Постанова № 53740681, 18.11.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2015 р. Справа № 809/4194/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Лучко О.О.

за участю секретаря Волочій Л.І.

за участю сторін:

представника позивача: ОСОБА_1

представники відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_4

до відповідача: Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 30028691701, НОМЕР_1 від 02.09.2015 року, вимоги №Ф0028681701 від 02.09.2015 року, рішення №0028671701 від 02.09.2015 року,-

ВСТАНОВИВ:

08.10.2015 року приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (далі позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №30028691701, №002871170 від 02.09.2015 року, вимоги про сплату недоїмки №Ф-0028681701 від 02.09.2015 року, рішення про застосування штрафних санкцій №0028671701 від 02.09.2015 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, суду пояснила, що ДПІ в м. Івано-Франківську за результатами перевірки прийнято оскаржувані рішення в порушення вимог чинного законодавства. Вважає, що витрати, понесені на оплату комунальних послуг за світло та газ, на оплату рекламних послуг з метою поширення інформації про нотаріуса ОСОБА_4, а також витрати на оплату послуг по опублікуванню інформаційно-роз»яснювальних статей, відповідач неправомірно виключив із витрат позивача та збільшив грошові зобов»язання позивача по податку з доходів фізичних осіб. Крім того, пояснила, що відповідачем неправомірно застосовано до позивача штраф за подання не в повному обсязі відомостей податкового розрахунку форми 1-ДФ, зокрема щодо виплати ФОП ОСОБА_5 доходів за оренду приміщення та відшкодування комунальних послуг, оскільки такий розрахунок подається стосовно фізичних осіб, а не фізичних осіб-підприємців. При цьому нотаріус не є податковим агентом вказаного підприємця. Також вважає неправомірним визначення позивачеві недоїмки по єдиному соціальному внеску за 2012-2014 роки, оскільки звітним податковим періодом по сплаті податку на доходи фізичних осіб для нотаріусів є календарний рік, а тому, заповнюючи звітність про суми нарахованого єдиного внеску, позивач відобразила дані за рік, які відповідають даним, зазначеним у її податковій декларації про майновий стан і доходи за рік, а в розрізі місяців відповідного року позивач вказувала суми нарахованого єдиного внеску самостійно, посилаючись на роз»яснення Пенсійного Фонду України про порядок заповнення такої звітності. Відтак, донарахування сум єдиного соціального внеску і застосування відповідачем штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску позивач вважає протиправним. Просила суд позов задовольнити, а оскаржувані рішення скасувати.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили з мотивів, викладених у письмовому запереченні. Суду пояснили, що при перевірці достовірності відображених у деклараціях про майновий стан і доходи за 2012 2014 роки сум документально підтверджених витрат, використано відомості, відображені в податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2012 2014 роки, книги обліку доходів і витрат, дані реєстрів, журналів, банківські виписки, відомості нарахування та виплати, відомості нарахування та виплати зарплати, квитанції, чеки, накладні, квитанції до прибуткових касових ордерів, акти виконаних робіт (наданих послуг). Пояснили, що до складу витрат самозайнятою особою ОСОБА_4 в порушення наказу ДПС України №1185 від 24.12.2012, яким затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, включено витрати на оплату комунальних послуг за світло та газ, на оплату рекламних послуг, а також витрати на оплату послуг по опублікуванню статей, оскільки даною узагальнюючою податковою консультацією такі витрати не відносяться до витрат приватного нотаріуса. Крім того, позивачем в податковій звітності форми 1-ДФ не відображені доходи, виплачені ФОП ОСОБА_5 за оренду приміщення та відшкодування комунальних послуг. Пояснили, що перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходів, отриманих за кожен місяць здійснення діяльності, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб та на які нараховується єдиний внесок в розмірі 34,7%, встановлено заниження суми доходу, на який нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальну суму 155 819,81 грн., оскільки позивач у звітності про нараховані суми єдиного внеску в розрізі місяців вказувала на власний розсуд суми єдиного внеску, які не відповідали сумам єдиного внеску, нарахованого з доходів нотаріуса, отриманого відповідно до Книги обліку доходів і витрат. У звязку з цим до позивача застосовано штрафні санкції за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску. На підставі наведеного просили у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заперечення проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ДПІ у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області з 30.07.2015 року по 12.08.2015 року проведено документальну планову виїзну перевірку платника податків, який провадить незалежну професійну діяльність - приватного нотаріуса ОСОБА_4, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року до 31 грудня 2014 року, за результатами якої складено акт № 3307/08-15-17-01 - 09/НОМЕР_2 від 19.08.2015 року

