Постанова № 53741185, 23.11.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

23 листопада 2015 року 08:20 справа №826/18521/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “А-АЛЬТУМ”

до

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про

визнання дій протиправними

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “А-АЛЬТУМ” (далі по тексту – позивач, ТОВ “А-АЛЬТУМ”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту – відповідач, ДПІ у Шевченківському районі), в якому просить визнати протиправною відмову відповідача у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/18521/14, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 29 жовтня 2015 року представники сторін не прибули позивача не прибув, попередньо подавши заяву про розгляд справи за їх відсутності, у зв’язку із чим, на підставі частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, а на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ “А-АЛЬТУМ” надіслало до ДПІ у Шевченківському районі податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року.

Згідно з квитанцією №2 вказана податкова декларація доставлена до ДПІ у Шевченківському районі 16 березня 2015 року.

Дізнавшись про те, що у базі даних АІС “Податковий блок” податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2015 року має статус “не визнана як податкова звітність”, позивач звернувся до ДПІ у Шевченківському районі із запитом про підстави присвоєння такого статусу.

За результатами розгляду інформаційного запиту ТОВ “А-АЛЬТУМ” відповідач у листі від 24 серпня 2015 року №34026/10/2659.26-59-15-01 підтвердив, що податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2015 року не визнана як податкова звітність, так як складена із зазначенням недостовірних реквізитів, а саме: в рядку 06 декларації зазначено адресу: вул. Дегтярівська, буд. 6, м. Київ, 04050; фактично, згідно матеріалів перевірки платник відсутній за місцезнаходженням.

Позивач зазначає, що відмова у прийнятті податкової декларації є протиправною, оскільки податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2015 року оформлена відповідно до встановлених вимог та містить усі обов’язкові реквізити; зазначена у податковій декларації адреса відповідає відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідач письмового заперечення проти адміністративного позову до суду не надав.

Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується із позовними вимогами ТОВ “А-АЛЬТУМ”, виходячи з наступних мотивів.

Пункт 48.1 статті 48 Податкового кодексу України визначає, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Згідно з пунктами 48.3, 48.4 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов’язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім’я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов’язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Підпункт 48.5.1 пункту 48.5 статті 48 Податкового кодексу України встановлює, що податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

За вимогами пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

49.9.1. за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою;

49.9.2. у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Підпункт 49.11.1 пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України передбачає, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв’язку, - протягом п’яти робочих днів з дня її отримання.

Згідно з пунктом 49.15 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв’язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Таким чином, наведені норми Податкового кодексу України вказують, що податкова декларація вважається прийнятою за умови її надіслання платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв’язку, заповнення її відповідно до норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та за відсутності підтвердженого факту надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

На підставі наявної у справі копії податкової декларації ТОВ “А-АЛЬТУМ” з податку на додану вартість за лютий 2015 року суд встановив, що вона містить необхідні обов’язкові реквізити, відповідає нормам та змісту податку на додану вартість, та підписана уповноваженою особою.

Щодо посилань відповідача на зазначення у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року недостовірних відомостей про місцезнаходження ТОВ “А-АЛЬТУМ”, суд звертає увагу, що у рядку 06 “Податкова адреса” позивач вказав адресу: вул. Дегтярівська, буд. 6, Шевченківський район м. Київ, 04050, яка відповідає відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а тому, в силу положень статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, вважається достовірною. Доказів на спростування зазначеного відповідачем до суду не надано.

Таким чином, дії ДПІ у Шевченківському районі щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ “А-АЛЬТУМ” за лютий 2015 року не узгоджуються з нормами Податкового кодексу України та є протиправними.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність дій щодо відмови у прийнятті податкової декларації у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому, виходячи з формулювання позовних вимог та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ “А-АЛЬТУМ” підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “А-АЛЬТУМ” задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо відмови у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю “А-АЛЬТУМ” з податку на додану вартість за лютий 2015 року.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “А-АЛЬТУМ” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко