують на увагу і покликання апелянта на недобросовісність намірів ТОВ «ЗЕТ Трейд» у здісненні господарських відносин, з огляду на те, що недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для такого контрагента, адже порушення платником податків вимог податкового законодавства має персональний характер, тобто тягне за собою застосування заходів відповідальності саме для такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Варто також зазначити, що поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування чи перевірки законності їх створення (заснування), а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків (зокрема, у вигляді позбавлення його права на податковий кредит) внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Однак, у разі якщо податковий орган доведе узгодженість дій між платником та його контрагентом, які свідчать про здійснення операцій без наміру створити відповідні цим операціям правові наслідки з метою отримати податкову вигоду, або що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, то право платника на податковий кредит не можна вважати законним.

У даному випадку, податковим органом не доведено обізнаність позивача про порушення вимог податкового чи іншого законодавства, як і не доведено зв'язок таких порушень (навіть якщо такі і мали місце) з формуванням позивачем податкового кредиту за наслідками господарських операцій з вказаним контрагентом.

Податковим органом також не доведено, що позивач та його контрагент при укладанні угоди мали умисел на її укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, тощо.

Покликання податкового органу на акт Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 10.11.14р. №532/22-20/3920884 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЗЕТ Трейд» з питань підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період червень 2014 року» - не заслуговують на увагу з огляду на те, що звірка фактично не проводилась і обставини щодо вказаних господарських операцій податковим органом реально не встановлювались.

На думку колегії суддів, заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних та інших бухгалтерських документів суб'єкта господарювання, однак без фактичного вчинення таких дій, не можуть вважатися діями по проведенню зустрічної звірки.

Апелянтом також не надано доказів на підтвердження тверджень про відсутність проведення імпорту товарів від ТОВ «ЗЕТ Трейд» у червні 2014 року.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Враховуючи, що рішення у справі ухвалено не на користь апелянта, судовий збір за подачу апеляційної скарги на постанову суду підлягає стягненню з апелянта у розмірі 5 359,20 грн. (4 872,20 грн. - ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позову х 110% - ставка судового збору за подання апеляційної скарги згідно п.п.5.п.3.ст.4 Закону України «Про судовий збір» N 3674-VI у редакції змін, чинних з 01.09.15р).

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

у х в а л и в:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15.10.15р. у справі №823/2979/15 - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15.10.15р. у справі №823/2979/15 - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (адреса: 18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235; код ЄДРПОУ 39497534) до Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: ГУДКCУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО): 820019; рахунок отримувача: 31211206781007; код класифікації доходів до бюджету: 22030001) судовий збір за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду у розмірі 5 359 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 20 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.

Повний текст ухвали складений: 24.11.2015р

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Глущенко Я.Б.