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 178.2, п. 178.3 ст. 178, п. 167.1 ст. 167 ПК України, у зв»язку з чим занижено суму податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 21 922,45 грн., в тому числі: за 2013 рік - 8 416,28 грн., за 2014 рік - 13 506,17 грн.; порушення позивачем абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 11 ст. 8, ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого донараховано єдиний внесок на загальну суму 155 819,81 грн., в тому числі: за 2012 рік - 61 238,25 грн., за 2013 рік - 50 436,30 грн., за 2014 рік - 44 145,26 грн.; порушення позивачем п. 51.1 ст. 51, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України щодо подання не у повному обсязі відомостей податкового розрахунку форми 1-ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» за I-IV квартал 2012 року, І-IV квартал 2013 року і I- IV квартал 2014 року.

За фактами виявлених порушень відповідачем винесено наступні рішення, а саме:

податкове повідомлення-рішення № 30028691701 від 02.09.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на загальну суму 27 403,06 грн., з яких 21 922,45 грн. - за основним платежем і 5 480,61 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 02.09.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, на суму 510,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0028681701 від 02.09.2015 р. зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 155 819,81 грн.;

рішення № НОМЕР_3 від 02.09.2015 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 16 436,63 грн.

Підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про включення до складу витрат самозайнятої особи ОСОБА_4 в порушення наказу ДПС України №1185 від 24.12.2012, яким затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, витрат на оплату комунальних послуг за світло та газ, на оплату рекламних послуг, а також витрат на оплату послуг по опублікуванню статей, оскільки даною узагальнюючою податковою консультацією такі витрати не відносяться до витрат приватного нотаріуса. Крім того, позивачем в податковій звітності форми 1-ДФ не відображені доходи, виплачені ФОП ОСОБА_5 за оренду приміщення та відшкодування комунальних послуг.

Підставою для винесення оскаржуваних вимоги про сплату недоїмки та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом своєчасно не нарахованого єдиного внеску слугував висновок податкового органу про те, що позивач занизив суми доходу, на який нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, оскільки у звітності про нараховані суми єдиного внеску в розрізі місяців позивач вказував на власний розсуд суми єдиного внеску, які не відповідали сумам єдиного внеску, нарахованого з доходів нотаріуса, отриманого в відповідний місяць відповідного року згідно Книги обліку доходів і витрат. У звязку з цим до позивача застосовано і штрафні санкції за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

При вирішенні даного спору суд виходив з наступного нормативного регулювання спірних правовідносин.

Стосовно позовної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення № 30028691701 від 02.09.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на загальну суму 27 403,06 грн., з яких 21 922,45 грн. - за основним платежем і 5480,61 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.178.2 ст.178 ПК України доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно із статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку 20 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування (аб.3 п.167.1 ст.167 ПК України).

