Ухвала суду № 53738891, 17.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2015 р.

справа 808/7420/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. (доповідач)

судді Головко О.В. Ясенова Т.І.

при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Приморської об’єднаної державної податкової інспекції в Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2015 в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Литейщик» до Приморської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Литейщик» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Приморської об’єднаної державної податкової інспекції, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0259081715 від 07.08.2014 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість основний платіж 94192гр, штрафні санкції 47096гр.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2015 позов задоволений.

В апеляційній скарзі податкова інспекція просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що позивач та його контрагент ТОВ «Таврійська ливарна компанія «Талко» є пов’язаними особами, а їх відносини впливають на умови та економічні результати діяльності, що впливає на оподаткування їх господарської діяльності.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

Згідно акту №226/08-17-22/24903942 від 25.07.2014 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Литейщик» з питань достовірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за квітень 2014 року, яке виникло за рахунок від’ємного значення податку на додану вартість, що декларувалось в березні 2014 року, проведеної Приморською ОДПІ, встановлені порушення статті 200 Податкового Кодексу України: завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на 94192гр та занижений залишок від’ємного значення на 94192гр.

Приморською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми №0259081715 від 07.08.2014 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість основний платіж 94192гр, штрафні санкції 47096гр.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складаєтеся з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів ^га незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, аналіз вищевказаних норм податкового законодавства свідчить про те, що право платника податку на податковий кредит виникає в період, в якому відбулося придбання товарів (робіт/послуг) або зроблена попередня оплата, але це право повинно бути підтверджене належним чином оформленою податковою накладною. Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків – покупця.

Як вбачається зі змісту поданої ТОВ «Литейщик» податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року, бюджетному відшкодуванню підлягає 94192гр, сформована за рахунок від’ємного значення податку на додану вартість, що декларувалась у березні 2014 року.

Між ТОВ «Литейщик» та ТОВ «Таврійська ливарна компанія «Талко» укладений договір від 01.08.2012 позики із заставним забезпеченням, відповідно до умов якого позивач надав позику в розмірі 2600000гр. Повернення позики має бути не пізніше 01.08.2013. З метою забезпечення виконання зобов’язань, ТОВ «Таврійська ливарна компанія «ТАЛКО» передало майно у заставу.

Між ТОВ «Литейщик» та ТОВ «Таврійська ливарна компанія «Талко» укладений договір від 29.08.2013 про задоволення вимог заставодержателя, за яким у власність ТОВ «Литейщик» передано майно вартістю 1213675гр64коп.

Виконання договорів підтверджується виписаними ТОВ «Таврійська ливарна компанія «Талко» позивачу податковими накладними та банківськими виписками по розрахунковому рахунку ТОВ «Литейщик».

Виходячи із змісту вказаних вище документів в їх сукупності, вбачається, що вони містять всі обов’язкові реквізити, що передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, колегія суддів зауважує на тому, що контролюючий орган в акті перевірки не наводить будь-яких обставин, щодо недійсності виписаних ТОВ «Таврійська ливарна компанія «Талко» податкових накладних, а отже, можна зробити висновок, що всі податкові накладні, які зазначені в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, правомірно брали участь у формування податкового кредиту спірного періоду.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги щодо господарської операції з поставки дробометної установки, суд вважає за необхідне зазначити, що вказана установка була поставлена на адресу ТОВ «Таврійська ливарна компанія «Талко» ще в травні 2013 року де і знаходилась в належних останньому виробничих приміщеннях, що підтверджується судовим рішенням (ас210-213). Таким чином, перехід права власності на вказану установку відповідно з умовами договору купівлі-продажу не супроводжувався транспортуванням цієї установки і обидва господарюючих суб’єкта домовились про перехід права власності на неї на умовах, що були взаємовигідними для обох сторін.

Колегія суддів звертає увагу, що податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від наявності чи відсутності матеріалів зустрічних перевірок, а також від встановлення факту сплати контрагентами податку до бюджету по всьому ланцюгу постачальників. Підтвердження чи не підтвердження факту сплати контрагентами податку до бюджету не впливає на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість таким постачальникам товару та заявлення бюджетного відшкодування від’ємного значення податку на додану вартість з наступним його отриманням.

Крім того, позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та податкової дисципліни. В разі якщо контрагентами допущенні порушення норм податкового законодавства, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приморської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2015 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини ухвали проголошено 17.11.2015.

В повному обсязі ухвала складена 18.11.2015.

Головуючий: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова