Постанова № 53741110, 19.11.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 листопада 2015 р. № 820/8918/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання Ділбарян А.О.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС

про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ ДФС від 05.08.2015 р. №0000124100 та від 05.08.2015 р. №0000134100.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що при проведенні перевірки контролюючим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки є неправомірними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень зазначили, що оскаржувані в даній справі податкові повідомлення рішення є цілком законними та обґрунтованими, винесеними відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" з питання дотримання вимог податкового законодавства податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств за період 2012 р. 2013 р. по взаємовідносинах ТОВ «Газтрейдінвест» (код ЄДРПОУ 37145536) за жовтень 2012 р. листопад 2012 р., за результатами якої складено акт від 23.07.2015 року №41/28-09-41-14/05471230.

В акті перевірки від 23.07.2015 року №41/28-09-41-14/05471230 містяться висновки про порушення позивачем:

- п.п. 138.1.1, п.138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 18427495 грн., в т.ч. за 4 квартал 2012 року у сумі 18427495 грн.;

- п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 17549995 грн. у тому числі:

за жовтень 2012 року у сумі 10367297 грн.

за листопад 2012 року у сумі 7182698 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 23.07.2015 року №41/28-09-41-14/05471230 контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення №0000134100 та №0000124100 від 05.08.2015 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Слід вказати на те, що фактично контролюючим органом зроблені вказані висновки по господарським операціям між підприємством позивача та ТОВ «Газтрейдінвест».

Судом встановлено, що між ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» (в якості покупця) та ТОВ «Газтрейдінвест» (в якості постачальника) 26.09.2012 року укладено договір на постачання природного газу №26/09/12-01(а.с.98-101).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобовязується надавати у власність покупцю в 2012 2013 роках природний газ, а покупець зобовязується оплачувати вартість прийнятого обсягу газу, на умовах цього договору.

Слід вказати, що 31.10.2012 року між ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» та ТОВ «Газтрейдінвест» укладено додаткову угоду до договору №26/09/12-01.

Відповідно до п. 3.2 вищевказаного договору кількість газу, поставленого покупцю, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу,в яких визначається фактичний обсяг спожитого газу і які підписуються повноважними представниками постачальника і покупця.

Розділ 6 договору №26/09/12-01 визначає порядок та умови проведення розрахунків.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем долучено:

- податкові накладні №12 від 30.11.2012 року, №19 від 30.11.2012 року, №17 від 31.10.2012 року, №12 від 26.10.2012 року;

- акти приймання передачі природного газу №44 від 31.10.2012 року, №52 від 30.11.2012 року, №55 від 30.11.2012 року;

- платіжні доручення №2818 від 26 жовтня 2012 року, №3332 від 11.12.2012 року, №3333 від 11.12.2012 року, №3413 від 17.12.2012 року.

Крім того, між ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» та ПАТ «Харківміськгаз» 30.01.2012 року був укладений договір №372ттк, відповідно до якого ПАТ «Харківміськгаз» зобовязується надати замовнику послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності обєктів замовника або його споживачів відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів експлуатаційної відповідальності сторін(а.с.114-118).

Відповідно до п. 2.1 договору №372ттк планові обсяги транспортування газу ГРМ замовника визначаються в додатку «Договірні обсяги транспортування природного газу ГРМ» до цього договору по кожному обєкту замовника або його споживачу.

Пунктами 2.6 та абз. 5 п. 3.4 договору №372ттк передбачено обовязковість «Переліку до комерційних вузлів обліку газу та газоспоживаючого обладнання» та «Розрахунку втрат природного газу в мережі», які є додатками до вказаного договору.

Суд зазначає, що в матеріалах справи містяться копії договірних обсягів транспортування природного газу ГРМ на 2012 рік, перелік до комерційних вузлів обліку газу та газоспоживаючого обладнання, розрахунок втрат природного газу в мережі, розподільчих актів споживання ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» природного газу в жовтні 2012 року, листопаді 2012 року, актів наданих послуг з транспортування газу від 30.11.2012 року, 31.10.2012 року, листів про підтвердження факту споживання ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» від ТОВ «Газтрейдінвест» природного газу у жовтні та листопаді 2012 року, реєстрів фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами ПАТ «Харківміськгаз» підприємствами, що уклали договори з ТОВ «Газтрейдінвест» у жовтні2012 року та листопаді 2012 року(а.с.119-129).

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, судом встановлено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами за вищевказаними договорами, що підтверджені належними доказами та усі зібрані докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентами мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Слід зазначити, що відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV (із змінами та доповненнями) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Первинний документ це документ, який містить відомості про господарські операції та підтверджує факт їх здійснення (ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV), тобто це письмове свідоцтво, що фіксує та підтверджує господарську операцію, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До первинних документів бухгалтерського обліку належать видаткові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, касові ордери тощо. Всі ці документи містять відомості про відповідні господарські операції та підтверджують факт їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд оцінивши наявні в справі докази зазначає, що матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та контрагентами позивача зобовязань за спірними правочинами.

Контролюючий орган в акті перевірки зазначив, що ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві листом від 30.04.2015 р. №2505/7/26-59-22-12 надіслано податкову інформацію щодо взаємовідносин ТОВ «Газтрейдінвест» з покупцем ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» по ланцюгу постачання природного газу.

Також в ході перевірки на адресу СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів надійшла постанова старшого слідчого першого відділу КР СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про призначення документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» по взаємовідносинам з ТОВ «Газтрейдінвест» за 2012 рік (вих. № 1603 від 03.06.2014 р., вх. № 6365 від 10.06.2014 р.).

За результатами опрацювання наданих слідчим матеріалів встановлено, що ТОВ «Газтрейдінвест» мало взаємовідносини з ТОВ «Євро-ТЕК 2011» у жовтні та листопаді 2012 р.

Суд вважає за необхідне вказати, що ТОВ «Євро-ТЕК 2011» не є контрагентом ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» та як встановлено судом є контрагентом саме ТОВ «Газтрейдінвест».

Крім того, реальність господарських операцій між ТОВ «Газтрейдінвест» та ТОВ «Євро-ТЕК 2011» за період серпень 2012 року по березень 2014 року підтверджено постановами Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.08.2014 року по справі №826/8177/15 та Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2014 року по справі №810/3043/14, копії яких містяться матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з п. 138.8 ст.138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Положеннями п. 198.2. ст.198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі п.198.6. ст.198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не надано, а судом не встановлено доказів на підтвердження викладених в акті перевірки висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Відповідно до вимог статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на положення ст. 71 КАС України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить до висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірних податкових повідомлень рішень.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС №0000134100 та №0000124100 від 05.08.2015 р. підлягають скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У відповідності до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Будь-яке рішення чи дії субєкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні обєктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення субєкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Із врахуванням вищевикладених обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, отже, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС №0000134100 та №0000124100 від 05.08.2015 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" (код 05471230) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 487.20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 24 листопада 2015 року.

Суддя Д.В. Бездітко