Згідно із п.178.3 ст.178 ПК України оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Перевіркою правильності віднесення до витратної частини документально підтверджених сум за період з 01 січня 2012 року до 31 грудня 2014 року відповідачем встановлено завищення позивачем сум витрат, а саме: включення до витратної частини сум за надані послуги, які не відносяться до витрат, необхідних для провадження нотаріальної діяльності за 2013 рік в розмірі 49 505,21 грн. та за 2014 рік в розмірі 79 448,00 грн., зокрема:

за 2013 рік - відшкодування ФОП ОСОБА_5 вартості комунальних послуг за світло та газ при використанні Позивачем нежитлового приміщення на праві оренди в розмірі 14 367,21 грн., в тому числі: 1) світло: 385,00 грн. за січень, 320,00 за лютий, 345,00 грн. за березень, 325,00 грн. за квітень, 360,00 грн. за травень, 290,00 за червень, 240,00 за липень, 320,00 грн. за серпень, 335,00 грн. за вересень, 385,00 грн. за жовтень, 485,00 грн. за листопад, 505,00 грн. за грудень; 2) газ: 1 268,91 грн. за січень, 1 946,58 грн. за лютий, 1 564,58 грн. за березень, 1 446,31 грн. за квітень, 945,00 грн. за травень, 1 248,00 грн. за листопад, 1 652,83 грн. за грудень; відшкодування ФОП ОСОБА_6 та ПП «Інтернет агенція «Новий медіа простір» вартості одержаних рекламних послуг в розмірі 35 138,00 грн., в тому числі: 1) 3 258,00 грн. за січень, 3 100,00 грн. за лютий, 3 100,00 грн. за березень, 3 228,00 грн. за квітень, 3 100,00 грн. за травень, 3 100,00 грн. за червень, 3 100,00 грн. за липень, 3 100,00 грн. за серпень, 128,00 грн. за вересень, 3 724,00 грн. за жовтень, 3 100,00 грн. за листопад, 3 100,00 грн. за грудень;

за 2014 рік - відшкодування ФОП ОСОБА_5 вартості комунальних послуг за світло та газ при використанні Позивачем нежитлового приміщення на праві оренди в розмірі 17 712,00 грн., а саме: 1) світло: 560,00 грн. за січень, 500,00 за лютий, 540,00 грн. за березень, 400,00 грн. за квітень, 395,00 грн. за травень, 355,00 за червень, 340,00 за липень, 290,00 грн. за серпень, 300,00 грн. за вересень, 480,00 грн. за жовтень, 475,00 грн. за листопад, 340,00 грн. за грудень; 2) газ: 2 505,00 грн. за січень, 2 123,00 грн. за лютий, 2 506,00 грн. за березень, 1 924,00 грн. за квітень, 1 543,00 грн. за травень, 902,00 грн. за жовтень, 1 234,00 грн. за грудень; відшкодування ФОП ОСОБА_6 та ПП «Інтернет агенція «Новий медіа простір» вартості одержаних на підставі договору рекламних послуг в розмірі 61 736,00 грн., в тому числі: 5 050,00 грн. за січень, 5 050,00 грн. за лютий, 5 050,00 грн. за березень, 5 050,00 грн. за квітень, 5 050,00 грн. за травень, 5 050,00 грн. за червень, 5 218,00 грн. за липень, 5 850,00 грн. за серпень, 5 050,00 грн. за вересень, 5 050,00 грн. за жовтень, 5 050,00 грн. за листопад, 5 218,00 грн. за грудень.

Так, судом встановлено, що з метою облаштування робочого місця нотаріуса згідно із вимогами закону Позивачем укладено із ФОП ОСОБА_5 договір оренди нежитлового приміщення від 01 січня 2012 року (а.с.38-39 т.1).

Згідно з умовами цього договору ФОП ОСОБА_5 передала, а Позивач прийняла в строкове платне користування на умовах оренди нежитлове приміщення № 3, 10 площею 98,9 м. кв., розташоване на першому поверсі будинку № 106 по вул. Володимира Великого, що в м. Івано-Франківську, для здійснення нотаріальної діяльності.

Відповідно до п. 3.2 вказаного договору ФОП ОСОБА_5 оплачує, а позивач компенсує витрати, пов'язані з комунальними та експлуатаційними платежами. Позивач несе повну відповідальність за своєчасну компенсацію вартості комунальних послуг. Під оплатою та компенсацією вартості комунальних послуг сторони договору розуміють вартість спожитої Позивачем електроенергії та газу, а також вартість усіх експлуатаційних витрат (прибирання території загального користування, вивіз сміття). Згідно із п. 3.5 цього ж договору орендна плата сплачується в національній валюті України у готівкому порядку щомісячно, не пізніше 10 числа розрахункового місяця.

Протягом 2013-2014 років позивачем відшкодовано ФОП ОСОБА_5 вартість наданих комунальних послуг за електропостачання та газопостачання в розмірі 32 076,21 грн., що підтверджується такими чеками про оплату послуг (а.с. 43-66 т.1).

Відповідач виключив дані витрати із витрат, понесених позивачем при провадженні незалежної професійної діяльності, оскільки відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженої наказами Державної податкової служби України №1185 від 24.12.2012 та №884 від 30.12.2013, до витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені і витрати на комунальні послуги на утримання робочого місця приватного нотаріуса, у разі якщо це нежитлове приміщення є власністю приватного нотаріуса, а тому витрати на комунальні послуги на утримання орендованого приміщення до складу витрат не відносяться.

Суд не погоджується з таким висновком податкового органу, оскільки нормами чинного ПК України не передбачено конкретного переліку витрат для фізичних очіб, які провадять незалежну професійну діяльність. Основним критерієм для обгрунтування витрат, що зменшуюють дохід для визначення об»єкта оподаткування, є їх належність та необхідність для провадження незалежної професійної діяльності.

Відтак, орендуючи приміщення для здійснення нотаріальної діяльності, позивач несе витрати щодо користування даним приміщенням, зокрема, в частині опалення (газ) та освітлення (світло), необхідних для функціонування нотаріальної контори.

Суд зазначає, що наказом Міністерства юстиції України 28.03.2011 №406/19144 затверджено Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за організацією нотаріальної діяльності, в п.9.4 якого передбачено, що в акті про сертифікацію робочого місця (контори) нотаріуса зазначається, зокрема, інформація про технічне обладнання нотаріальної контори (комп'ютер, принтер, сканер, ксерокс, факс, наявність електронної пошти), підключення до мережі Інтернет. При цьому вся ця техніка функціонує за рахунок електроенергії, а тому її споживання також відноситься до витрат нотаріуса, пов»язаних із здійсненням ним своєї професійної дільності.

Узагальнююча податкова консультація, затверджена наказами центрального податкового органу, містить орієнтовний перелік витрат, які можуть бути віднесені до витрат приватного нотаріуса, однак вказаний перелік не є вичерпним і може бути розширений з урахуванням обгрунтування витрат, які понесла особа, що провадить незалежну професійну діяльність, про що свідчать і накази ДПС України та Міндоходів України, прийняті у 2012 та 2013 роках відповідно.

За таких обставин, витрати позивача, понесені на оплату комунальних послуг, для підтримання нормальної температури приміщення та для забезпечення функціонування офісу та офісної техніки (комп»ютерів, фіксів, принтерів, ксероксів), відносяться до витрат, пов»язаних із здійсненням незалежної професійної діяльності, а тому виключення відповідачем таких витрат зі складу понесених позивачем витрат є неправомірним.

Крім того, суд вважає, що відповідачем протиправно виключено зі складу понесених позивачем витрат витрати на оплату публікацій статей у друкованих виданнях «ЗПС-інформ» та «Бізнес-експерт Прикарпаття» на загальну суму 1 424,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера та товарним чеком. (а.с. 148-150), оскільки дані публікації були надруковані з метою проведення роз»яснювальної роботи серед населення з питань вчинення нотаріальних дій, про що позивач зазначив у додаткових письмових поясненнях (а.с.209-209 т.1).

Так, відповідно до п.1.8 наказу Міністерства юстиції України № 914/5 від 30.05.2008 р. «Про поліпшення роботи з надання нотаріальних послуг населенню» та п.8 наказу Міністерства юстиції України № 1066/5 від 07.07.2014 р. «Про забезпечення організації доступності населення до нотаріальних послуг та поліпшення якості роботи з надання таких послуг», а також ст.2-1 Закону України «Про нотаріат» передбачено здійснення з метою проведення постійної та ефективної правороз»яснювальної роботи з підготовки відповідних публікацій та виступів на радіо, телебаченні працівниками головних управлінь юстицій із залученням державних та приватних нотаріусів.

А тому стаття «Новий порядок розрахунків за нотаріально посвідченими договорами купівлі-продажу» у друкованому видання «ЗПС-інформ» (а.с.210) та стаття «Спадковий договір та його особливості» у виданні «Бізнес-експерт Прикарпаття» (а.с.150), а також інформування з цього приводу головне управління юстиції в області, свідчать про проведення позивачем правороз»яснювальної роботи серед населення.

Відтак, позивач підтвердив понесені ним витрати в розмірі 1424 грн., які пов»язані із здійсненням ним професійної незалежної діяльності.

Крім того, відповідачем зі складу понесених позивачем витрат виключено витрати на оплату вартості отриманих рекламних послуг.

Так, судом встановлено, що позивачем укладено із ПП "Інтернет агенція "Новий медіа простір" договір про надання послуг № 1173 від 01.04.2012 р., відповідно до пп. 1.1 якого ПП "Інтернет агенція "Новий медіа простір" зобов'язується надавати позивачу послуги з розповсюдження інформації про особу, товари чи послуги позивача (Реклама) шляхом розміщення наданих Замовником рекламних матеріалів (текст, логотип, художні елементи тощо) на веб-сайті list.if.ua, а позивач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги. Згідно із Додатком № 1 до Договору вартість рекламних послуг становила 158,00 грн. на місяць (а.с.67-68).

У 2013 році позивач на підставі вказаного договору придбав у ПП "Інтернет агенція "Новий медіа простір" рекламні послуги на загальну суму 1 422,00 грн., що підтверджується рахунками, квитанціями, актами здачі-прийняття робіт та платіжними дорученнями (а.с.73-93).

Також позивачем укладено із ФОП ОСОБА_6 договір про надання послуг № 02-12 від 01.01.2013 р., відповідно до пп. 1.1 якого ФОП ОСОБА_6 зобов'язується розмістити інформацію про позивача, а саме: перелік нотаріальних послуг, адресу розташування робочого місця нотаріуса, графік роботи приватного нотаріуса та контактну інформацію тощо, виготовлену та надану позивачем, на щитах або спеціальних конструкціях розмірами 1,2м х 1,8м, Зм х 6м, 4м х 8м, 1,5м х Зм, 5м х 12м або іншого розміру, поверхня яких використовується для розміщення (експонування) інформаційного матеріалу (а.с.69-70 т.1). Згідно із Додатком № 1 від 01.01.2013 р. (копія додається) у 2013 році вартість рекламних послуг становила 3 100,00 грн. на місяць, а у 2014 році зросла до 5 050,00 грн. відповідно до підписаного сторонами Додатка № 2 від 01.01.2014 р. Крім того, в Додатках №1 та №2 до даного передбачено розміщення такої інформації про нотаріуса в районі Калуського шосе, по вул.Довженка (поруч авторинку) та вул.Довгій (а.с.71-72 т.1).

Відтак, позивач протягом 2013-2014 років придбала у ФОП ОСОБА_6 рекламні послуги на загальну суму 97 800,00 грн., що підтверджується актами прийому-передачі наданих послуг та квитанціями до прибуткового касового ордера. (а.с. 94-141).

Крім того, позивач протягом 2013-2014 років відповідно до Закону України «Про рекламу» придбала у ФОП ОСОБА_7 рекламні послуги із розміщення інформації про позивача на сайті видання «Ділова Івано-Франківщина» dii-info.com та здійснення публікації у щорічному обласному віснику на загальну суму 592,00 грн., що підтверджується квитанціями про оплату та актами здачі-прийому виконаної робіт (а.с.142-146 т.1).

Враховуючи те, що витрати позивача, понесені на оплату рекламних послуг, своїм наслідком мали поширення інформації про нотаріуса та залучення з цією метою більшого кола клієнтів, збільшення обсягу вчинених нотаріальних дій, а тому позивач правомірно відніс їх до витрат. Висновок податкового органу про виключення цих сум із витрат позивача є неправомірним.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення № 30028691701 від 02.09.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на загальну суму 27 403,06 грн., а тому дане рішення підлягає скасуванню.

Стосовно позовної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 02.09.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, на суму 510,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), суд зазначає наступне.

Згідно із п.51.1 ст.51 ПК України платники податків, в тому числі податкові агенти, зобовязані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

В п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до п.п. «б» п.176.2 ст.176ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Наказом ДПС України №1020 від 24.12.2010р. затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства доходів і зборів N 49 від 21.01.2014.), а наказом Міндоходів України №49 від 21.01.2014 затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку.

Відповідно до п.1.1 цього Порядку він визначає порядок заповнення і подання органам державної податкової служби України (далі - органи ДПС) Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку відповідно до вимог статті 51 глави 2, підпункту 70.16.1 пункту 70.16 статті 70 глави 6 розділу II, підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 розділу IV Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Дія цього Порядку поширюється на податкових агентів, а саме: юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), самозайнятих осіб, представництва нерезидентів - юридичних осіб, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі (п.1.2 Порядку).

Відповідно до п.119.2 ст.119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобовязань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

При цьому відповідно до п.162.1 ст.162 ПК України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Судом встановлено, що відповідачем застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 510 грн. за подання не у повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, оскільки позивач в податковій звітності форми 1ДФ не відобразила доходи, виплачені ФОП ОСОБА_5 за оренду приміщення та відшкодування комунальних послуг.

Аналізуючи наведені вище норми законодавства, суд дійшов висновку, що позивач не є податковим агентом по відношенню до ФОП ОСОБА_5, яка зареєстрована суб»єктом підприємницької діяльності, є платником єдиного податку, котрий обрав вид господарської діяльності здавання в оренду власного нерухомого майна (а.с.41 т.1), оскільки податковим агентом визнається особа, яка не лише виплачує дохід фізичній особі, але й нараховує, утримує та сплачує податок до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі. Крім того, платником податку з доходів фізичних осіб є саме фізична особа або податковий агент, який нараховує, утримує та сплачує такий податок за фізичну особу.

Суд приймає до уваги доводи представника позивача з посиланням на п. 177.8 ст. 177 ПК України, відповідно до якого під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у позивача відсутній обов»язок подавати податковий розрахунок форми 1 ДФ стосовно виплачених ФОП ОСОБА_5 коштів за оренду приміщення та відшкодування комунальних послуг, а тому податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 02.09.2015 року підлягає скасуванню.

Стосовно позовної вимоги про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0028681701 від 02.09.2015 р. зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 155 819,81 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне срахування» №2464 від 08.07.2010р. платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Для платників, зазначених у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток) (п.2 ч.1 ст.7 даного Закону).

Відповідно до ч.11 ст.8 цього Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобовязані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року (ч.8 ст.9 Закону).

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік (аб.5 ч.8 ст.9 цього Закону).

Судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваної вимоги слугував висновок податкового органу про те, що позивач занизив суми доходу, на який нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, оскільки у звітності про нараховані суми єдиного внеску в розрізі місяців за 2012-2014 роки позивач вказував на власний розсуд суми єдиного внеску, які не відповідали сумам єдиного внеску, нарахованого з доходів нотаріуса, отриманого у відповідний місяць відповідного року згідно Книги обліку доходів і витрат.

Так, перевіркою встановлено заниження позивачем суми доходу, на який нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, на загальну суму 155 819,81 грн., в тому числі за 2012 рік - 61 238,25 грн., за 2013 рік - 50 436,30 грн., за 2014 рік - 44 145,26 грн.

Відповідно до п.3.4 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міндоходів України N 454 від 09.09.2013 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів звіт один раз на рік до 01 травня року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

У спільному листі Міндоходів та Пенсійного фонду України від 27.12.13 №21052/5/99-99-17-03-01-16, від 27.12.13 №36398/05.10 "Про надання роз'яснень щодо єдиного внеску" зазначено, що консультації з питань ведення Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування, включаючи питання заповнення таблиць 5-9 додатку 4, всіх таблиць додатку 5, додатку 6 та додатку 7 звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України 09.09.2013 за №454 Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, надають органи Пенсійного фонду України.

З цього приводу Пенсійний Фонд України в роз»ясненні «Опис формату звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування органам Пенсійного фонду України відповідно до Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1014/18309, враховуючи зміни постанови правління Пенсійного фонду № 18-1 від 23.06.2011, зміни постанови правління Пенсійного фонду № 24-1 від 10.12.2012, зміни постанови правління Пенсійного фонду № 12-1 від 22.07.2013» в главі 11 описав додаток 5 до Порядку «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».

В пункті 4 даної глави роз»яснюється порядок заповнення таблиці 3 додатку 5 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування особами, які забезпечують себе роботою самостійно» та вказується, що зазначена таблиця заповнюється фізичнми особами підприємцями, які забезпечують себе роботою самостійно займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 01 травня року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік.

У графі 2 таблиці 3 додатка 5 Сума доходу, заявлена в податковій декларації відображаються в розрізі місяців суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності та задекларованого до органу податкової служби за результатами звітного року, який визначено за нормами Закону України Про податок з доходів фізичних осіб, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, без врахування максимальної величини, з якої справляється єдиний внесок.

У графі 3 таблиці 3 додатка 5 Сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску відображаються в розрізі місяців суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності та задекларованого до органу податкової служби за результатами звітного року, який визначено за нормами Закону України Про податок з доходів фізичних осіб, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, з урахуванням максимальної величини, з якої справляється єдиний внесок.

При цьому слід зазначити, що у графі 3 таблиці 3 додатка 5 зазначені особи самостійно визначають суму доходу у розрізі кожного місяця відповідного звітного року.

У графі 4 таблиці 3 додатка 5 Розмір єдиного внеску відображається розмір єдиного внеску, встановлений Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, 34,7 %, а у разі прийняття добровільної участі у загальнообовязковому державному соціальному страхуванні з тимчасової втрати працездатності 36,6 %, у загальнообовязковому державному соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві 36,21 %, у всіх видах загальнообовязкового державного соціального страхування 38,11 %.

У графі 5 таблиці 3 додатка 5 Сума нарахованого єдиного внеску (гр. 3 х гр. 4) відображається сума нарахованого єдиного внеску, розрахована шляхом множення суми, зазначеної у графі 3, на розмір єдиного внеску в розрізі кожного місяця.

Аналізуючи наведені вище норми законодавства та роз»яснення з приводу порядку заповнення звітності про суми нарахованого єдиного внеску, суду дійшов висновку, що в графі 3 таблиці 3 додатка 5 Сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску звітності за 2012-2014 роки позивач повинен визначати не будь-яку на власний розсуд суму доходу у розрізі кожного місяця відповідного звітного року, а суму доходів у розрізі кожного місяця відповідного звітного року на підставі отриманих доходів відповідно до Книги обліку доходів і витрат. При цьому суми доходу в розрізі місяців повинні відповідати сумі доходу, отриманого від відповідної діяльності та задекларованого до органу податкової служби за результатами звітного року та відображеного у графі Звітності «всього».

При цьому суд зазначає, що доводи позивача та його представника щодо можливості нотаріусу на власний розсуд визначати будь-які суми його доходу в розрізі місяців з огляду на наведене є необгрунтованими. Так, законодавець надає можливість самозайнятим особам самостійно визначати їхні доходи в розрізі місяців за умови відповідності їх суми сумі доходу, отриманого та задекларованого за рік. Оскільки нотаріуси в силу закону зобов»язані вести Книги обліку доходів і витрат, в яких відображаються їхні доходи та витрати в розрізі днів відповідного місяця року, то і визначення такої суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок, повинен здійснюватись самозайнятою особою самостійно на підставі даних про реальні доходи такої особи в розрізі місяців відповідно до Книги обліку доходів і витрат.

Враховуючи те, що позивачем у Звітності про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012 рік , 2013 рік, 2014 рік (а.с.152-161 т.1) в графі 2 «суми доходів, заявлені в податковій декларації» та графі 3 «суми доходів, на які нараховується єдиний внесок» в розрізі місяців на власний розсуд зазначено суми доходів, які не відповідають даним, відображеним в розрізі місяців в Книзі обліку доходів і витрат нотаріуса ОСОБА_4 за 2012-2014 роки (а.с.213-252 т.1), суд вважає правомірною вимогу відповідача про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску, донарахованого за 2012-2014 роки в частині визначення такої недоїмки в розмірі 127 999,37 грн. (61005,25 грн. - за 2012р., 38567,47 грн. за 2013р., 28426,65 грн. за 2014р). В решті позовних вимог в частині визначення недоїмки в розмірі 27820,44 грн. слід відмовити з урахуванням того, що відповідачем розмір єдиного внеску нараховувався із суми доходу без врахування понесених позивачем витрат на комунальні послуги, рекламні послуги, витрат на публікації правороз»яснювального характеру тощо.

За таких обставин, вказана позовна вимога підлягає до часткового задоволення.

З урахуванням наведеного підлягає до часткового задоволення і позовна вимога про скасування рішення № НОМЕР_3 від 02.09.2015 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 16 436,63 грн.

Так, відповідно до п.3 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» N 2464-VI від 08.07.2010 (в редкції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Відтак, відповідач прийняв оскаржуване рішення та визначив штрафні санкції в розмірі 16436,63 грн. на підставі розрахунку додатку до акта перевірки (а.с.36 т.1).

Оскільки звітним періодом нарахування єдиного внеску для позивача є рік, то штрафна санкція повинна застосовуватися за своєчасно не нарахований єдиний внесок у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, а не за періоди несплати даного внеску, як це протиправно визначив податковий орган.

А тому штрафна санкція за 2012 рік повинна становити 3050,26 грн. (61005,25 грн. х 5%), за 2013 рік 1928,37 грн. (38567,47 грн. х 5%), за 2014 Рік 1421,33 грн. (28426,65 грн. х 5%), а всього 6399,96 грн.

З урахуванням наведеного рішення ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області № НОМЕР_3 від 02.09.2015 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в частині застосування до приватного нотаріуса ОСОБА_4 штрафних санкцій в розмірі 10036,67 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів в повній мірі правомірності прийнятих рішень, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог та приписи ст.94 КАС України, слід присудити з ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФЄ в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань даного суб»єкта владних повноважень на користь позивача судовий збір в частині задоволених вимог в розмірі 657 грн. 70 коп.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області форми «Р» № НОМЕР_4 від 02.09.2015 року, яким приватному нотаріусу ОСОБА_4 збільшено суму грошового зобов»язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на загальну суму 27 403,06 грн., з яких 21 922,45 грн. - за основним платежем і 5 480,61 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області форми «Р» № НОМЕР_1 від 02.09.2015 року, яким приватному нотаріусу ОСОБА_4 збільшено суму грошового зобов»язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, на суму 510,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати винесену ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0028681701 від 02.09.2015 р. щодо сплати приватним нотаріусом ОСОБА_4 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині визначення недоїмки в розмірі 27820,44 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області № НОМЕР_3 від 02.09.2015 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в частині застосування до приватного нотаріуса ОСОБА_4 штрафних санкцій в розмірі 10036,67 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань даного суб»єкта владних повноважень на користь ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2) частину судового збору в розмірі 657,70 грн. відповідно до задоволених вимог.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: Лучко О.О.

Постанова складена в повному обсязі 23.11.2015 року.